Фінансування деяких лікарень зросло на 200% – фактчек Дубінського

Народний депутат від фракції “Слуга народу” Олександр Дубінський стверджує, що медична реформа має на меті скоротити кількість лікарень та койко-місць в Україні і зменшити їх фінансування, а зекономлені кошти направити до держпідприємства “Державні медичні закупівлі”. Однак це твердження є маніпулятивним. 

Цитата: “Вся медицинская реформа Супрун была направлена на одно – сократить количество больниц, сократить количество койко-мест, высвободить деньги, которые шли из бюджета на финансирование этих учреждений, и передать их в так называемые “Державні медичні закупівлі”. Это дочернее предприятие Министерства охраны здоровья” (Олександр Дубінський, народний депутат України, 4.06.2020, в ефірі політичного ток-шоу “Право на владу”)

Медична реформа, перш за все, змінює принцип фінансування лікарень – більше грошей отримують ті, до кого йде більше пацієнтів, скорочення койко-місць не є метою реформи.

Другий етап реформи стартував 1 квітня. І якщо раніше лікарні фінансувалися за рахунок медичних субвенцій (грошової допомоги місцевому бюджету з державного), то тепер кошти будуть надходити від Національної служби здоров’я України (НСЗУ) в рамках так званої Програми медичних гарантій. НСЗУ в свою чергу діє, як державна страхова компанія. З держбюджету до неї надходять кошти за кожного громадянина України, як страхові внески. Після чого Служба виплачує усі страхові випадки. За надані послуги лікарні заплатить НСЗУ. Також держава на цей рік визначила пакет безкоштовних медичних послуг для пацієнтів, які уклали договір з сімейним лікарем, інакше платити доведеться самостійно.

Реформа не передбачає закриття лікарень чи скорочення лікарів. Проте, якщо заклад неконкурентноспроможний, а лікарі нефахові, до них буде звертатися мало пацієнтів і у таких лікарень не буде грошей. 

Станом на 1 квітня НСЗУ підписала договори зі 1524 лікарнями – це 90% всіх закладів, які надали свої пропозиції. Таким чином, практично всі комунальні медичні заклади країни увійшли в реформу і будуть отримувати кошти за прямим договором з НСЗУ. 

Що ж до фінансування лікарень, то в Національній службі здоров’я відзначають, що ефективні лікарні, які будуть обирати пацієнти, зможуть збільшити своє фінансування за новою системою. За даними НСЗУ, приблизно у 40% українських медустанов збільшився бюджет в порівнянні з минулорічним державним і місцевим фінансуванням.

Наприклад, Полтавська область є одним з лідерів в Україні за кількістю лікарень з великим фінансуванням. Зокрема, бюджет Лубенської лікарні інтенсивного лікування збільшився на 205%, а Решетилівської центральної районної лікарні – на 200%.

Згідно з аналітикою видання Liga.Net у 2020 році 961 медичний заклад отримав більше фінансування ніж у минулому році, у той час, як 573 медзаклади отримали менше фінансування. Більше коштів отримують ті лікарні, які надають більше якісних послуг. 

Щодо закриття лікарень в Міністерстві охорони здоров’я зазначили, що не допустять скорочення медиків та закриття медзакладів, а медреформа в першу чергу передбачає покращення якості медичних послуг. 

У цілому бюджет галузі охорони здоров’я щороку зростає. У 2020 році це 113  млрд гривень, що на 13% більше за бюджет 2019 року (95 млрд грн). У 2016 році цей показник був 56,3 млрд гривень.

Щодо закидів нардепа Дубінського стосовно ДП “Медичні закупівлі”, варто зазначити, що це державне підприємство, створене  МОЗ у 2018 році. Воно перебрало на себе від МОЗ функції централізованих закупівель ліків та медвиробів для стратегічних програм і закуповує їх через відкриті торги в системі ProZorro.

Нагадаємо, раніше на темі медичної реформи маніпулював нардеп та співголова партії “Опозиційна платформа – За життя” Юрій Бойко. Він заявляв, що другий етап медичної реформи передбачає закриття туберкульозних диспансерів та психіатричних лікарень. Хоча насправді договори на фінансування укладені зі 48 тубдиспансерами та майже 200 психіатричними лікарнями.