Важливо
Новини

Зелений бізнес: як родичі нардепів від “Слуги народу” заробляють на бюджетних замовленнях

FacebookTwitterTelegram

Ми проаналізували, як освоює бюджетні тендери бізнес “Слуг народу” і членів їхніх родин. Адвокатські послуги без статусу адвоката, сценарії для відеороликів, поставки каменю – на чому роблять бізнес з бюджетом Ігор Негулевський, дружини Руслана Стефанчука, Олега Марусяка та інших.

Майже половина народних депутатів з президентської фракції – 108 парламентарів – задекларували бізнес в Україні. Свого власного або близьких родичів. Чверть із цих декларацій містить компанії, які працюють з бюджетними замовленнями. Бізнес із декларацій “Слуг народу” сумарно отримав бюджетних підрядів на 350 млн грн – за час роботи нинішнього парламенту. Частина фірм почала отримувати бюджетні замовлення лише після обрання пов’язаних осіб депутатами. Інша – і раніше вигравала державні тендери, але тепер суттєво підвищила присутність на них. Розповідаємо про найяскравіших представників обох груп.

Тендерні новачки

Володимир Ватрас до Верховної Ради потрапив вперше. До парламенту працював адвокатом і професором кафедри цивільного права та процесу Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова.

Його дружина Оксана Ватрас надає юридичні послуги. Вона зареєструвалась як ФОП ще наприкінці 2017 року, але до  обрання чоловіка до парламенту бюджетних замовлень не мала. А після – отримала.

Станом на 14 грудня 2021 року ФОП Ватрас Оксана Миколаївна мала 7 контрактів загалом на 877 тис грн. Усі договори підписані вже після проведення парламентських виборів 2019-го року. 

Юридичними послугами дружини нардепа вирішили скористатись КП «Південно-Західні тепломережі» та КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги». При цьому, медзаклад підписав з підприємицею декілька контрактів на надання адвокатських послуг, хоча статусу адвоката пані Ватрас не має. Вона мала його лише два місяці, з жовтня по грудень 2018 року, після чого право на зайняття адвокатською діяльністю було зупинено

У телефонному коментарі Оксана Ватрас наявність бюджетних підрядів підтвердила. Коментувати ж відсутність статусу адвоката відмовилась і поклала слухавку.

У родини колеги Ватраса по університету, одного з ідеологів партії «Слуга народу», нардепа Руслана Стефанчука успіхи в публічних закупівлях дещо скромніші. Створена ще в 2013 році ТОВ «Юридичний портал «Ратіо Деціденді», співвласницею якої є дружина депутата Марина Стефанчук, має у своєму активі 18 бюджетних замовлень на 166 тис грн. Це переважно послуги з проведення тренінгів, навчальних семінарів та надання доступу до юридичних онлайн-курсів. Усі свої бюджетні підряди ТОВка отримала в період з 2019 по 2021 рік.

Одне замовлення має у своєму активі й Ганна Гресь, дружина ще одного депутата від “Слуг”, екс-шоумена Романа Грищука, відомого по «МамаХохотала шоу». Пані Гресь в якості ФОПа на замовлення Київського університета імені Бориса Грінченка надавала в кінці 2020 року послуги зі створення сценаріїв для відео-роликів. Сценарії від пані Гресь коштували університету на 50 тис грн.

Успіх після виборів

Варто визнати, не всі пов’язані з нардепами-«слугами» фірми, виявились закупівельними новачками. Є й так, які до цього отримували бюджетні замовлення. Однак, і це важливо, з потраплянням до Верховної Ради заробіток таких підприємств суттєво зріс.

Одним з нардепів-підприємців є Артем Ковальов, який до парламенту працював гендиректором інформагенції «УНІАН», що є частиною  медіахолдингу Ігоря Коломойського і партнерів. 

Нардеп Ковальов – співвласник ТОВ «Книголав». Це українське видавництво, що раніше також входило до медіахолдингу «плюсів». Після обрання Ковальова до Верховної Ради «Книголав» отримав сім безконкурентних замовлень на понад 7 мільйонів гривень від «Українського інституту книги», Тернопільської обласної бібліотеки для дітей та Міністерства закордонних справ України. Фірма має постачати книги. У «додепутатський» період бюджетні успіхи «Книголава» були скромніші – два замовлення загалом на 2,6 мільйона гривень.

Однак найсуттєвіший стрибок у заробітках продемонструвало ТОВ «Софія-граніт» депутата-мажоритарника від Миколаївщини Ігоря Негулевського.

Загалом з 2016-го року фірма, що спеціалізується на поставці декоративного та будівельного каменю, підписала в Prozorro 77 контрактів на 187 млн грн. Більшість цих замовлень – 57 договорів вартістю майже 182 мільйони – фірма отримала вже після оголошення ЦВК результатів виборів до Верховної Ради.

Майже 70% від загальної суми компанії дісталося від Управління інфраструктури Миколаївської ОДА. Обладміністрація замовляла нардепу-бізнесмену поточний і капітальний ремонт різних частин дороги Баштанка – Березнегувате, а також ремонт труби на автомобільній дорозі місцевого значення Казанка – Федорівка. 

Закриває наш список успішних на тендерах нардепів заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олександр Маріковський.

Він власник одразу трьох фірм, що активно працюють в системі Prozorro. Його ТОВ “Медіатека” з 2016-го року перемогло у 24 держтендерах та підписало контрактів на 16 млн грн. Але більшість замовлень – 15 на суму 14 мільйонів – фірма отримала вже після обрання Маріковського депутатом Верховної Ради України.

Цікаво, що один з найбільших тендерів, виграних “Медіатекою”, взагалі не мав би відбутись. За висновками Північного офісу Держаудитслужби, замовник – ДП “Центр захисту інформаційного простору України” – мав би не допустити до торгів обох учасників через надання неналежних довідок. Держпідприємство, однак, з висновками аудиторів не погодилось та все ж провело торги. І віддало ТОВ “Медіатека” замовлення на проведення медіамоніторингу вартістю майже 5 млн грн. 

Почали отримувати бюджетні контракти й інші фірми Маріковського. ТОВ “Соцмоніторинг” і ТОВ “Центр контент-аналізу” почали працювати з бюджетними замовниками лише в 2020-му і наразі отримали підрядів на 230 тисяч на двох. 

Експерт з питань закупівель, виконавчий директор Центру громадського моніторингу та досліджень Юрій Кузько наголошує, що пов’язаність власників тендерних переможців з парламентарями викликає певні перестороги.  “Очевидно, що сам факт участі чи навіть перемоги у тендері таких компаній ще не свідчить про корупційні дії. Адже доступ до участі в тендерах є максимально відкритим. Однак такі співпадіння по часу викликають підозру та змушують ретельніше придивитись до діяльності цих компаній”, – резюмує Кузько.

Підтримує позицію колеги й директор Програми інноваційних проєктів Transparency International Ukraine Іван Лахтіонов: «Особливу увагу завжди привертають безконкурентні замовлення. Коли учасник без фактичного досвіду виконання тих чи інших робіт або послуг починає раз за разом отримувати підряди. Маємо, на жаль, і приклади тендерів, у яких Держаудитслужба знайшла порушення закупівельного законодавства. Звісно, наявність в засновниках фірм нардепів не робить їх апріорі корупційними, але цілком очевидно, що до них буде підвищений інтерес, адже в ідеалі такі компанії мали б демонструвати найвищий рівень законодавчої дисципліни. А це далеко не завжди так».

Павло Лісниченко  

Матеріал створено в рамках проєкту “Лабораторія викриттів 3.0”. Проєкт реалізується спільно Bihus.Info та Interlink Academy за підтримки German Foreign Ministry.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Новини

      «Пекло у раю»: Як окупанти знищували Кінбурнську косу, вбиваючи природу і тероризуючи місцевих

      Одне з найулюбленіших місць українських тревел-блогерів, фанатів «дикого відпочинку» і бердвотчерів зараз більше схоже на локацію для зйомок постапокаліптичного фільму, ніж на туристичну принаду. Кінбурнська коса або ж “українські Мальдіви”, як називали це місце раніше, з самого початку російського вторгнення стала для окупантів плацдармом для артилерійських атак півдня Миколаївщини. 

      Новини

      “Місто під час окупації повернулося у середньовіччя”: історія працівниці онкодиспансеру, яка п’ять місяців прожила у захопленому Херсоні

      Черги за продуктами та готівкою, “віджим” бізнесу, схиляння до “співпраці” і постійний пошук проукраїнсько налаштованих громадян. Все це — “атрибути” восьми місяців окупації Херсону — першого і єдиного з 24 лютого обласного центру, який вдалося захопити росіянам. Олені Грушці, працівниці місцевого онкодиспансеру, вдалося протриматися в окупованому місті майже п’ять місяців. Нині жінка мешкає в Одесі, каже, що “клімат тут схожий на херсонський, та й близько до дому”, і чекає на можливість повернутися у вже звільнене Збройними силами, але ще дуже вразливе місто.

      Новини

      Оточення керівника ОП проігнорувало запитання про те, як потрапило в наглядову раду “Укрнафти”

      Після примусового відчуження акцій п’яти підприємств в управління Міноборони, в наглядовій раді щонайменше одного з них — ПАТ “Укрнафта” — з’явились представники команди керівника ОП Андрія Єрмака. Редакція Bihus.Info запитала їх, як відбулися ці призначення.