Важливо
Новини

Як насправді лікуватимуть (принаймні, мають лікувати) від COVID-19 в’язнів та арештантів – фактчек

Мокрик.jpg
FacebookTwitterTelegram

Днями Bihus.Info опублікувало новину про наказ КМДА щодо умов лікування охоронюваних державою осіб. У відповідь перший заступник глави КМДА Микола Поворозник заявив, що йдеться про умови лікування для ув’язнених. Насправді той наказ КМДА, звісно, був не про них. Однак за такої нагоди ми з’ясували, як саме українських ув’язнених можуть лікувати в загальних лікарнях.

Цитата: 

“Він [наказ] спрямований на пацієнтів, які мають державну охорону. Мається на увазі людей, які сьогодні відбувають покарання в тюрмах або в спеціальних ізоляторах… Вони також мають право на лікування, і їм таке лікування потрібно забезпечити”. (Микола Поворозник, перший заступник глави КМДА, коментар телеканалу “Прямий”, 25 березня 2020 року).

Насправді наказ від 25 березня 2020 р., опублікований Вihus.Info, стосувався осіб, яких охороняє президентське Управління державної охорони (УДО). До таких належать: президент (чинний і попередні), прем’єр, голова ВР і його перший заступник, перший віце-прем’єр, очільники Конституційного та Верховного Судів, генпрокурор, міністр закордонних справ та їхні сім’ї. В окремих випадках президент законно надає УДО ширшому, але чітко визначеному колу осіб. Також є випадки, коли президенти надавали УДО тим, хто не мав на це права, – очільнику САП Назару Холодницькому, екс-керівнику ОП Андрію Богдану та ін. (детальніше про це в сюжеті).

Разом з тим українські в’язні дійсно можуть проходити лікування від COVID-19 в загальних лікарнях за дотримання низки умов. Вони мають бути під цілодобовою охороною, але цю охорону забезпечує не Управління державної охорони, і в’язні не мають статусу охоронюваних державою осіб.

Умови лікування засуджених в’язнів визначає, в першу чергу, “Порядок організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі”.

В цьому Порядку передбачено, що управління охорони здоров’я ОДА і КМДА, мають затвердити орієнтовний перелік медичних закладів, в яких ув’язнені зможуть проходити таке лікування. При цьому важливо, що ці заклади повинні мати змогу “забезпечити ізоляцію засуджених”.

В такому випадку керівництво Установи виконання покарань (УВП), де в’язень відбуває покарання, “організовує та забезпечує цілодобову охорону засудженого під час лікування у закладі охорони здоров’я з орієнтовного переліку”. Тобто охорону надає не УДО, а конкретно та установа, в якій в’язень відбуває покарання.

Якщо в’язень хворий на інфекційне захворювання, то його можна лікувати лише в лікарні, яка має відповідні бокси.

Забороняється приймати до багатопрофільних лікарень засуджених, хворих на інфекційні захворювання, за відсутності у складі лікарень інфекційно-боксованого відділення. Такі засуджені негайно направляються до лікарняного закладу або до закладу охорони здоров’я з орієнтовного переліку відповідного профілю, у складі яких є таке відділення”, – йдеться в Порядку.

Що стосується саме COVID-19, то ще 17 березня профільний Департамент Мін’юсту видав спеціальну вимогу до начальників в‘язниць (увага, це вже інший документ, він також є в розпорядженні Bihus.Info). В ній йдеться, зокрема, про необхідність забезпечити готовність до охорони в’язнів, хворих на COVID-19, “які будуть скеровані на стаціонарне лікування до закладів охорони здоров’я МОЗ України (опорні лікарні), у тому числі – при масовому надходженні хворих”.

Водночас, за законодавством установи виконання покарань мають також можливість самостійно надавати амбулаторне лікування, якщо хвороба ув’язненого не вимагає складних методів діагностики і лікування, а також стаціонарне лікування у власній медичній частині. Там же можуть ізолювати в’язнів з інфекційним захворюванням або з підозрою на нього. Для цього має бути обладнаний спеціальний ізолятор.  

Стаціонарне лікування при цьому має тривати не довше, ніж 30 днів.

Якщо ж ув’язненого перевозять до загальної лікарні, то це відбувається за висновком лікаря, і в’язня при цьому має супроводжувати працівник медичної частини УВП.

Спеціального порядку конвоювання до лікарень в’язнів, хворих на COVID-19, у відкритій частині законодавства наразі немає. Існує лише особливий Порядок надання медичної допомоги ув’язненим, хворим на туберкульоз. 

У цьому Порядку передбачено, що і ув’язнені, і конвоїри забезпечуються засобами захисту органів дихання, а саме хворі – масками, персонал та поліцейські, військовослужбовці Національної гвардії – респіраторами

До речі, у 2015 році Державна пенітенціарна служба опублікувала фотографії лікарняних палат, обладнаних для госпіталізації хворих на туберкульоз в’язнів.

Що стосується інших взятих під варту осіб (зокрема, підозрюваних і обвинувачених із відповідним запобіжним заходом), то принципи їх лікування в загальних лікарнях є схожими. Для цього теж існує спеціальний Порядок.

СІЗО також мають свої медичні частини. Однак, навіть у випадку, якщо лікарі СІЗО не можуть встановити діагноз, таких арештантів також мають доставити до лікарні із переліку, який затверджують профільні управління ОДА або КМДА. При цьому лікарню обирає лікар медичної частини СІЗО, а керівництво ізолятора також забезпечує цілодобову охорону госпіталізованого арештанта. Тобто, знову ж, ніякого УДО і статусу охоронюваної державою особи.

Врешті, якщо попередньо ув’язненому підозрюваному або обвинуваченому стає погано в залі суду, першу медичну допомогу і виклик “швидкої” здійснює начальник варти. Надалі його можуть госпіталізувати до найближчого закладу охорони здоров’я (про спеціальний перелік лікарень у даному випадку не йдеться).

“У разі прийняття лікарем бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги рішення про необхідність негайної госпіталізації обвинуваченого (підсудного), засудженого він перевозиться цією бригадою до найближчого закладу охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування, де йому може бути надано необхідну медичну допомогу відповідно до його стану. Варта військової частини (органу внутрішніх справ) забезпечує охорону даного обвинуваченого (підсудного), засудженого”, – йдеться у відповідній Інструкції

Отримавши інформацію про таку ситуацію, адміністрація установи попереднього ув’язнення має негайно призначити та направити свою варту до лікарні для подальшої охорони арештанта під час лікування.

Нагадаємо, що в наказі “про VIP-палати” Департаменту охорони здоров’я КМДА, який опублікували журналісти Bihus.Info, медичним закладам столиці надали цілу низку вказівок для лікування “особливих пацієнтів”.

Серед головних вимог – окремі, ізольовані від інших приміщень, палати площами не менше 13 квадратних метрів з затіненими вікнами. Палати повинні мати зручні комунікації з операційним блоком, діагностичним та іншими відділеннями. Також передбачена наявність окремого резерву лікарських засобів та розгортання окремих сестринських цілодобових постів у вищевказаних палатах або ж біля них.

У відповідь перший заступник голови КМДА Микола Поворозник заявив, що цей наказ стосується лікування в’язнів. Згодом, 26 березня, Микола Поворозник пояснив, що помилився через втому, і мав на увазі інший наказ КМДА. 

Президент Володимир Зеленський після публікації Bihus.Info дав вказівку розібратися із наказами КМДА. “У нас не «совок», вибачте, і не буде ніяких люксових палат для «членів ЦК»”, – сказав він.

Департамент охорони здоров’я Київської міської держадміністрації розіслав медичним закладам міста наказ про особливі умови лікування “особливих пацієнтів”. Наказ відсутній на офіційному сайті мерії, але його копія є у розпорядженні журналістів Bihus.Info.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

Хочеш закинути нам тему? Закинь!

Новини

Несекретні матеріали: як Верховний суд визнав протиправною відмову у наданні інформації по дисциплінарній справі судді

Велика палата Верховного Суду підтвердила протиправність відмови Вищої ради  правосуддя у наданні інформації громадському активісту Роману Маселку. Згідно з висновками суду, визнання розпорядником певної інформації як службової не означає, що така інформація стає службовою в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації». З позицією суду у цій справі розібралась юристка проєкту “Тисни” (Bihus.Info) Тетяна Дмитрюкова.

Новини

У Авакова на боротьбу з COVID-19 витратили в 6 разів більше ніж у Степанова

У Міністерстві внутрішніх справ станом на 3 серпня з початку епідемії коронавірусу на закупівлі засобів захисту та обладнання для боротьби з COVID-19 витратили 638,6 млн грн. Це - найбільша загальна сума витрат на боротьбу з епідемією серед усіх державних структур. Навіть у Міністерстві охорони здоров’я за аналогічний період на антиковідні закупівлі пішло у 6 разів менше - 101,5 млн грн. 

Новини

Улюбленець “Укравтодору” забрав підряд року на 1.85 млрд, хоча його мали вигнати з торгів

Служба автомобільних доріг у Дніпропетровській області уклала договір з ТОВ «Автомагістраль-Південь» на поточний середній ремонт автомобільної дороги державного значення М-04 Знам’янка – Луганськ – Ізварине на 1,85 мільярдів гривень. Раніше ця компанія фігурувала у розслідуванні Bihus.Info