Важливо
Новини

Ялинки і пакунки: як на Кіровоградщині депутати перед Новим роком до виборців ходили

FacebookTwitterTelegram

Передноворічний період для всіх традиційно асоціюється з привітаннями і подарунками. А для політиків – ще й з можливістю вкотре нагадати і про себе, і про свою політичну силу. В хід може йти все: від цукерок і святкових заходів, до новеньких лавочок і спортивних майданчиків. Важливо лише, щоб все це хоч якось асоціювалося з політичним діячем і його святковим “сприянням”.   

Формально не йдеться про підкуп виборців, адже виборів наразі немає. Проте, по суті, маємо роздачу громадянам матеріальних цінностей з чіткою прив’язкою до прізвища політика, що значно підвищує його впізнаваність і формує прихильність до нього. Таке собі “підгодовування” округу на перспективу наступних виборів. Водночас інформація про те чиїм коштом друкують календарі з партсимволікою чи закуповують подарунки від імені депутата з конкретної політсили з її ж брендуванням мала б відображатися у звітах політсил, адже така діяльність вписується у поняття «статутної», витрати на яку мають показувати у звітах.  

Оскільки “з легкої руки” Верховної Ради політичним партіям поки дозволено не подавати звіти, то все, що ми можемо зробити зараз – зафіксувати цю передноворічну «благодійність» політиків Кіровоградщини.

«Слуги народу» – з солодощами і ялинками

Обласний осередок «Слуги народу» у Facebook не радував виборців дописами про  «передноворічні» зустрічі чи роздачу подарунків. Тут можна знайти лише поодинокі перепости зі сторінок «своїх» депутатів чи привітання керівника осередку. А от окремі нардепи від президентської політсили діяли активніше. Так, наприклад, у профілі нардепа Ігоря Мурдія, обраного по 100-му виборчому округу, йдеться про «десятки й сотні смачних подарунків, а в будинки сімейного типу та школи – ще й новорічні ялинки». 

Судячи з дописів, презенти разом з календарями з портретом нардепа вручали помічники.

На Кіровоградщині комунальні установи в цей період закуповували солодкі новорічні пакунки за цінами від 93 грн. Сотня таких обійшлася б Мурдію у близько 9 тис. грн. Плюс поліграфія і витрати на логістику.

В ОПЗЖ – естафета з роздачі партійних календарів

На сайті «Опозиційної платформи – За життя» розмістили інформацію про те, що осередки провели акції… з роздачі партійних календарів в Олександрії, Знам’янці, Світловодську та Власівці. Роздача відбувалась з партійних наметів, і у кожному, якщо вірити світлинам з сайту, працювало щонайменше по троє людей. У деяких населених пунктах календарі розносили і самі місцеві партійці.

Депутат Олександрійської міськради Геннадій Лоцман, на сторінці якого і з’явилося повідомлення про роздачу календарів в Олександрії, заявив у коментарі журналісту, що примірники вони отримали з центрального штабу: «Нам їх передали з центрального штабу, там їх замовляли й друкували. Роздавали наші місцеві партійці».

Наклад Лоцман повідомити не зміг, але додав, що календарів осередок отримав близько 60 штук.

Ще на сторінці партійного осередку у Facebook згадується про вручення пакунків з солодощами для багатодітних сімей у Світловодському районі. Втім, нам не вдалося знайти інформацію навіть про орієнтовну кількість розданого.

Солодка «Батьківщина»

Сайт ВО «Батьківщина» рясніє повідомленнями про заходи до новорічних свят, які організовували партійці.


Роздачею солодощів
відзначились депутат Кіровоградської облради Юрій Кайдаш та депутат Світловодської міськради Володимир Петров, який до всього ще й купував ялинку для мікрорайону і організовував феєрверк. Саме Петрова на сайті партії називають одноосібним спонсором святкування. 

Ще один депутат районної ради – Віталій Рубльов, якщо вірити допису на сторінці осередку у Facebook, вдягнув костюм Святого Миколая і роздав понад 80 подарунків для дітей. 

Депутат же Кропивницької міськради Олександр Цертій відзвітував про придбані новорічні дерева для шкіл і подарунки для школярів. Орієнтовну вартість солодких подарунків ми вже називали вище. А що стосується дерев, то за даними обласного управління лісового господарства, вартість сосни цього сезону варіювалась від 140 до 250 грн.

Скромна «Пропозиція»

Новорічний період для партійців «Пропозиції», судячи зі сторінки осередку у Facebook, пройшов у лайт-режимі. Єдиним дописом з «подарунковою» тематикою є повідомлення про презенти для родин, які опинилися у складних життєвих ситуаціях від партійців Олега Колюки та Дмитра Бірця.

Звітів інших партій у публічному доступі знайти не вдалося.

Якщо говорити про законність подібних «вітань», наприклад, у школах, то Закон України «Про освіту» вказує, що політичні партії не мають права втручатися в освітню діяльність закладів освіти. Керівництву закладів освіти, педагогічним, науково-педагогічним і науковим працівникам, органам державної влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам забороняється залучати здобувачів освіти до участі в заходах, організованих політичними партіями і об’єднаннями, крім заходів, передбачених освітньою програмою. При цьому наш короткий моніторинг показує – депутати, які прозвітували про свої «святкові» візити в школи, хоч в більшості випадків і не демонстрували партійну символіку, але були представлені як політичні діячі. Чи передбачено освітньою програмою вислуховування дітьми депутатських привітань? Навряд. 

Відповідь же на питання про фінансування подібних заходів з партійних кас можна буде дати лише тоді, коли процес звітування для політсил буде нарешті розморожено. 

Анастасія Зубова

Ця аналітика створена завдяки підтримці американського народу через Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID) у рамках проєкту, який реалізовується ГО «Канцелярська Сотня» за підтримки проєкту USAID «ВзаємоДія». Зміст є виключною відповідальністю авторів і необов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Новини

      “Я ще не готова побачити цю братню могилу під тим, що було моїм будинком”: історія мешканок Ізюма, які вибралися з пекла

      “24 лютого, коли почали стріляти, ми були у Харкові. Вранці почалися вибухи, потім нам сказали, що на роботу не потрібно йти до окремого розпорядження. Ми вагалися - їхати в Ізюм чи залишатися в Харкові. Потім вирішили поїхати в Ізюм. По-перше, там своя квартира. По-друге, там батьки наші. Ми думали, що там нас омине. Ця квартира в Ізюмі… Це була наша віддушина. Ми жили цією квартирою, в нас там такий чудовий краєвид, хотіли в ній на пенсії жити”, - розповідає Анна (на її прохання ми змінили ім’я). Жінка каже, що ввечері 24 лютого в Ізюмі було набагато тихіше, ніж у Харкові. Тож родина вирішила залишитися тут, а Анна навіть почала кликати до себе колег. Але на початку березня ситуація різко змінилася.

      Новини

      “На службі пропаганди”: як церковники з Харківщини допомагали окупантам

      На початку вересня Збройні сили України звільнили майже всю Харківську область, частина якої півроку перебувала під російською окупацією. З моменту звільнення пройшло декілька тижнів, але досі чи не кожен день українці дізнаються про нові подробиці звірств окупантів. Окремі населені пункти Харківщини зараз знищені майже повністю. Серед них і Ізюм, де після деокупації було знайдено масові поховання вбитих росіянами цивільних. Ворог також "лишив в спадок" місту розбиті мости і будинки, де немає світла, газу і зв'язку. Росіяни старанно приховували злочини всі місяці окупації, прикриваючись пропагандистськими роликами про "визволителів" і створюючи ілюзію турботи про місцевих. 

      Новини

      Журналісти Стремоусова, прихильниця Шарія та учасник “Безсмертного полку”: хто з Енергодару підіграє пропагандистам, звинувачуючи ЗСУ в ударах по ЗАЕС

      Запорізька атомна електростанція, розташована в тимчасово окупованому Енергодарі, за півроку пережила дуже багато. Тут росіяни катували та вбивали працівників, розміщували свою техніку прямо в машинній залі, а ракетні комплекси - на території. Але найстрашнішим є той факт, що окупанти перетворили станцію на центр ядерного шантажу чи не усього світу, регулярно б’ючи по АЕС і звинувачуючи при цьому ЗСУ.