Важливо
Новини

Зрадники з “ДНР”: хто воює у підрозділі “Каскад”, який штурмував Маріуполь та полонив українців з “Азовсталі”

FacebookTwitterTelegram

Наприкінці травня росіяни разом з бойовиками так званих “Л/ДНР” окупували Маріуполь та взяли у полон майже 2,5 тисячі українських військових з “Азовсталі”. Одним з підрозділів, який знищував місто, був “Каскад” – угрупування з Донецької псевдореспубліки. Його члени спочатку штурмували і методично руйнували Маріуполь, а потім, працюючи на камери, привозили вцілілим мешканцям продуктові набори та влаштовували “екскурсії” пропагандистським медіа. Нам вдалося з’ясувати хто саме воює у складі підрозділу та які задачі ці люди виконували у місті. 

Керівник-зрадник

Оперативно-бойове тактичне формування (ОБТФ) у так званій “Донецькій республіці” створили три роки тому рішенням її псевдоочільника Дениса Пушиліна. Підрозділ є окремою структурою у внутрішніх військах “МВС ДНР”, тож це свого роду елітний спецназ з різних правоохоронців, яким керує псевдоміністр відомства Олексій Дикий. На початку липня ОБТФ “офіційно” отримало назву “Каскад”.

Очільник підрозділу Дикий — колишній співробітник МВС України. Навесні 2014 року він був призначений начальником управління по боротьбі з організованою злочинністю Донецької області. Але зрадив присязі, захопив з бойовиками будівлю УБОЗ та перейшов на бік окупантів. І швидко став популярним. 

У 2015 році тодішній псевдоочільник “республіки” Олександр Захарченко нагородив Дикого званням “Героя ДНР”, а трохи згодом зрадник вже очолив так зване “міністерство внутрішніх справ”. В Україні, до слова, за участь у терористичній організації Дикого заочно засудили до 12 років тюрми. 

За даними проєкту “Карта конфлікту”, Дикий “вважається одним із трьох силових “міністрів”, які підзвітні і призначаються безпосередньо кураторами в Москві”. Також йому приписують організацію так званого “параду українських полонених” в Донецьку, “кришування” контрабанди та створення бізнесу з легалізації викрадених автівок на території так званої “ДНР”.

У перші дні повномасштабної війни бригади ОБТФ висунулися на Маріуполь з села Калинівка окупованого Горлівського району. Вже через декілька днів бойовики були на околицях міста та почали його штурм. На YouTube-каналі “МВС ДНР” є десятки відео з окупантами, які ведуть стрільбу з житлових будинків та роз’їжджають на броньованій техніці вулицями Маріуполя. 

Після захоплення міста та взяття у полон українських військових, бойовики патрулювали вулиці, на камеру роздавали місцевим продуктові набори та водили пропагандистських журналістів територією зруйнованого заводу “Азовсталь”, аби показати “усі звірства неонацистів”. 

У липні Дикий разом з Пушиліним приїхали в Маріуполь та на території “Азовсталі” нагородили бойовиків “Каскаду” за “звільнення Донбасу” та “взяття неонацистів у полон”. Нагороду від Пушиліна за “роботу” бойовиків отримав і сам Дикий, який зазначив, що “спецоперація йде у плановому режимі” та її кордони можуть розширитися. 

Бойовики “Каскаду”

На відео з цієї події майже відсутні обличчя інших бойовиків підрозділу. Тож ми передивилися десятки відео, де члени “Каскаду” штурмують Маріуполь, і деяких з них змогли ідентифікувати. 

Так, наприклад, у складі “Каскаду” воює дончанин Микола Стеценко з позивним “Палич”. У складі ОБТФ він значиться як начальник квартирно-експлуатаційної служби першого батальйону підрозділу. Чоловік працював у “Донецькміськводоканалі”, згодом взяв до рук зброю. На камеру розповідає, що бойовики передають гуманітарну допомогу місцевим, які “постраждали внаслідок бомбардування Маріуполя”. Хто саме бомбардував місто — звісно ж, не каже. Двоє його синів зараз також воюють проти українців, тож Стеценко просить їх “берегти себе та не підвести честь прізвища”. У соцмережах чоловік ностальгує за СРСР, Путіна вважає “президентом, за якого не соромно” та перепощує картинки зі Сталіним. 

Віталій Мірнов з позивним “Гал” працює у “міністерстві доходів та зборів” так званої “ДНР”. У соцмережах бойовик не приховує, що воює на боці псевдореспубліки і залюбки фотографується на фоні зруйнованих будинків та підприємств. На відео з окупованого Маріуполя він каже, що “як і всі інші рєбята, взяв до рук зброю та пішов виганяти нечисть з району”. 

Ще один працівник “міністерства доходів та зборів ДНР”, який воює проти українців — Антон Скрипка з позивним “Скрип”. Чоловіку 30 років, він з Шахтарська, наразі ймовірно проживає у Донецьку.

На відео з околиць Маріуполя зрадник розповідає, що брав участь у бойових діях як у місті, так і на його околицях. Займався ж “зачисткою та звільненням від нацистів та українських збройних формувань”. На фоні зруйнованого міста чоловік передає привіти батькам та обіцяє, що “всьо будєт хорошо, скоро вєрньомся с победой”.

До знищення Маріуполя причетний і Роман Дрига з позивним “Немой”. Чоловік з селища Сєдове Донецької області. Одружений, має сина. До Революції Гідності, судячи зі світлин, займався виловом риби, адже Сєдове розташоване на березі Таганрозької затоки Азовського моря. З 2014 року воював у складі батальйону “Восток”, зараз у складі ОБТФ. 

Судячи зі світлин у соцмережах, чоловік полюбляє фотографуватися зі зброєю та радянськими прапорами. У Маріуполі бойовик розповідав про те, що їхній підрозділ “зачищає райони від супротивника, адже з кожного віконця щось може прилетіти”, та про те, що сам він “виводить мирних мешканців”. 

28-річний Руслан Вакуленко з позивним “Призрак” також служить у складі ОБТФ. Чоловік з Донецька, на боці “ДНР” воює з 2014 року. Не дуже активно веде власні соцмережі, але навіть у декількох наявних постах просуває радянщину, виставляє хвалебні картинки про “Беркут” та пости про “де ж ви були 8 років, коли бомбили Донбас”. 

У Маріуполі чоловік стояв на блокпостах та був задіяний у “зачистці околиць” для подальшого просування окупантів вглиб міста. На фоні зруйнованого Маріуполя зрадник запевняє, що окупація всієї Донеччини — це “перемога та звільнення території від українських військ, націоналістів та “Правого сектору”. 

У Маріуполі у складі ОБТФ воював і  бойовик Олексій Максименко, ймовірно з Донецька. Чоловік має дружину та двох дітей. У будинку, який бойовики схоже захопили та перетворили на своє місце дислокації, чоловік передає вітання родині та на камеру каже, що “всьо хорошо, работаєм”. Що нині з господарями домівки — можна тільки здогадуватися. 

Дончанин Артем Харченко з позивним “Ибис” є бійцем першого батальйону ОБТФ. У 2014 році чоловік закінчив Донецький обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою, хизувався у соцмережах українським атестатом і одночасно писав про те, що “Донбасс поставит Украину на колени”. У Маріуполі зрадник разом з бойовиками “зачищав місто у південному напрямку” та “допомогав іншим підрозділам “ДНР” окуповувати місто. 

Антон  Олександров з позивним “Енот” до 2014 року проживав у Маріуполі. Після Революції Гідності виїхав на територію так званої “ДНР” та почав воювати проти України на боці псевдореспубліки. Коли бойовики окупували Маріуполь, чоловік на фоні зруйнованого та почорнілого будинку, у якому знаходиться його стара квартира, заявив, що “обіцяв собі повернутися у місто з перемогою”. 

Ще один боєць ОБТФ — Юрій Василенко з позивним “Циган”. Чоловіку 36, він з Донецька. Судячи з інформації у соцмережах, закінчив школу та технікум в Авдіївці за спеціальністю помічник машиніста електровоза. На сторінці у “Вконтакте”, у розділі “погляди” вказав “комуністичні”, у розділі діяльність — “захисник Новоросії”, а у розділі “улюблені ігри” — “стрільба по укропам”. У соцмережах постить дописи ПВК “Вагнер”, картинки зі Сталіним та зброєю. Воює проти України з 2014 року. Судячи з шевронів, служив у полку спеціального призначення “ДНР”, наразі ж він — боєць першого батальйону ОБТФ. На відео з Маріуполя чоловік зі зброєю сидить у чужому будинку та розповідає, що його задачею є “виявляти противника, техніку або особовий склад, та доповідати командиру”. 

Ще один зрадник з ОБТФ — Олександр Волков з позивним “Волчек”. Чоловік з Єнакієвого. Судячи з соцмереж, закінчив школу у Вуглегірську, згодом здобував освіту у Донському державному технічному університеті. Зараз він воює на боці псевдореспубліки “ДНР”. У чужому будинку окупованого міста, як і інші його “побратими”, чоловік на камеру передає привіти своїм рідним та запевняє, що “победа будет за нами”. 

За даними української влади, у Маріуполі, під час штурму та захоплення міста окупантами, загинули щонайменше 20 тисяч мирних мешканців та сотні українських військових. За словами мера міста Вадима Бойченка, росіяни вбили більше місцевого населення, ніж фашисти під час Другої світової війни. Також бойовики ув’язнювали або вбивали представників влади, які відмовлялися співпрацювати. 90% інфраструктури міста пошкоджено, Маріуполь перебуває у критичному стані. Вищеназвані бойовики — одні з винуватців цього і в майбутньому повинні понести заслужене покарання.

Ольга Івлєва

Автор цієї статті є учасником програми Interlink Academy Fellowship, що фінансується урядом Німеччини

Коли ввечері 11 серпня знімальна група Ukrainian Witness фіксувала наслідки “прильотів” у Авдіївці, що на Донеччині, росіяни відкрили по ній прицільний вогонь з артилерії. На щастя, і журналісти, і військовослужбовець, який їх супроводжував, залишилися неушкодженими. Чоловіки кажуть - окупанти били навмисне, знаючи, що перед ними медійники. 

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Новини

      “Я ще не готова побачити цю братню могилу під тим, що було моїм будинком”: історія мешканок Ізюма, які вибралися з пекла

      “24 лютого, коли почали стріляти, ми були у Харкові. Вранці почалися вибухи, потім нам сказали, що на роботу не потрібно йти до окремого розпорядження. Ми вагалися - їхати в Ізюм чи залишатися в Харкові. Потім вирішили поїхати в Ізюм. По-перше, там своя квартира. По-друге, там батьки наші. Ми думали, що там нас омине. Ця квартира в Ізюмі… Це була наша віддушина. Ми жили цією квартирою, в нас там такий чудовий краєвид, хотіли в ній на пенсії жити”, - розповідає Анна (на її прохання ми змінили ім’я). Жінка каже, що ввечері 24 лютого в Ізюмі було набагато тихіше, ніж у Харкові. Тож родина вирішила залишитися тут, а Анна навіть почала кликати до себе колег. Але на початку березня ситуація різко змінилася.

      Новини

      “На службі пропаганди”: як церковники з Харківщини допомагали окупантам

      На початку вересня Збройні сили України звільнили майже всю Харківську область, частина якої півроку перебувала під російською окупацією. З моменту звільнення пройшло декілька тижнів, але досі чи не кожен день українці дізнаються про нові подробиці звірств окупантів. Окремі населені пункти Харківщини зараз знищені майже повністю. Серед них і Ізюм, де після деокупації було знайдено масові поховання вбитих росіянами цивільних. Ворог також "лишив в спадок" місту розбиті мости і будинки, де немає світла, газу і зв'язку. Росіяни старанно приховували злочини всі місяці окупації, прикриваючись пропагандистськими роликами про "визволителів" і створюючи ілюзію турботи про місцевих. 

      Новини

      Журналісти Стремоусова, прихильниця Шарія та учасник “Безсмертного полку”: хто з Енергодару підіграє пропагандистам, звинувачуючи ЗСУ в ударах по ЗАЕС

      Запорізька атомна електростанція, розташована в тимчасово окупованому Енергодарі, за півроку пережила дуже багато. Тут росіяни катували та вбивали працівників, розміщували свою техніку прямо в машинній залі, а ракетні комплекси - на території. Але найстрашнішим є той факт, що окупанти перетворили станцію на центр ядерного шантажу чи не усього світу, регулярно б’ючи по АЕС і звинувачуючи при цьому ЗСУ.