Важливо
Новини

13 “друзів” тернопільського забудовника або земельний стартап на АТОвцях

FacebookTwitterTelegram
Про схеми з виділенням земельних ділянок для учасників АТО і їхньою подальшою долею писали вже багато. В кожному регіоні – свої “правила”, свої проблеми, але єдиний для всіх висновок – обіцяна державою роздача землі для захисників перетворилася на велику годівничку для зацікавлених осіб.

Історія, яку ми знайшли в Тернопільській області, вражає. Вона не лише підтверджує тезу про непрозорість процесу, але й демонструє наскільки нахабним він є насправді. Протягом кількох років земля, яка виділялася правоохоронцям за “АТОшною процедурою”, опинялася в руках місцевого забудовника.

Історія перша

Вулиця Золотогірська знаходиться на околиці Тернополя і нічим особливим не вирізняється. Навколо – розорані ділянки і ряди висадженої кукурудзи. Але скоро тут все може змінитися.

Наприкінці літа минулого року про цю вуличку раптово згадали. 22 серпня 2020-го шестеро осіб синхронно звернулися до Тернопільської міської ради з проханням про виділення їм тут земельних ділянок – по десять соток кожному. Ситуація дуже буденна, бо землю у місцевих рад просять регулярно. От тільки ті, хто в цим процесом хоч раз займався, називають його “бюрократичним пеклом”. Останнє стосується навіть просто отримання якихось необхідних для реєстрації папірців, не кажучи про виділення ділянки “з нуля”. Але сталося диво. І через чотири місяці місцеві обранці затверджують проекти землеустрою щодо відведення цим шістьом людям землі – для будівництва і обслуговування житлових будинків. І передають ділянки у приватну власність.

Хто ці люди?

  • Павло Дмитришин – до березня минулого року працював старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах в Управлінні стратегічних розслідувань;
  • Віктор Гриців – провідний фахівець Центру обслуговування підрозділів Нацполіції;
  • Юрій Кантицький – старший оперуповноважений в особливо важливих справах Управління стратегічних розслідувань;
  • Володимир Юрчак – старший інспектор Управління кадрового забезпечення;
  • Іван Бойковський – до березня цього року працював оперуповноваженим в Управлінні стратегічних розслідувань;
  • Олександр Лемякін –  оперуповноважений Бережанського відділу поліції.

Якщо обійтися без довгих назв посад, то все стає простішим – земельні ділянки виділили шістьом поліцейським. Всі шестеро отримували землю як учасники АТО. І тут поки – жодної проблеми. За законом учасники бойових дій мають право на першочергове, а головне – безкоштовне отримання землі для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва. І йдеться саме про ділянки площею до 0,10 га. Тож, поки все в порядку.

Але є момент. Всі шестеро свої ділянки синхронно продали. І це вже трохи дивує. Так, схоже відбувається в кожній області. Але частина учасників бойових дій таки починаються будуватися на отриманій землі. Або ж використовувати її в якості саду чи городу. Така синхронність продажів доволі підозріла, тож ми вирішили розпитати самих поліцейських і членів їхніх родин – невже нікому з них земля таки не була потрібна?

“Яка вам різниця, що я отримав чи землю, чи будинок. Чого я маю вам щось пояснювати? До побачення” – заявив Віктор Гриців. “Мені потрібні були гроші. Та й продали у зв’язку з сімейними обставинами”, – розповів Юрій Кантицький. “А чому ви це хочете знати, я не розумію?” – сказав Володимир Юрчак.

Олександр Лемякін додав: “Це вже особисті речі на рахунок того. Не знаю, не бачу нічого дивного в тому”. Теща Івана Бойковського зазначила: “Це їхнє право продати”. 

Що ж, попри синхронність дій, поки нічого не насторожує. До моменту поки не дізнаєшся, що всі шість ділянок опинилися в руках однієї фірми – споживчого кооперативу “Агроресурси”. Його основна діяльність – комплексне обслуговування об’єктів. Серед засновників – відомий тернопільський забудовник Андрій Матла і ледь не вся його родина, включаючи тата й маму.

І тепер логічно припустити, що на землі для “індивідуального житлового будівництва” може з’явитися щось масштабніше. Багатоповерхівка, наприклад. Доказом цієї гіпотези може слугувати попередня, дуже схожа історія, яка раніше вже відбулася в Тернополі. За участю все того ж забудовника. І землі АТОвців.

Історія друга

Початок серпня 2018-го. Семеро учасників АТО звертаються до міської ради з проханням про виділення землі. Кожен з них хоче по десять соток на конкретній вулиці – Новий Світ. Це доволі цінна земля, адже по факту вулиця є набережною Тернопільського ставу.

За 1 – і це дуже важливо підкреслити – 1 день всі вони отримують від місцевих депутатів зелене світло на розробку проектів землеустрою. Хто ці щасливчики?

Сергій Вишовський – заступник начальника відділу превенції Тернопільського відділу поліції;

Андрій Кульчицький – начальник сектору Тернопільського РУ Нацполіції;

Мирон Шеремета – начальник сектору Тернопільського відділу поліції;

Володимир Кравчук – начальник сектору превентивної комунікації Тернопільського відділу поліції;

Роман Грицик – старший дільничний офіцер поліції Тернопільського відділу поліції;

Іван Паньків – начальник відділу поліції ПП Тернопільського районного управління;

Василь Дідух – заступник начальника УПД Нацполіції.

Так, все вірно. Всі семеро – також поліцейські. Які написали свої заяви в один день і в турборежимі синхронно отримали “добро” на отримання землі. А от далі щось пішло не так. Цим виділенням починають цікавитися журналісти, яким, вірогідно, ця історія видалася теж підозрілою. І правоохоронці з вже притаманною їм синхронністю почали…відмовлятися від отриманої землі.

“Тоді почали тиснути зі всіх сторін, давити, журналісти були, видзвонювали, випитували. Відповідно було прийнято рішення, що відмовимося” – розповідає Володимир Кравчук. Слова Кравчука підтвердив і Мирон Шеремета: “Там був суспільний резонанс, ми понаписували заяву в міську раду”

Що ж, взагалі то на цьому історія мала б скінчитися. 0,70 га повернулися у комунальну власність. Але пробули у власності громади не довго. 5 із 7 правоохоронців-учасників АТО, які раніше відмовилися від землі, написали нові заяви і…і знову отримали ті ж самі ділянки на Новому Світі. 

Ще дві ділянки, що звільнилися, теж швидко отримали нових власників. Ними стали Віталій Росоловський та Сергій Сеньків. Росоловський – єдиний не правоохоронець в цій історії. Його матір каже – нині він працює десь на будівництві, у 2015-му був серед захисників Донецького аеропорту.  

“То йому ще і так пізно дали, бо люди вже давно побрали ті земельні участки” – каже жінка.

Сеньків же – працівник Тернопільського зонального відділу Військової служби правопорядку. Говорити з нами про землю чоловік не захотів. 

Що ж, всі семеро землю знову отримали – і знову синхронно продали. Частина правоохоронців не захотіла спілкуватися з нами взагалі. Інші свій вчинок пояснюють доволі розмито.

“Не те, що не потрібна була. Просто дуже багато було такого за цю ділянку, стільки нервів, що я просто не хотів дальше про то слухати”, – каже Мирон Шеремета

В результаті всі ділянки знову опинилися в руках однієї фірми – приватного підприємства “Поділля Тербуд”. Профільна діяльність компанії – організація будівництва будівель. Цікаво, що зареєстрували юрособу в травні 2020-го – і протягом наступних кількох тижнів вона вже скупила землі АТОвців. За рекордно короткий проміжок часу підприємству вдається змінити цільове призначення – дозвіл від депутатів підприємство отримує в червні того ж року. Тож тепер на ділянці має вирости багатоквартирний житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, офісами, торгівельними приміщеннями, творчими майстернями та підземним паркінгом. 

Під час проведення “земельної операції” директором і засновником “Поділля Тербуд” був Ігор Барило, але вже згодом підприємство перейшло в руки дружини вже згаданого нами тернопільського забудовника Андрія Матли – Надії. 

Тож сумнівів в тому, що на ділянки з першої історії чекає та сама доля – в нас немає.

Для чого ця схема?

Експерт з містобудування Георгій Могильний каже, що вартість ділянок для індивідуального будівництва і для багатоповерхової забудови дуже відрізняється. 

“Наприклад, в Києві я спеціально відстежував, коли приймалися детальні плани території на скільки змінюється ціна ділянок. Там, де поміняли під багатоквартирну забудову на одній сотці ціна виросла на 15 тисяч доларів. Тобто, 10 соток – це хтось заробляє на звичайній ділянці 150 тисяч доларів. І це не центр. В центрі там ще гірша різниця. Ціна в середньому відрізняється десь в 2,5 і може до 5 разів” – каже експерт.

Різниця у вартості помітна і в тернопільському кейсі. Наприклад, один з тих, хто отримав землю – Андрій Кульчицький – декларує продаж ділянки за 350 000 гривень. Мирон Шеремета та Юрій Кравчук також вказують аналогічну суму за продаж земельних ділянок приватному підприємству “Поділля Тербуд”. 

Ця вартість нижча за ринкову. На сайтах оголошень можна знайти ділянки на цій же вулиці з ціною в понад 580 тисяч гривень за сотку. І її цільове призначення також під індивідуальне будівництво, зміна цільового автоматично ще підніме цю ціну.

Є й ще один момент. Продати землю забудовнику під багатоповерхівку – це автоматично викликати до майбутньої забудови інтерес громадськості і, можливо, навіть спричинити черговий будівельний скандал. А передача ж цієї самої землі учасникам бойових дій для того, щоб в подальшому вона опинилася в руках цього ж забудовника зі сторони виглядає зовсім інакше, не скандально, а головне – законно.

При цьому, за словами експерта, якби не йшлося про інтерес забудовника, то шансів просто отримати землю у людей не було б.

“Тобто, люди фактично загнані в глухий кут. Право у них є, начебто право пріоритетне, враховуючи, що вони учасники АТО. Якщо вони самі спробують – землі не буде. Забудовник знаходить потрібних людей і каже “я забезпечу, ви отримаєте землю, я відповідно вам компенсую”. Забудовник виграє в рази в порівнянні із купівлею земельної ділянки під житлове будівництво, АТОшники отримують бодай щось. Не побудують, але отримають гроші за земельну ділянку. Бо якби і забудовник хотів отримати таку ділянку, це було б не так просто, адже ділянки зобов’язані продавати через земельні торги. Фактично це схема отримання вільної від забудови землі без конкурсу” – каже Георгій Могильний

Слово іншим 

Як близькі фірми до Андрія Матли дізналися, що учасники АТО продають землі? Ми запитали у самого забудовника. Втім, говорити телефоном Матла не захотів: “То треба буде напевно якось зустрітися, не дуже хотів би по телефону говорити, але скажу так, мені поставили діагноз з ковідом. – Я можу вам написати ці запитання, ви можете дати відповідь письмово. – Давайте я вас наберу, добре? – В нас просто матеріал виходить через тиждень. – (Вибив)”

Міський голова Тернополя Сергій Надал зазначив: “Рішення приймались сесією, а не міським головою. Питання, які ви задаєте, здійснювались згідно діючого законодаства і чому депутати голосували чи не голосували – запитайте у депутатів. Голосування депутатів не збираюсь коментувати”

Зауважимо, що сам Сергій Надал також брав участь у всіх голосуваннях. У питаннях щодо виділення земельних ділянок він усі рази голосував “за”, а щодо зміни цільового призначення з індивідуального будівництва на будівництво багатоквартирного будинку біля міської водойми – “утримався”. 

У пресслужбі поліції Тернопільщини повідомили, що керівник Олександр Богомол ставиться до таких земельних схем негативно. Нас попросили опублікувати більш ранню позицію Богомола і вона справді вартує уваги: 

Я попередив людей: якщо вони лізуть в якусь іншу ситуацію, і завтра ці п’ять ділянок об’єднаються під висотний будинок, то буду розуміти, що вони дурять наших мешканців. Поки я буду працювати, ті, хто отримали ділянки, на підвищення будь-де не підуть». 

Що в підсумку? Фактично створена і “обкатана” схема обходу довгих і складних процедур для будівництва багатоповерхівок. І що головне – ця схема законна. Сумно лише, що для її реалізації залучають учасників бойових дій, які, втім, в даній ситуації є фактично заручниками обставин. Бо законно отримати гарантовану законом ділянку для себе – практично неможливо і ця “неможливість” доведена вже десятками різних кейсів в усіх регіонах України. Процеси або розтягуються на роки або ж навіть і не починаються через нібито відсутність вільної землі. Яка в результаті дивовижним чином знаходиться в той момент, коли в гру вступає великий бізнес. 

Мар’яна Сич

Матеріал створено в рамках проекту “Лабораторія викриттів 3.0”. Проект реалізується спільно Bihus.Info та Interlink Academy за підтримки German Foreign Ministry.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура передала до суду “квартирну” справу екснардепа Микитася. Розслідування щодо нерівноцінного "обміну" квартир Національної гвардії, в результаті якого держава втратила понад 80 мільйонів гривень, НАБУ розпочали після виходу сюжету Bihus.Info. Серед обвинувачених - екснардеп та в минулому - фактичний власник "Укрбуду" Максим Микитась, ексочільник Нацгвардії Юрій Аллєров, і топменеджмент будівельної компанії. Заступника Офісу Президента Олега Татарова, що засвітився в цій історії, у справі немає.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Новини

      Комунальні “Харківські тепломережі” віддали 150 млн оточенню свого ж директора

      150 млн грн за півроку. Саме на таку суму отримала підрядів від комунального підприємства “Харківські теплові мережі” новенька фірма, яка пов’язана з керівником цього підприємства Василем Скопенко.

      Новини

      “Фінансова опора”: у 2020-му “Голос” спонсорували співробітники мережі дитячих мовних курсів 

      У 2020-му році на рахунок партії «Голос» надійшло понад 500 тисяч гривень. Така сума вказана у двох останніх звітах політсили – за перший та другий квартали 2020 року. Серед донорів – жителі Києва, Харкова, Запоріжжя та Кам’янця-Подільського. Дехто з них «закинув» партії 31 гривню, а дехто – майже 200 тисяч. Найбільш «мажорними» донорами виявилися співробітники мережі дитячої мовної школи Green Country, які «підтримали» політсилу на понад півмільйона гривень. Серед співзасновників закладу – Наталя Лотоцька, дружина екскандидата від “Голосу”, одного з засновників мережі «Опора» та члена Центральної виборчої комісії Андрія Гевка.

      Новини

      Як викладачі Київського національного університету культури і мистецтв Поплавського у 2020-му спонсорували партію Поплавського

      Понад один мільйон гривень – саме стільки у 2020 році “Аграрна партія” офіційно отримала від своїх донорів. Прихильники політсили перераховували від 450 гривень до 200 тисяч. Найбільш щедрими та активними прихильниками партії стали викладачі та співробітники Київського національного університету культури і мистецтв, президентом якого є Михайло Поплавський. Можливо, це пов’язано з тим, що у тому ж році головою “Аграрної партії” став… Михайло Поплавський.