Новини

Разумков дезінформував щодо зняття депутатської недоторканності

Наташа.jpg
FacebookTwitterTelegram

Цитата: “Остаточно зняли депутатську недоторканність. Виконали ще одну обіцянку. Дякую всім, хто голосував ЗА!”

(Дмитро Разумков, Голова Верховної Ради України, 18.12.2019, Instagram Дмитра Разумкова)

Ці слова Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова не повністю відповідають дійсності.

Парламент проголосував за розроблений “Слугою народу” законопроєкт №2237. Ним скасовується обов’язок правоохоронців отримувати у Верховній Раді згоду на арешт та притягнення до кримінальної відповідальності депутатів. Однак цей же законопроект передбачив інші механізми захисту народних обранців.

По-перше, комітет з правоохоронної діяльності врахував правку, яка запроваджує обов’язкову присутність нардепа у суді під час розгляду низки клопотань щодо нього.

“Клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді, мають бути погоджені Генеральним прокурором (особою, що виконує обов’язки Генерального прокурора). […]

Такі клопотання розглядаються за обов’язкової участі народного депутата України. Слідчий суддя зобов’язаний завчасно повідомити народного депутата України про розгляд зазначеного клопотання, крім клопотання про застосування негласних слідчих (розшукових) дій або обшуку”, – сказано в законопроєкті.

Таким чином, законопроєкт вводить обов’язок слідчого судді повідомити нардепа про плани слідства затримати його чи арештувати його майно тощо.

По-друге, кримінальне провадження щодо нардепів розпочинатиме лише Генеральний прокурор. Виключно він матиме право вносити відомості в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань. До набрання чинності цього законопроєкту це можуть робити також слідчі різних правоохоронних органів і прокурори.

Тобто, ухвалений законопроєкт ускладнить процедуру розслідування кримінальних проваджень щодо нардепів.
На початку вересня Рада проголосувала за виключення депутатської недоторканності із Конституції України з наступного року. Однак імунітет нардепів також передбачений Кримінальним процесуальним кодексом та іншими законами. Тому новий законопроєкт мав би врегулювати питання депутатської недоторканності шляхом внесення змін у всі відповідні нормативно-правові акти, але фактично забезпечив інформування депутатів про деякі кроки слідства щодо них.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

Хочеш закинути нам тему? Закинь!

Ми вплинули

Фармкомпанію, яка заявляла про можливість лікування коронавірусу спиртом з травами, оштрафували на 3 мільйони

Антимонопольний комітет України оштрафував фармкомпанію «Екофарм» за обман, що їхній препарат “Протефлазід” може попереджати та навіть лікувати коронавірус. Тепер за публічні заяви про непідтверджені властивості спиртової настоянки виробник має заплатити 3,2 мільйони гривень штрафу. Раніше  журналісти Bihus.Info вже розповідали про цей препарат в матеріалі про фейкові ліки від Covid-19.

Новини

Київська область на антиCOVID витратила найбільше – у 18 разів більше ніж Чернівецька, де почалась епідемія

У Київській області (включно з Києвом) з початку епідемії коронавірусу провели понад 4 тисячі закупівель на більш як півтора мільярди гривень. Тоді як Чернівецька область, де власне вперше було зафіксовано випадки інфікування та яка наразі на третьому місці по кількості хворих, на  боротьбу з COVID-19 витратила у 18 разів менше - трохи більше 82 мільйонів гривень. 

Новини

Супрун не ініціювала ліквідацію СЕС – фактчек Кузьміна

Народний депутат від “Опозиційної платформи – За життя” Ренат Кузьмін заявив, що під керівництвом ексочільниці Міністерства охорони здоров'я Уляни Супрун в Україні була ліквідована санітарно-епідеміологічна служба. Однак насправді реорганізація Держсанепідслужби розпочалася за кілька років до призначення Супрун, яке сталося у серпні 2016-го.