Ракетами по залізниці: нові обстріли на Львівщині та підозра у держзраді

Ввечері 1 червня росіяни вчерговий раз обстріляли Львівщину. Внаслідок ракетного удару пошкоджено міст та тунель у гірській частині області. Журналісти поспілкувалися з очевидцями про події того дня, а також з експертом, щоб зрозуміти – чому саме залізничні об’єкти у Львівській області вже не вперше стають ціллю ворога. 

Село Межиброди – населений пункт за майже сотню кілометрів від Львова. Межиброди маленькі, тут проживає трохи більше 200 людей. Поруч із населеним пунктом розташовані автомобільна траса та залізнична колія, навколо – гори та річка. Тиха ідилія тривала тут понад чотири сотні років, але в перший день цього літа її порушили ракетні удари окупантів. 

“Вночі ракетних ударів зазнала залізнична інфраструктура у Стрийському та Самбірському районах. Влучили чотири крилаті ракети ворога. Їх запускали з акваторії Чорного моря. Об’єкти залізниці суттєво пошкоджені. Багато поїздів затримуються”, – зазначив очільник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький. 

Цими об’єктами виявилися тунель та міст. Вже наступного дня бачимо, що тепер вони під пильним оком військових. На дорозі поруч стоять вантажні автівки із щебенем, грейдер, а залізничники відновлюють сполучення. Потрапити у село неможливо, при в’їзді у Межиброди також стоять військові. Тому, щоб поговорити з очевидцями, ми їдемо у сусіднє село Верхнє Синьовидне. 

3 удари за 1 хвилину

У місцевій амбулаторії спілкуємося із медиками. Одна із сімейних лікарок показує нам відео із домашньої камери спостереження. На ньому чітко видно як летять ракети та завдають удару: “Звук свистячий, бачите. 21:30 видно як летить. Друга. Третя саме сильніша. То страшна взривна хвиля була, вікна повідкривало”. 

“Я прасувала одяг на роботу і чую дуже сильні такі хлопки. Вхідні двері відкрилися і закрилися тричі. Я поглянула у вікно і бачу зарево. Діти почали кричати “мамо, швидко у підвал”. Ми перечекали, вийшли на вулицю, побачили сірий дим, як після вибуху. У нас є там міст, тунель і туди були направлені ракети. Дві попали у тунель на виїзді і по середині. Одна – у міст.  Перед тим там вантажний потяг їхав”, – додає фельдшерка. 

Будинок Світлани Когут розташований за 100 метрів від місця, куди цілився ворог. Ввечері жінка була на вулиці: “Я попрала одяг, винесла його на двір. Один тримаю на руці, прищепки в роті, другий вішаю. В мене кіт є. Він почав бігати попід ноги. Я кажу: “Ступися”. А він знов. Напевно щось відчував. І тут одна падає, чую свист, звук, що ракета зірвалася, починається всюди полум’я. На стовпах високовольтні лінії починають тріскати. Я кидаю лахи на землю. Тут другий удар і третій. Я не знаю як, але за секунду забігла до кімнати, впала на підлогу. Я не знаю як залишилася жива, як не відірвало ноги”.

Жінці пощастило, але вибухи попсували і її майно, і майно сусідів.

“Половину вхідних дверей повністю зірвало, повилітали всі вікна, в коридорі відлетіла дерев’яна вагонка. В нас тут три будинки підряд, у всіх трьох піднявся дах. Навіть на тому одязі, що я попрала, видно плями, осколки летіли”, – додає Світлана Когут. 

За словами очільника Львівської обласної військової адміністрації Максима Козицького, внаслідок ракетного удару поранено 5 осіб. Один отримав легкі поранення, четверо ж госпіталізовані у стані середньої тяжкості. Місцеві медики додають, що усі потерпілі – чоловіки. У них оглушення та контузія.

Чому по залізниці?

Росіяни вже не вперше атакують залізничні об’єкти, зокрема і на Львівщині:

• 17 травня окупанти вдарили по об’єкту інфраструктури регіональної філії “Львівська залізниця” у Яворівському районі. Крилаті ракети запускали зі сходу. 
• 25 квітня – вибух на залізничній тяговій  підстанції “Красне”, що у Золочівському районі. Ракети летіли з південно-східного напрямку, їх ворог запускав з літаків стратегічної авіації, ймовірно йдеться про літак ТУ-95.
• 18 квітня ракета повітряного базування влучила поруч із залізничним об’єктом, інші три вдарили по військовій інфраструктурі. Запуск відбувався ймовірно з акваторії Каспійського моря. Тоді розтрощило будівлю шиномонтажу у Львові. 11 людей було госпіталізовано, 7 цивільних загинули. 

Чому окупанти ціляться по залізниці?

“Росіяни просто розуміють, що в них закінчуються якісні, стратегічні ракети і вони більше практично не можуть наносити ударів по об’єктах воєнної інфраструктури. Вони ставлять за мету нанести якомога більше ударів по тих шляхах і сполученнях, якими теоретично може пересуватися зброя, велика технічно-матеріальна допомога від наших союзників. Не таємниця, що Львівська область є великим стратегічним вузлом, як по частині залізниці, так і в частині автомобільних шляхів. І частина цієї допомоги може рухатися через нашу область. Ці удари на цю хвилину можна назвати полюванням за конвоями, якими доставляють до України всі необхідні ресурси у боротьбі з нашим ворогом” – каже військовий експерт Петро Черник.

“Вы скажите что надо еще посмотреть?”

Наприкінці травня правоохоронці Львівщини затримали учасника агентурної мережі. За повідомленням Львівської обласної прокуратури, ним виявився місцевий мешканець, який збирав і передавав інформацію про розташування підрозділів Збройних Сил України, Нацгвардії та розміщення блокпостів територіальної оборони. Усі зібрані дані він надсилав куратору через прихований чат в телеграм-каналі. Чоловік також коригував ракетні обстріли в області, зокрема і удар по автосервісу. 

«Вы скажите что надо еще посмотреть? Если необходимо, я утром могу сходить и сфотографировать» – такими словами, за повідомленням Служби безпеки, затриманий завершував переписку з кураторами та показував, що готовий працювати на ворога. Чоловіку повідомлено про підозру у державній зраді. Суд обрав міру запобіжного заходу тримання під вартою без можливості внесення застави.

Мар’яна Сич

Цей матеріал було розроблено Bihus.Info в рамках програми «Підтримка регіональних медіа України під час війни» за фінансової підтримки Європейського Союзу та МЗС Королівства Норвегії. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Bihus.Info i не відображає погляди Європейського Союзу, МЗС Королівства Норвегії чи Інституту висвітлення війни та миру.