Присмак коксу: Як харківський завод роками вбиває екологію, відмахуючись від судів і екологів

Роками коксовий завод у Харкові забруднює повітря. Шкідливі викиди, які нічим не фільтруються, приносять місцевим мешканцям хвороби. Роками місцева влада, контролюючі та правоохоронні органи закривають очі на протиправну діяльність заводу. Всі кримінальні провадження та приписи ігноруються. Ані мітинги, ані позови до суду, ані перекриття дороги – нічого не змогло змінити ситуацію протягом десяти років.  

На фоні місцевих виборів про проблему цього підприємства знову заговорили представники влади на всіх рівнях – від міськради до керівників міністерств та народних обранців.
Але завод продовжує працювати без жодних документів.

Десять років порушень

Активістка Олена Решетько мешкає у районі Новожано. Саме там розташований коксохімічний завод. До 2010 року вона працювала податковим інспектором. Лікарі в неї виявили цілий перелік хронічних захворювань, зокрема, бронхіальну астму, яку вона пов’язує саме з діяльністю підприємства. Вже десять років жінка намагається докричатися до всіх – робота Коксохіму на території міста – це проблема. 

“В викидах підприємства діоксин та синильна кислота. У всьому світі це вважається зброєю масового ураження. Це – вирок. Це й моя інвалідність по астмі, це й захворювання щитовидної залози, це й онкологія, яка в цьому районі в 19 разів вища, ніж по Україні. Лише на моєму поверсі 5 людей за три роки померли від онкології. Ось це все наслідки роботи цього підприємства”, – відмічає Решетько.

Ще один місцевий мешканець Олександр Горбатенко теж скаржиться на викиди: “Завод полюбляє роботи викиди в ночі, в дощ, у вихідні. Повітря просто смердить. Дуже неприємний запах. пил осідає на обличчі, а у роті присмак горілої скловати”.

У 2011 році “Український державний науково-дослідний вуглехімічний інститут” провів  інвентаризацію викидів забруднюючих речовин в повітря «Харківським коксовим заводом». На підприємстві нарахували 77 стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Перевірка встановила, що локальна установка безпильової видачі коксу встановлена лише на одній коксовій батареї. Ще на трьох батареях ніяких фільтрів немає. 

З того часу ситуація не змінилася – завод забруднює повітря в тому ж режимі. Спроби щось змінити були. Тоді ж, після перевірки, було відкрито кримінальне провадження через приховування підприємством реальних об’ємів викидів коксового газу і надання суттєво нижчих цифр. За три роки відкрили ще одне провадження – знову через забруднення. 

Але. Провадження відкривалися, а по факту нічого не відбувалося. Настільки нічого, що протягом трьох років – у 2017-2020 – підприємство не пускало представників екоінспекції. Що робили правоохоронці? Правильно – нічого.

А, все ж якісь дії відбувалися. У 2019-му поліція відкрила нове кримінальне провадження – вже через недопуск інспекторів. Але справа не закрита досі, винних не знайшли, нікого не покарали.

“Подібні справи розслідувати дуже важко. Потрібно вивчити та дослідити багато документів”, – виправдовуються у відділі комунікації поліції Харківської області.

 Чеські дослідження

У 2018 році українська громадська організація «Центр досліджень екологічних ініціатив “Екодім” (Україна) разом з чехами з “Арніки” і “Хіміко-технологічного інституту в Празі” вирішили самі перевірити рівень забруднення в п’яти містах України. В п’ятірку потрапив і Харків, а саме – район заводу. 

Всього провели два дослідження. Спочатку експерти аналізували проби донних відкладень (брали проби річкового піску) і піску з дитячих майданчиків, а далі – аналізували вміст діоксинів та інших стійких органічних забруднювачів в яйцях домашньої птиці.

У річкових відкладеннях виявили підвищений вміст важких металів – переважно кадмію та цинку. В одному зразку донних відкладень з Харкова знайшли залишки ДДТ (хлорорганічні пестициди). У всіх пробах яєць птиці вчені виявили вміст діоксинів і діоксіноподобних ПХБ (поліхлорованих біфенілів), які перевищують допустимі норми. 

«В курячих яйцях ми вимірювали діоксини. Концентрації шкідливих речовин у яйцях з Харкова перевищують гігієнічні норми як Євросоюзу так і України для харчових продуктів. Ми зробили аналіз ризиків, скільки людина може куштувати таких яєць. Тобто при щоденному куштуванні таких яєць рівень діоксинів в три рази перевищує допустиму дозу для споживання”, – відмітила Йітка Стракова, співавторка дослідження і експертка чеської “Арніки”.

Тоді ж чехи встановили декілька станцій моніторингу повітря. І тепер рівень забруднення повітря можна спостерігати прямо в онлайні. 

Власники та прибутки

До вересня 2019 року на території комплексу працювали ПрАТ «Харківський коксовий завод» та ПрАТ «Термолайф». Бенефіціаром підприємства був донецький підприємець Олег Журавський. За даними аналітичної системи Youcontrol, до 2019 року ці підприємства були прибутковими. Зокрема, у 2018 році прибуток ПрАТ «Термолайф» складав 46 млн. грн. 

Однак, попри прибутковість, грошей у модернізацію, схоже, не вкладали. Як і в погашення взятого в банку кредиту.  Тож 25 вересня 2019-го право власності на комплекс оформив «Сбербанк» – він опинився у власності російського банку, бо був залоговим майном. 

Власне, комплекс поки за банком і лишається, а от контроль над роботою самого заводу нині за ТОВ “Коксовий завод “Новомет”. З початку 2020-го нею володіє Максим Валентинович Бондарєв. ПІБ пишемо повністю через те, що людина з аналогічним іменем відома як футбольний функціонер з оточення нардепа від “Батьківщини” Віталія Данилова, який також пов’язаний газовим бізнесом з орбітою міністра Арсена Авакова.

Нове підприємство так і не отримало дозвіл на викиди в атмосферу, регулярно подаючи неповний пакет документів. 

У серпні на підприємстві провели обшуки в рамках одного з проваджень по забрудненню. За місяць обласна екоінспекція вийшла на прессконференцію. Тоді виконувачка обов’язків начальниці Інеса Сосіна підтвердила вже відомий факт – Харківський коксохімічний завод порушував норми викидів забруднювальних речовин ще в 2016-2017 роках. Тоді ж, за словами Сосіної, було подано ряд позовів щодо припинення викидів забруднюючих речовин, але суди ці позови відхилили. За інформацією Сосіної, у 2019 році підприємство, що по суті і керувало заводом, офіційно припинило господарську діяльність, але на його базі було створене інше. Нове керівництво не оформило дозвільну документацію на викиди та не допустило інспекторів, які планували перевірку діяльності коксохіму в лютому цього року. Між тим трохи згодом держекоінспекторам все ж вдалося відібрати проби викидів та перевірити джерела забруднення. 

«Під час перевірки було встановлено відсутність дозволу на викиди забруднювальних речовин, що є порушенням ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та є забороною до здійснення такої діяльності. Також інспекцією було зафіксовано факти викидів забруднювальних речовин на 4 джерелах викидів, основні – коксові батареї» – розповіла держекоінспекторка. 

Так, все ті ж коксові батареї, відсутність фільтрів на яких фіксували ще 9 років тому. 

“Проводячи інспекцію коксового заводу Новомет, ми зафіксували викиди небезпечних речовин. Це – аміак, фенол і сірководень. Перевищення граничнодопустимих концентрацій формальдегіду та оксиду вуглецю були виявлені в одній з контрольних точок міста – на перехресті вулиць Кибальчича і Карачевского шосе”, – написав у Facebook голова Держекоінспекції Андрій Мальований.

У результаті, у зв’язку з виявленим, інспекція подала позов до Харківського окружного адміністративного суду щодо, де вимагає зупинити виробництво через відсутність дозволу. Ще інспектори вирахували суму завданої заводом шкоди – 3 млн 689 грн. і хочуть, щоб підприємство в примусовому порядку таки отримало дозвіл на викиди.

За місяць, у вересні, екоактивісти знову зафіксували шкідливі викиди, а точніше – 5-ти кратне перевищення викидів в районі Коксохиму. 

Позиція ТОВ “Коксовий завод “Новомет” невідома. Директор підприємства Максим Бондарєв від коментарів відмовився, поскаржившись на те, що хворіє і розмовляти йому не дуже зручно.
Що можна зробити

За словами керуючого партнера адвокатського об’єднання “Екобезпека” Сергія Колісника, провадження планованої діяльності  без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та висновку з оцінки впливу на довкілля заборонено Законом:

“І це є приводом для проведення відповідних перевірок та подальшого призупинення діяльності у судовому порядку за позовом органів державного екологічного контролю. Якщо контролюючі органи не реагують та допускають бездіяльність,  позов про зупинення діяльності вправі подати і громадськість. Є відповідна судова практика, в тому числі Верховного суду, щодо правосуб’єктності  громадських організацій природоохоронного характеру у справах, які становлять суспільний інтерес. Верховний суд вважає, що громадськість у випадку бездіяльності уповноважених органів, у справах щодо захисту довкілля замінює контролюючі органи і такі справи розглядаються у порядку адміністративного судочинства. Тобто якщо органи екоконтролю не звертаються до суду за результатами своїх перевірок, то громадські організації природоохоронного характеру можуть звернутися до адміністративного суду самостійно. У нашій практиці уже є такі рішення, де дві громадські організації, інтереси яких ми представляли, позивалися до суду про призупинення діяльності підприємства – норкової ферми в Житомирській області і суд призупинив діяльність підприємства до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля. Тому у громадськості у справах захисту довкілля  на сьогоднішній день є багато важелів впливу на недобросовісних суб’єктів господарювання. Щодо ситуації з “харківським коксохімом” наскільки  мені відомо екоінспекція звернулася до суду з відповідним позовом, тому раджу громадськості підтримати та посилити правову позицію органу контролю та прийняти участь у судовому процесі в якості третьої сторони – зазначив експерт”

Що ж маємо зараз? Сонливість контролюючих органів, справу в суді і…продовження регулярних викидів в повітря поблизу житлового мікрорайону.

Павло Новик,”Харківський антикорупційний центр”

Матеріал підготовлений в рамках спільного з Bihus.Info проєкту “Лабораторія викриттів 2.0”