Ракетний удар по СТО: перші смерті цивільних людей у Львові

З часу повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, окупанти вже декілька разів атакували Львівщину, обстрілюючи військові частини, заводи, які виробляли техніку для захисників, нафтобази та полігон. Першим великим ударом із летальними випадками був ракетний обстріл по Яворівському полігону. Другий – стався 18 квітня. Ця атака забрала життя цивільних громадян. 

Понеділок. Близько 8:30 ранку окупанти завдали удару по Львову. За словами голови Львівської обласної військової адміністрації Максима Козицького, 4 ракети запустили з Каспійського регіону. “Це були крилаті ракети повітряного базування. Три ракети вдарили по об’єкту військової інфраструктури. Це – склади, які не використовували. Одна – по шиномонтажу”, – зазначив Козицький. 

Журналістам Bihus.Info вдалося побувати на території СТО. В деяких будівлях вщент зірваний дах, в інших – зруйновані вікна, двері. На подвір’ї – обгорілі та пошкоджені автівки. Рятувальники розбирають завали, працівники шиномонтажу намагаються забрати свої речі та документи. Здалека чути плач жінки, яка втратила свого чоловіка. 

Власник шиномонтажу Роман Стельмащук розповідає, що вранці збирався на роботу, коли задзвонив його телефон і працівники СТО повідомили про вибух та пожежу: “Я швиденько сів в машину і вже за 10 хвилин побачив це все сам. Збитки великі, бо в мене великий напрям роботи: шини, покраска, ходова частина, двигуни, електрика. Дуже багато автошин згоріло, приміщення, інструменти, запчастини. 4-5 машин взагалі згоріло, деякі пошкоджено від хвилі удару. В один з автомобілів прямо попав снаряд. Ми нічого не знайшли, пару елементів, машини взагалі немає”. 

За словами Стельмащука, на той час на території було 15 працівників, які готувалися до робочого дня. “Були хлопці на території, їх просто покидало на землю від хвилі. Але вони всі живі, немає потреби звертатися за медичною допомогою. 3 людей забрала швидка, а 4 померли. Це були 3 менеджерів та 1 кладовщик. Вони, власне, були в одному місці. Снаряд практично попав майже біля їхніх ніг. В середньому їм було 30-45 років. Один не мав сім’ї, не був одруженим, інші – мали сім’ї і дітей. Це були хороші хлопці, які пропрацювали 8,9,11 років. В нас не було текучки кадрів, була стабільна команда”, – додає власник шиномонтажу. 

Поруч із шиномонтажем розташований готель. Від сильної ударної хвилі його приміщення теж постраждали. 

На території зустрічаємо чоловіка. Він не називає свого імені, але розповідає, що приїхав до Львова з Харкова. Компанія, у якій він працює, винайняла йому тут помешкання. 

“В готелі озвучують про повітряну тривогу. Тут хтось нехтує нею, а хтось ні. Я спав, нікуди не пішов. І потім почув щось схоже на вибух далеко-далеко. Я прокинувся і через 1-2 хвилини прилетіло ще. За вікном була пожежа страшна, бахнуло добре, вікна повилітали, в моєму номері вибило шибки. Горіло все, але його швидко погасили”, – каже чоловік. 

У холі готелю бачимо велику кількість сумок і близько 20 людей. Вони чекають на таксі. Після ракетного удару деякі з мешканців вирішили тут не залишатися. Серед них і Дмитро Ситник, який місяць тому разом з родиною евакуювався із Харкова. 

“Вранці сьогодні були в номері. Я лежав. Мама, сестра, племінник вийшли в коридор, йшли на сніданок. До цього не ховалися, бо думали обійде. Завжди обходило, скільки тривог було. А тут стався перший вибух. Дитина підбігла до вікна, подивитися що сталося. І тут відбувся другий вибух. Вікно вилетіло на нього, моя сестра і його мама швидко підбігла, забрала його. В племінника порізана рука. Його прооперували”, – розповідає Ситник. 

Чоловік, який називається Володимиром і представляється власником готелю каже, що вранці у приміщенні  було 80 людей, у відсотковому співвідношенні заселено було 50% номерів. Усі решта – заброньовані.

Володимир проводить нам екскурсію готелем і додає: “В нас по колонках оголошують про тривогу і люди спускаються в укриття.  Всюди позначено “укриття”, “шелтер”, бачите двома мовами написано. Тут всі би помістилися. Тут є правило двох стін, там є підвал, одна стіна, друга, третя. В нас тут стільці, обладнання, аптечки, все є. Проблема в тому, що наша свідомість і менталітет не дозволяв завчасно прийти сюди. А потім вже побігли всі. Завчасно було 80%. Наш персонал заходить останній. Коли я приїхав сюди, подивився, то люди були тут”. 

Внаслідок ракетного удару по Львову госпіталізовано 11 осіб, серед них і 3-річний хлопець з Харкова, повідомив голова Львівської ОВА Максим Козицький.  Медики оцінюють його стан як середньої важкості. 

3 потерпілих у реанімації, дехто чекає на операції. За словами Козицького люди отримали множинні травми. У багатьох ураження голови та головного мозку. Середній вік пацієнтів 35-45 років. 

7 мирних жителів загинуло, серед них – 4 працівників станції технічного обслуговування. 

Мар’яна Сич

Rocket attack on a car repair shop: first civilian deaths in Lviv

Since the start of the full-scale invasion of Ukraine by Russian forces, the invaders have already attacked the Lviv Oblast several times, shelling military units, factories that produced equipment for defenders, oil depots, and the training ground. The first big lethal attack was a rocket attack on the Yavoriv training ground. The second was on April 18. This attack claimed civilian lives.

Monday. At about 8:30 a.m., the invaders attacked Lviv. According to Maksym Kozytskyi, head of the Lviv Oblast Military Administration, 4 missiles were launched from the Caspian region. “These were air-launched cruise missiles. Three missiles hit a military infrastructure facility. These were unusued warehouses. One hit a car tire fitting shop”, noted Kozytskyi.

Bihus.Info journalists managed to visit the tire fitting shop. The roofs were completely torn off on some buildings, while in others, the windows and doors were destroyed. There are burnt and damaged cars in the yard. Rescue workers are removing the rubble, while tire shop employees are trying to collect their belongings and documents. A woman who has lost her husband can be heard crying in the distance.

Roman Stelmashchuk, the owner of the tire fitting shop, said he was getting ready for work in the morning when his phone rang and the workers reported the explosion and fire: “I quickly got in my car and in 10 minutes I saw it all myself. The damage is extensive because I have a big line of work: tires, painting, running gear, engines, power. A lot of cars burned down, as well as the premises, tools, spare parts. 4-5 cars burned down altogether, some were damaged by the shockwave. One of the cars was directly hit by a shell. We did not find anything, a couple of pieces, the car is totally gone”.

According to Stelmashchuk, there were 15 workers on the site at the time, getting ready for the day’s work. “The guys were on the site, they were just thrown to the ground by the wave. But they were all alive, there was no need to seek medical help. 3 people were taken away by ambulance, and 4 died. They were 3 managers and 1 storekeeper. They were essentially in the same spot. The shell practically landed almost at their feet. On average, they were 30-45 years old. One had no family, unmarried, the others had families and children. They were good guys who had worked 8, 9, 11 years. We didn’t have a turnover, we had a stable team,” adds the owner of the tire shop.

There is a hotel next to the tire shop. Its premises were also damaged by a powerful shockwave.

На території зустрічаємо чоловіка. Він не називає свого імені, але розповідає, що приїхав до Львова з Харкова. Компанія, у якій він працює, винайняла йому тут помешкання. 

“The hotel sounded the air-raid alarm. Some people here neglect it, and others don’t. I was asleep, didn’t go anywhere. And then I heard something that sounded like an explosion far, far away. I woke up and in 1-2 minutes more came. There was a terrible fire outside the window, the bang was powerful, the windows were blown out, the window glass in my room was shattered. Everything was on fire, but it was quickly extinguished,” said the man.

In the hotel lobby, there are lots of bags and about 20 people. They are waiting for a cab. After the missile strike, some residents decided not to stay here. Among them is Dmytro Sytnyk, who evacuated from Kharkiv a month ago with his family.

“We were in the room this morning. I was lying down. My mother, sister, nephew went out into the corridor, leaving for breakfast. We didn’t use to shelter before, because we figured it would be all fine. It always had, and the alarms were plenty. And then the first explosion happened. A child ran to the window to see what happened. And then the second explosion happened. The window was blown out at him, my sister and his mother quickly ran up and picked him up. My nephew’s arm was all cut up. He underwent surgery,” Sytnyk said.

A man who introduced himself as Volodymyr, the owner of the hotel, says that in the morning, there were 80 people in the hotel, and that in percentage terms 50% of the rooms were occupied. All the rest were booked.

Volodymyr gives us a tour of the hotel and adds: “We have loudspeakers announcing the alarm and people go down to the shelter. Everywhere, you have signs saying “shelter”, “shelter”, you see it’s written in two languages. You can fit everybody in there. There’s the two-wall rule, there’s a basement, one wall, the second wall, the third wall. We have chairs here, equipment, first-aid kits, everything is there. The problem is that our consciousness and mentality didn’t allow us to come here beforehand. And then everyone ran away. 80% were ahead of time. Our staff comes in last. When I got here, I looked, people were here.”

As a result of the missile attack on Lviv, 11 people have been hospitalized, among them a 3-year-old boy from Kharkiv, said the head of the Lviv Oblast Military Administration Maksym Kozytskyi. Medics assess his condition as stable.

3 victims are in intensive care, some are awaiting surgery. According to Kozytskyi, people have received multiple injuries. Many of them have head and brain injuries. The average age of the patients is 35-45 years.

7 civilians were killed, among them 4 workers of the tire fitting station.

Maryana Sych