Важливо
Новини

“Швидкі гроші”. Хто донатив партії Пальчевського на Одещині під час виборів

FacebookTwitterTelegram

Український політик, бізнесмен та телеведучий Андрій Пальчевський створив власну партію влітку 2020 року, саме перед місцевими виборами. Грошей на кампанію не шкодували настільки, що часом здавалося — політсила викупила всі рекламні борди в країні. За даними Руху Чесно та журналістів Bihus.Info майже 2 мільйони гривень партійці віддали за рекламу у Facebook та до 5 мільйонів — на зовнішню рекламу тільки у Києві.

Попри численні інсайдерські повідомлення про існування конкретного і доволі високопоставленого партійного спонсора, політичній силі з настільки масштабною кампанію потрібно було продемонструвати “масштабність” у фінансовому звіті. У ньому — чимало дуже щедрих донорів.  У 2020 році прихильники Пальчевського підтримали його майже на 33 мільйони гривень. Це загалом. В Одеській же області за 2 місяці — з вересня по жовтень — новоствореній політсилі перерахували приблизно 2 мільйони гривень і робили це… працівники комунальних підприємств, безробітні кандидати від партії та продавці мобільної техніки.

Андрій Пальчевський — український політик, який починав свою кар’єру у Росії. У 1990-х роках чоловік входив до керівництва Партії любителів пива у РФ, згодом балотувався від цієї ж політсили до Державної думи, однак депутатський мандат не отримав. Займався у Росії бізнесом, який спеціалізувався на технологіях пивоваріння. В середині 2000-х продав свої активи та переїхав до України. Під час правління уряду Миколи Азарова був першим заступником міністра України у справах сім’ї, молоді та спорту. Також створив у Києві приватну медичну клініку Eurolab, а далі — пішов у телеведучі і шоумени. 

Власну партію Андрій Пальчевський заснував перед місцевими виборами у 2020 році. За цей рік, за даними фінзвіту на сайті НАЗК, політична сила отримала 32,9 мільйона гривень. Таку велику суму прихильники Пальчевського перерахували за 6 місяців — з липня по грудень 2020 року. Донати були різні — від 20 000 до майже 700 тисяч гривень. 

В Одеській області партію підтримали на 1,7 мільйона гривень. Таку суму партії фізичні особи пожертвували з вересня по жовтень. 

Найбільшу суму — 478 тисяч гривень — політичній силі Пальчевського перерахувала Світлана Сватко з Одеси. При цьому, на самих виборах жінка з таким же прізвищем, іменем та по-батькові була членкинею Одеської міської територіальної виборчої комісії від партії “Слуга народу”, а паралельно працювала головним бухгалтером у комунальному підприємстві “Малиновський ринок” (до цього — в КП “Ланжерон”). Згідно з офіційною декларацією,  у 2020 році Світлана Сватко заробила 199 тисяч гривень.  

У коментарі журналісту Bihus.Info жінка підтвердила, що партії перераховувала гроші. Каже, політсила була нова та з правильними гаслами, однак зараз жінка в ній розчаровувалася та донатити б вже не стала. На яку суму підтримала партію та коли саме — не пам’ятає.

Приблизно 895 тисяч гривень партії перерахувала ймовірно родина Букачів — Наталя (240 000), Ірина (376 000) та Андрій (270 000). У 2020 році Наталя Букач була членкинею Одеської районної територіальної виборчої комісії від партії “Слуга народу”. Раніше, як і Світлана Сватко, працювала у КП “Ланжерон”, а у 2020 ймовірно була її заступницею, адже у декларації вона значиться як заступник головного бухгалтера Малиновського ринку. Також Букач має ФОП, який пропонує 65 видів послуг, що є досить підозрілим: від штукатурних робіт до ремонту комп’ютерів та надання послуг перекладу. У 2020 році жінка нібито заробила понад 4 мільйони гривень.

Цікаво також, що в розділі звіту, що стосується партійних витрат, йдеться про те, що Наталя Букач отримувала від місцевої “Перемоги Пальчевського” зарплатню. Виходить, що жінка могла спонсорувати політичну силу, яка їй же і платила. 

Син Наталії Андрій Букач та невістка Ірина Букач задонатили партії 646 тисяч гривень. Чоловік раніше був зареєстрований як ФОП, а зараз значиться керівником і співвласником одного з одеських підприємств. Його брат — Володимир Букач — працює завідувачем крематорію в Одесі, а отже подає декларації. І Ірина Букач там вказана як дружина. Цікаво, що відповідно до декларації Ірина Букач за 2020-й заробила лише 51 тисячу гривень, з яких понад 10 тисяч жінка отримала в якості допомоги по догляду за дитиною. 

Ще 100 тисяч гривень партії закинув Олег Невзоров — бізнесмен, громадський діяч та кандидат у 2020 році від партії Пальчевського на посаду голови Таїровської ОТГ. Чоловік фігурував у матеріалах ЗМІ про оборудки з недобудами “Золотий берег” та “Гагарін плаза” в Одесі. Однією з цих справ у 2018 році зайнялися у НАБУ.

Депутат Чорноморської міської ради з 2002 по 2006 та з 2010 по 2015 роки Олександр Шлапак закинув партії 74 тисячі гривень. В останній каденції він був членом політичної партії “Опозиційний блок”, раніше помічником екснардепа від “Відродження” Василя Гуляєва (став мером Чорноморська). У 2020 році Олександр Шлапак йшов до на місцеві вибори від партії Пальчевського й за цей же рік заробив 87 тисяч гривень. 

Підприємиця Ольга Лозанова партії додала 56 тисяч гривень, однак у 2021 році гроші конфіскували на користь держави через суд. Причиною стало те, що жінка задонатила кошти партії при тому, що уклала договір з Одеською обласною територіальною виборчою комісією про постачання інформаційних буклетів на суму понад 2 мільйони гривень, чим порушила законодавство про фінансування політичних партій. Крім конфіскації, жінку за порушення ще й оштрафували на 1 700 гривень.

Ще 26 000 гривень додав підприємець з Малиновського ринку Максим Сирота, який займається ремонтом та продажем мобільної техніки. 

Юрій Желєзко, директор комунального підприємства Білгород-Дністровського бюро технічної інвентаризації закинув партії 25 000 гривень. У 2020 році він був кандидатом у депутати Білгород-Дністровської міської ради від партії Пальчевського, а у довідці про себе зазначив, що тимчасово не працює

На додачу підприємиця Людмила Димитрюк перерахувала партії 21 тисячу гривень, а Олеся Бакалова 11 тисяч гривень. Остання була у 2020 році кандидаткою у депутати до Одеської районної ради. Цікаво, що у 2020 році жінка заробила 24 тисячі гривень, а у передвиборних документах вказувала, що тимчасово не працює. Це не завадило їй перерахувати майже половину свого прибутку на користь партії Пальчевського. 

Ольга Івлєва

Ця аналітика створена завдяки підтримці американського народу через Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID) у рамках проєкту, який реалізовується ГО «Канцелярська Сотня» за підтримки проєкту USAID «ВзаємоДія». Зміст є виключною відповідальністю авторів і необов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Новини

      “Я ще не готова побачити цю братню могилу під тим, що було моїм будинком”: історія мешканок Ізюма, які вибралися з пекла

      “24 лютого, коли почали стріляти, ми були у Харкові. Вранці почалися вибухи, потім нам сказали, що на роботу не потрібно йти до окремого розпорядження. Ми вагалися - їхати в Ізюм чи залишатися в Харкові. Потім вирішили поїхати в Ізюм. По-перше, там своя квартира. По-друге, там батьки наші. Ми думали, що там нас омине. Ця квартира в Ізюмі… Це була наша віддушина. Ми жили цією квартирою, в нас там такий чудовий краєвид, хотіли в ній на пенсії жити”, - розповідає Анна (на її прохання ми змінили ім’я). Жінка каже, що ввечері 24 лютого в Ізюмі було набагато тихіше, ніж у Харкові. Тож родина вирішила залишитися тут, а Анна навіть почала кликати до себе колег. Але на початку березня ситуація різко змінилася.

      Новини

      “На службі пропаганди”: як церковники з Харківщини допомагали окупантам

      На початку вересня Збройні сили України звільнили майже всю Харківську область, частина якої півроку перебувала під російською окупацією. З моменту звільнення пройшло декілька тижнів, але досі чи не кожен день українці дізнаються про нові подробиці звірств окупантів. Окремі населені пункти Харківщини зараз знищені майже повністю. Серед них і Ізюм, де після деокупації було знайдено масові поховання вбитих росіянами цивільних. Ворог також "лишив в спадок" місту розбиті мости і будинки, де немає світла, газу і зв'язку. Росіяни старанно приховували злочини всі місяці окупації, прикриваючись пропагандистськими роликами про "визволителів" і створюючи ілюзію турботи про місцевих. 

      Новини

      Журналісти Стремоусова, прихильниця Шарія та учасник “Безсмертного полку”: хто з Енергодару підіграє пропагандистам, звинувачуючи ЗСУ в ударах по ЗАЕС

      Запорізька атомна електростанція, розташована в тимчасово окупованому Енергодарі, за півроку пережила дуже багато. Тут росіяни катували та вбивали працівників, розміщували свою техніку прямо в машинній залі, а ракетні комплекси - на території. Але найстрашнішим є той факт, що окупанти перетворили станцію на центр ядерного шантажу чи не усього світу, регулярно б’ючи по АЕС і звинувачуючи при цьому ЗСУ.