Важливо
Новини

Колізей за копійки: як у Кропивницькому продали “своїм” легендарний недобуд

FacebookTwitterTelegram

8 000 квадратних метрів безнадії, алкопритону і зруйнованих дитячих мрій. Десь так можна було б охарактеризувати легендарний кропивницький недобуд – обласний Центр дитячої та юнацької творчості, якому так і не судилося побачити ні юності, ні творчості. 

“Колізей”, як його назвали містяни, знаходиться практично в центрі міста – в районі міської набережної. І протягом останніх трьох десятків років він методично розвалювався, приваблюючи маргіналів і лякаючи містян. А обласна влада регулярно бідкалася на відсутність інвестора, який би вклався в будівництво. Після останніх місцевих виборів розмов про можливість продажу недобуду із ласим шматком землі (більше гектара) практично в центрі міста побільшало. 

І в результаті об’єкт таки отримав нового власника, якому недобуд обійшовся у вартість посереднього позашляховика. Тож ми вирішили з’ясувати – хто ж цей інвестор, а заодно згадати історію кропивницького “колізею”.

Перший продаж “колізею”

Якщо покопатися в документах, то виявиться, що нинішній власник (про нього трохи згодом) – вже не перший. У 2003-му Кіровоградська обласна рада своїм рішенням включила недобуд у перелік на приватизацію. Мовляв, коштів на добудову немає, але прийде інвестор і все влаштує.

І він прийшов. У 2004-му регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області і підписало договір з відкритим акціонерним товариством «Аерохолдінг». Останнє отримувало право викупу за умови, що за п’ять років будівля буде готова. “Дитячий профіль” недобуду бізнесменам дозволили не зберігати. І це логічно, враховуючи, що “Аерохолдінг” входить в “Рітейл Груп”, основним напрямком діяльності якої є управління продуктовими мережами (супермаркети “Велмарт” і “Велика Кишеня”). Власне, якраз “Велику кишеню” і збиралися зводити на місці нереалізованого дитячого центру.

Але будівництво так і не стартувало. Виявилося, що земельна ділянка під “колізеєм” знаходилася в користуванні обласного дитячо-юнацького центру, тож потрібно було вирішити питання з відведенням. 

Підприємство звернулося у мерію і у тому ж році міська рада дала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення понад гектара землі під “колізеєм” в оренду на 5 років. Протягом наступних кількох років компанія так і не спромоглася добудувати об’єкт, терміни виконання пролонгувалися, оренда земельної ділянки подовжувалася. Так тривало доки про “колізей” не згадала прокуратура, яка раптово виявила – ділянка, яку “Аерохолдінгу” віддали в оренду – не “самостійна”, а є частиною більшої ділянки, яка продовжує перебувати у користуванні все того ж обласного ДЮЦ. Прокурори пішли до суду і домоглися розірвання договору оренди землі під будівлею. 

Бізнесмени намагалися якось вирішити проблему. В одній з судових постанов у справі про розірвання угоди продажу будівлі йдеться про те, що «Аерохолдінг» неодноразово надсилав листи і клопотання до ДЮЦу та мерії з проханням розв’язати проблему з землею і оформити документ про відмову від ділянки. Будівля тим часом продовжувала розвалюватися. 

Лише у 2013-му виконком Кіровоградської міськради відправив листа Центру дитячої та юнацької творчості із висновком, що земля під “колізеєм” таки є частиною об’єкта приватизації і попросив оформити відмову. Але попросив не дуже вдало, бо в документі забули вказати площу ділянки, в ДЮЦі, мабуть, розгубилися і…і рух паперів знову сповільнився. А от прокурори – ні. Оскільки за умовами оновленого договору фірма мала здати об’єкт у 2013 році, а “колізей” все так само лишався “колізеєм”, а не торговим центром, то прокуратура знову в інтересах держави подала до суду і пройшовши кілька інстанцій добилася розірвання угоди про купівлю майна.

Бізнесменів, які намагалися пояснити, що вони хотіли вирішити проблему, але це “хотіння” ніким особливо не було підтримане, вирішили не дуже слухати. Тож договір розірвали. 

Дев’ять років, один інвестор, багато проблем з землею і недобуд, який…який так залишився недобудом. 

Обіцянки «віддати дітям» і побудувати басейн

Невдовзі після завершення судової тяганини з інвестором, тодішній голова ОДА Андрій Ніколаєнко, близький до «Партії регіонів», на початку 2014 року заявив – недопустимо у закладі, який будувався для дітей, робити супермаркет. А це означає, що “колізей” треба віддати дітям.

Втім, діти і цього разу залишилися ні з чим. Бо дуже скоро почалася війна і тяжкий в економічному сенсі 2014-й змусив всіх економити кошти. Грандіозні плани на недобуд довелося знову відкласти.

Під місцеві вибори 2020-го про “колізей” знову згадали. Андрій Назаренко, котрий якийсь час обіймав посаду голови Кіровоградської ОДА, озвучив “наполеонівський план” – залучити субвенцію та кошти місцевих бюджетів і відродити таки дитячий центр. План, схоже, не прийшовся до душі облраді, у якої вже була інша ідея – продати “колізей” з аукціону.

“Друга спроба”

2020-й пройшов в невдалих спробах продати “колізей” через “Прозоро-продажі”. Інвестори просто не приходили. Що не завадило голові Кіровоградської облради Сергію Шульзі вже на початку 2021-го заявити, що «декілька інвесторів, які планують викупити будівлю» таки є.

“Колізей” знову виставили на продаж і на оголошення з початковою ціною в 1,9 млн грн…учасники не подали пропозицій. Про кого тоді говорив Шульга? І що має відбуватися, якщо на оголошену вартість ніхто не відгукнувся?

Варто розуміти, що йшлося про компанію “Еліт Інвест Агро”. Бо саме вона – і тільки вона – прийшла на повторний аукціон. Аукціон, де вартість недобуду знизили вдвічі – до 992,2 тис. грн. Ставок очікувано ніхто не підіймав, “Еліт Інвест Агро” просто не було з ким торгуватися. Тож воно і стало новим власником.

Цікаво, що балансова вартість цегляної «коробки» триповерхового недобуду, якщо вірити висновку депутатської комісії Кіровоградської облради з питань власності від 13 липня 2021 року, становила понад 7 млн. грн, що у вісім разів більше вартості, яку виручили з продажу “колізею”.

Що новий власник повинен зробити за умовами договору? Вчасно сплатити кошти за будівлю, відшкодувати витрати на оцінку майна, а також у 3-місячний строк викупити земельну ділянку, що знаходиться під будівлею. Жодних строкових зобов’язань з добудови об’єкта, як прописувалось у договорі з попереднім інвестором, в цьому документі вже немає. 

У комунальному підприємстві «Регіональний центр розвитку послуг», який займався продажем комплексу через аукціон, заявили, що умови затверджувала облрада і припустили – вимог не виставляли, бо охочих купити будівлю не було.

Кому продали “колізей”?

“Еліт Інвест Агро” зареєстроване у 2016-му і основним видом діяльності компанії є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Засновницею фірми значиться Олена Володимирівна Мощинська. Підприємство зареєстроване у квартирі по вулиці Тараса Карпи, 94, де “прописана” й сама засновниця.

Цікаво, що якщо вірити довідці, яку підвантажували в систему “Прозоро.Продажі” під аукціон, в цій квартирі фірма прописана не лише юридично (а таке часто буває), але й фактично. Тобто, діяльність компанії, яка може собі дозволити викупити 8 тисяч квадратних метрів кропивницького недобуду, відбувається у звичайній квартирі. 

Це не звучить реалістично, тож ми вирішили трохи покопатися, щоб зрозуміти хто ж насправді стоїть за фірмою. І знайшли наступне. Донедавна “Еліт Інвест Агро” мало іншу адресу – за 4 місяці до аукціону з продажу “колізею” підприємство “переїхало” з Шевченка, 6/2. За інформацією з Реєстру нерухомості, будівля за цією адресою належить приватному підприємству “СТ-Сервіс”, бенефіціарним власником якого є Сергій Тарасов, відомий в області латифундист, засновник агрохолдингу “I&U Group”, виконувач обов’язків консула Литви у Кропивницькому та Кіровоградській області. 

На останніх місцевих виборах Тарасов фінансував політичну кампанію обласного осередку “Слуги народу”, а його син Олег став нардепом від цієї політсили. Власне, судячи з публічних реєстрів, сам Тарасов як мінімум до 2019 року значився бенефіціаром “Еліт Інвест Агро”. 

Не чужа агрохолдингу й нинішня засновниця фірми Олена Мощинська. На ній числиться ще низка фірм, власником яких теж був Сергій Тарасов. Вони й нині прописані за адресою його будівлі на Шевченка. Втім, світлини завжди красномовніші, ніж записи в реєстрах. На сторінці Мощинської в одній з соцмереж ми знайшли її спільне з Тарасовим фото. На ньому жінка тримає подушку для ножиць, якими той перерізав стрічку на відкритті консульства Литовської Республіки у Кропивницькому. 

Ми вирішили розпитати у нового інвестора про плани на “колізей”, але це виявилося складнішим, ніж знайти реального, а не формального власника компанії. Бо за номером, вказаним в реєстрі, ніхто не відповідає. А директор “Еліт Інвест Агро” Валерій Сімокоп не зумів відповісти на здавалося б дуже просте питання. Чоловік заявив, що йому необхідно переговорити про це з власником, а така можливість буде аж в кінці місяця. 

Тож, хто будуватиме на місці “колізею” більш-менш зрозуміло. Не зрозуміло лише що ж в результаті будувати збираються. 

Що у підсумку?

І здавалося б – треба радіти. Велетенський довгобуд, який три десятки років руйнувався в центрі міста, збираючи маргіналів, нарешті отримав власника. І є шанс, що “колізей” перетвориться у щось. І ось в цей момент причини для радості закінчуються. Бо чим буде “щось” – невідомо. Можна лише припускати, що навряд там таки відкриють дитячий центр. 

Питання є і до вартості. 40 тисяч доларів – це ціна позашляховика середнього класу і дуже важко ототожнити її з понад 8 000 квадратних метрів недобуду і правом викупити гектар землі в центрі міста. При цьому інвестор, наближений до спонсорів провладної політичної партії, окрім приємної ціни, отримав і не менш приємні умови, за якими відсутні зобов’язання і по датах, і по профілю майбутнього будівництва.

Анастасія Зубова

Матеріал створено в рамках проєкту “Лабораторія викриттів 3.0”. Проєкт реалізується спільно Bihus.Info та Interlink Academy за підтримки German Foreign Ministry.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Новини

      Four Months of Russian Strikes on Odesa: Nine Dead, Including Two Children

      The full-scale war in Ukraine, initiated by the Russian Federation on February 24, has been going on for four months now. The “official” and top-priority plans that the Russian federal channels voiced in the first weeks now seem to have been forgotten even by the invaders themselves, whose actions increasingly demonstrate Russia's real intent — the destruction of Ukraine.

      Новини

      Чотири місяці російських ударів по Одесі: дев’ятеро загиблих, серед них – дві дитини

      Повномасштабна війна в Україні, яку 24 лютого розпочала російська федерація, триває вже чотири місяці. Про “офіційні” і першочергові плани, які федеральні канали озвучували в перші тижні, нині, здається, забули навіть самі окупанти, які своїми діями все відвертіше демонструють реальний задум росії - знищення України. 

      Новини

      “They act like bandits in the 90s, only instead of iron and blowtorch they have firearms”: Invaders Kidnap Activists in the Luhansk Region and Cut Off the Region from Communications

      The Russian-Ukrainian war began on February 20, 2014, when Russian mercenaries invaded Crimea and the Donbas. The invaders "annexed" the peninsula to Russia and formed pseudo-republics in the Donetsk and Luhansk regions. Eight years later, Russia restored its forces on the borders and launched a full-scale war against Ukraine. In the territories that were occupied by Russian troops after February 24, the occupiers committed atrocities, pillaged, raped and tortured people.