Зруйнована інфраструктура, смерті людей та можлива “наводка”: історія від надзвичайника про ракетний обстріл “Яворівського полігону” 

Попри те, що Львівщина в перший же день повномасштабного вторгнення російських військ в Україну зазнала атаки на три військові частини, в подальшому регіон продовжував вважатися відносно “тихим” місцем, де великих ударів не очікували. Але він все ж відбувся.

13 березня. Неділя. Російська армія обстріляла ракетами Міжнародний центр миротворчості та безпеки, більш відомий як “Яворівський полігон”, що розташований у селі Старичі. Понад 36 гектарів території знаходяться всього за якихось 20 кілометрів від кордону з Польщею, а відтак – від кордону з НАТО. 

З 1995 року на “Яворівському полігоні” проходять міжнародні навчання “Щит миру” в рамках програми “Партнерство заради миру”. Українські військові були залучені до десятків спільних з країнами-членами та партнерами НАТО миротворчих навчань як на території країни, так і за кордоном.  З початком російської агресії проти України у 2014 році, тут тренувалися підрозділи Збройних сил та Національної гвардії. Відтак цей полігон став, мабуть, одним з найвідоміших об’єктів військової інфраструктури в країні. Сюди приїжджали і перші особи держави, і лідери інших країн. Наприклад, канадський прем’єр Джастін Трюдо. 

Перші години після обстрілу 

Вранці в день обстрілів центру миротворчості та безпеки, ми вирушаємо до полігону. По дорозі зі Львова бачимо як мчаться десятки карет швидкої допомоги з пораненими. Уцілілих бійців евакуюють на жовтих автобусах. Ближче до населеного пункту, обабіч дороги, бачимо залишені обгорілі автівки. З двох сторін при в’їзді у село Старичі – військові і тероборона. На територію села і полігону потрапити неможливо. Тож ми спілкуємося із мешканцями навколишніх населених пунктів. 

Пані Людмила залишила власну домівку у Запоріжжі і переїхала на Львівщину лише тиждень тому: “Ми втекли із Запоріжжя, думали, що тут у безпеці. А замість цього знову війна. Ми прокинулися на світанку, почули величезні вибухи, вікна тремтіли. Потім ми побачили дим і почули, як над нашими головами ревуть літаки. Ми досі не знаємо, хто загинув, а хто вижив”. 

“Ударів десь було близько 6. І таких поштовхів було напевно декілька десь протягом половини години. Це був вибух за вибухом. В нас в підвалі бетонний фундамент трусився”, – розповідає пані Марія про недільний ранок. 

За словами голови Львівської обласної військової адміністрації Максима Козицького на територію Яворівського полігону впало 8 ракет: “Авіаудар здійснили з акваторії Чорного та Азовського морів. Літаки підняли в аеропорту Саратово. Загалом окупанти випустили більше 30 ракет класу “повітря-земля”. Спрацювала українська система протиповітряної оборони. Частину ракет ми збили в повітрі”. 

Удар по інфраструктурі

Що ж насправді відбувалося того ранку на Яворівському полігоні, коли лунали сирени і постріли? Ми намагалися поспілкуватися з військовими, які були на полігоні, але вони від коментарів відмовилися. Натомість на правах анонімності з нами поговорив один із рятувальників, який ліквідовував пожежу.

Надзвичайника ми назвемо Олегом. Чоловік розповідає – як тільки почалася тривога – він з колегами спустилися у бомбосховище: “Ми зрозуміли, що щось сталося, коли почули вибухи, затрусилися вікна. Ми розуміли, що скоро туди поїдемо після закінчення тривоги. Коли ми вийшли – світало, можна було розгледіти стовпи диму. Ми розуміли, що це полігон, бо там інших об’єктів немає”. 

Надзвичайники розділилися на групи. Одні – поїхали на відділення автопарку. А Олег зі своєю групою – на розбирання конструкцій, де за його словами була найбільша пожежа і загроза людському життю.

Локація 1. За словами нашого співрозмовника жовтий будинок на фото – це казарма. “Ми чітко бачили зруйнований кут. Подали перші стволи з водою і почули стуки знизу. Люди давали про себе знати, методом биття по батареях. Був ризик їх затопити, ми припинили подачу води. Але їхні офіцери підійшли і сказали, щоб ні в якому разі не можна припиняти подачу води, бо знизу знаходиться велика кількість зброї, патрони, гранати”, – каже Олег. 

Рятувальник додає, що поруч з казармами були медпункт, столова та адмінбудівля: “Чому вони не попали снарядом посередині, щоб зробити більше живої маси, сили вбити. Чому не інший будинок, а саме той, де в каптьорці знаходилися снаряди, боєприпаси. Ми думали і зрозуміли, бо так 1 ракетою можна було зруйнувати одразу декілька будинків”.

Локація 2. Далі Олег із рятувальниками вирушили у місце, яке називають військовим містечком. Там живуть офіцери та є навчальний пункт: “Це був госпіталь чи якась медична будівля, не звичайна казарма. Удар був по тротуару, щоб тим самим більша сила удару пішла на будівлю, де знаходяться палати з хворими. Було видно багато крові, плями місцями. Там саме більше кількість була 200. Одні тіла були розібрані, другі – прошиті осколками, треті – прибиті плитами, четверті – поранені. Поруч була столова. Будівля була не мурована, а просто арочна. Від неї взагалі не має місця, а конструкції будівлі валялися по всій території”.  

Локація 3. На цьому місці наш співрозмовник не був, але ось що чув від своїх колег-рятувальників: “Це були ангари. Там контрактники працюють, які могли приїжджати на власному транспорті, паркуватися під казармами. Військова техніка була в зоні ураження. Але також вони цілилися у палатку, яка згоріла від сильної температури, у ній згоріли люди, які були всередині. Також постраждала і одноповерхова казарма поруч”. 

Людські втрати 

Надзвичайник Олег розповідає, що до ліквідації пожежі на полігоні долучалися колеги з різних міст області. Між розборами конструкцій лунала тривога, як їм розповідали військові могла бути повторна атака. “В окопах, коли ховалися під час повітряної тривоги, було чути між собою розмови військових. Вони не дочекалися до закінчення повітряної тривоги. Тоді холодно було, хтось вдягнувся, хтось нє, в підштанниках, вийшли посиділи, сиро, зимно, та й сон своє робить з теплого ліжка. Вони порахували, що дві години прийшло і ракета вже б прилетіла, тому дехто повернувся в будівлі. На мою думку, це було сплановано, що люди вийшли, час пройшов, багато хто повернеться за телефоном, хтось змерзне і тоді лупили. Їх саме цікавили люди, жива сила”.

За офіційною інформацією сирени на Львівщині тривали з 03:32 до 06:34  ранку. Обстріли центру були близько 05.30. Внаслідок ракетного удару 35 осіб загинуло, 134 – потрапили до лікарень у Яворівському районі та Львові з різними ступенями ураження. Однак, кількість людських жертв може бути більшою. До прикладу, у лікарні помер військовий Юрій Кожухар, який був поранений внаслідок авіаудару на “Яворівському полігоні”. 

За повідомленням голови Львівської ОВА Максима Козицького, серед жертв не лише військові, але й цивільні особи. Полігон знаходиться поміж населеними пунктами, і, за тим же повідомленням Козицького, після атаки було виявлено щонайменше 25 точок ураження, які були обстежені військовими і рятувальниками.

P.S:

“Немає випадкових місць. Впало не в лісі, не в полі. А цілили цілеспрямовано. Там точно була наводка. Якщо б снаряд попав в одну будівлю, він би її зруйнував і все. А так скільки шкоди він натворив навколо себе. Оцей медзаклад, що я говорив. Його не має на ніяких картах СРСР, як там говорять, він недавно збудований. Це може знати той, хто там був, безпосередньо ходив”, – припускає рятувальник Олег. 

Через авіаудар по Міжнародному центрі миротворчості та безпеки, відкрито кримінальне провадження. За процесуального керівництва Львівської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону, слідчі львівського Управління СБУ розпочали досудове розслідування за фактами посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, що призвело до загибелі людей, а також ведення агресивної війни (ч. 3 ст. 110 та ч. 2 ст. 437 КК України). 

Мар’яна Сич

Destroyed infrastructure, human deaths, and a possible tip-off: a story from an emergency worker about the missile shelling of the Yavoriv International Centre for Peacekeeping and Security

Despite the fact that on the first day of the full-scale invasion of Ukraine by Russian troops, three military units were attacked in the Lviv Oblast, subsequently, the region continued to be considered a relatively “quiet” place, where no big strikes were expected. Nevertheless, it did happen.

March 13. Sunday. The Russian army fired missiles at the International Center for Peacekeeping and Security, better known as the Yavoriv training ground, located in the village of Starychi. More than 36 hectares of land are only 20 kilometers from the border with Poland, and subsequently from the border with NATO.

Since 1995, the Peace Shield international military exercise has been held on the territory of the Yavoriv training ground within the framework of the Partnership for Peace program. The Ukrainian military has been involved in dozens of joint peacekeeping exercises with NATO member states and partners, both at home and abroad. Since the beginning of Russian aggression against Ukraine in 2014, units of the Armed Forces and National Guard have been training there. Consequently, this training ground has become perhaps one of the most famous military infrastructure facilities in the country. Heads of state and leaders of other countries also came here. For example, Canadian Prime Minister Justin Trudeau.

The first hours after the shelling

On the morning of the shelling of the Peacekeeping and Security Center, we headed to the training ground. On the way from Lviv, we see dozens of ambulances rushing by with the wounded. Surviving soldiers are evacuated in yellow buses. Closer to the settlement, on both sides of the road, we see burned cars left behind. On both sides at the entrance to the village of Starichi are the military and terrorists. It is impossible to enter the territory of the village and the training ground. We chat with the residents of the surrounding settlements.

Liudmyla left her home in Zaporizhzhia and moved to the Lviv Oblast only a week ago: “We ran away from Zaporizhzhia, we thought we were safe here. Instead, it was war again. We woke up at dawn, we heard huge explosions, and the windows were shaking. Then we saw smoke and heard planes roaring over our heads. We still don’t know who died and who survived.”

“There were about six blasts somewhere. And there must have been several of those in about half an hour. It was explosion after explosion. The concrete foundation in our basement was shaking,” Mariya recounts of that Sunday morning.

According to Maksym Kozytskyi, head of the Lviv Oblast Military Administration, eight missiles hit the territory of the Yavoriv training ground: “The airstrike was carried out from the waters of the Black Sea and the Azov Sea. The planes lifted off at Saratov airport. In total, the invaders launched more than 30 air-to-ground missiles. The Ukrainian air defense system responded. We shot down some of the missiles in the air.”

Strike on infrastructure

What was really going on that morning at the Yavoriv training ground when the sirens and explosions were heard? We tried to talk to the military who were at the training ground, but they declined to comment. Asking to remain anonymous, one of the rescuers who put out the fire spoke to us.

We will call him Oleh. The man said that as soon as the alert went off, he and his colleagues went down to the bomb shelter: “We realized something was happening when we heard the explosions, the windows shook. We knew we were going to have to go there soon after the alarm ends. When we got out, it was dawn and we could see pillars of smoke. We knew it had to be the training ground because there was no other facility there.”

The emergency workers split into groups. Some left for the motor pool section. Meanwhile, Oleg and his group were tasked with dismantling the buildings where, according to him, there was the biggest fire and a threat to human life.

Location 1. According to our interlocutor, the yellow house in the photo is the barracks. “We could clearly see the destroyed corner. The first barrels of water arrived and we heard banging noises from below. People were giving signs by striking the radiators. There was a risk of flooding them, we stopped the water supply. But their officers came up and said that under no circumstances should we stop the water supply, because there are a lot of weapons, bullets, and grenades below,” says Oleh.

The emergency worker added that there was a medical center next to the barracks, as well as a canteen and an administration building: “Why didn’t they aim the strikes at the middle point, to kill more military personnel? Why not another house, but the one where there were shells, ammo. We gave it a thought and realized that this way, 1 missile could destroy several houses at once.”

Location 2. Next, Oleh and the emergency workers went to a place called the military camp. Officers live there, and there is also a training facility: “It was a hospital or some kind of medical building, not an ordinary barracks. The missile hit the sidewalk so that the force of the impact affected the building housing the wards with the patients. You could see a lot of blood, and stains in some places. That’s where there was the highest number of lethal casualties. Some bodies were dismembered, some were pierced with shrapnel, some were crushed by slabs, and some were wounded. Nearby was the canteen. The building was not stone but simply arched. It was just erased, and parts of the building were lying all over the place.”

Location 3. Our interviewee has not been at this location, but this is what he heard from his fellow emergency workers: “Those were the hangars. Contract servicemen worked there, they could arrive in their vehicles and park near the barracks. The military equipment was in the kill zone. But also they were aiming at a tent, which burned from the high temperature, and the people inside burned. The one-story barracks next to it was also damaged.”

Human losses

Oleh says that his colleagues from different cities of the region joined him in eliminating the fire at the training ground. In between dismantling the buildings, the alarm sounded, as they were told by the military, there could have been a second attack. “In the trenches, where we were hiding during the air-raid alarm, you could hear the military talking. They didn’t wait for the air-raid alarm to end. It was cold then, some were dressed, some were not, in their underpants, came out to sit for a while, it was damp and chilly, and having been roused from sleep in a warm bed does its thing too. They figured it has been two hours already, and the rocket would have arrived by now, so some went back into the building. In my opinion, it was planned that people would leave the shelter, some time would pass, many would come back to get their phones, some would get cold, and that’s when they struck again. They were just interested in people, manpower.”

According to official information, the air raid alarms in the Lviv Oblast lasted from 03:32 to 06:34 a.m. The shelling of the training ground happened around 05:30. As a result of the rocket attack, 35 people were killed, and 134 were taken to hospitals in the Yavoriv Raion and Lviv with various injuries. However, the number of human casualties may be higher. For example, soldier Yuriy Kozhukhar, who was wounded in an airstrike at the Yavoriv training ground, died in the hospital.

According to Maksym Kozytskyi, head of the Lviv Oblast Military Administration, not only military servicemen but also civilians were among the victims. The range is located between populated areas, and according to Kozytskyi’s report, at least 25 impact sites were discovered after the attack, which was then surveyed by military and rescue workers.

P.S:

“These locations weren’t random. It didn’t fall in the woods, it didn’t fall in the middle of a field. It was deliberately targeted. There was definitely a spotter. If the shell had hit one building, it would have destroyed it and that’s all. Instead, it has wrecked so much damage all over the place. The medical facility I told you about. It’s not on any Soviet maps, it is recently built. Only those who have been there, walked right there, could have known that,” suggested Oleh.

Criminal proceedings have been opened regarding the airstrike on the International Peacekeeping and Security Center. Under the procedural guidance of the Lviv Specialized Prosecutor’s Office for Military and Defense of the Western Region, the investigators of the Lviv Department of the SBU launched a pre-trial investigation into the infringement on the territorial integrity and inviolability of Ukraine, which caused the death of people, as well as the conduct of aggressive war (part 3 of Article 110, and part 2 of Article 437 of the Criminal Code of Ukraine). 

Maryana Sych