Новини

В державних органах заплутались у відповідальних за електронним контролем над в’їздом в Україну

FacebookTwitterTelegram

Створення системи попередньої електронної реєстрації в’їзду іноземців - один з трьох етапів посилення контролю на кордоні України. Однак, на відміну від біометричного контролю, система е-реєстрації не запроваджена, а державні органи не можуть визначитися, хто за неї відповідальний, йдеться у програмі “Гра Слів” (проект Bihus.info та 24 каналу).

За створення механізму попереднього електронного повідомлення відповідальне Міністерство закордонних справ – вважають у Держприкордонслужбі, СБУ та МВС. Проте в самому МЗС іншої думки. На запит програми зауважили, що орган, відповідальний за це, законодавством не визначений.

А очільник МЗС Павло Клімкін переконаний: опікуватися заявами від іноземців, передусім, повинна міграційна служба. “Заявлення воно йде відповідно в Державну міграційну службу. Копії її будуть отримуватись в МЗС. Тобто, це не може бути тільки МЗС. Це декілька різних органів”, – відповів Павло Клімкін на запитання журналіста.

І лише в Державній міграційній службі, на яку покладає відповідальність Міністр закордонних справ, запит з цих питань проігнорували.

Нагадаємо, посилення контролю за в’їздом в Україну, це запровадження попереднього електронного повідомлення іноземцями, зняття біометричних даних на кордоні та реєстрація за місцем перебування на території країни.

З початком року запрацював лише другий етап. Державна прикордонна служба облаштувала 157 пунктів пропуску спеціальним обладнанням для зчитування паспортів та відбитків пальців. А розробити механізм реєстрації за місцем перебування має Міністерство внутрішніх справ.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Новини

      «Пекло у раю»: Як окупанти знищували Кінбурнську косу, вбиваючи природу і тероризуючи місцевих

      Одне з найулюбленіших місць українських тревел-блогерів, фанатів «дикого відпочинку» і бердвотчерів зараз більше схоже на локацію для зйомок постапокаліптичного фільму, ніж на туристичну принаду. Кінбурнська коса або ж “українські Мальдіви”, як називали це місце раніше, з самого початку російського вторгнення стала для окупантів плацдармом для артилерійських атак півдня Миколаївщини. 

      Новини

      “Місто під час окупації повернулося у середньовіччя”: історія працівниці онкодиспансеру, яка п’ять місяців прожила у захопленому Херсоні

      Черги за продуктами та готівкою, “віджим” бізнесу, схиляння до “співпраці” і постійний пошук проукраїнсько налаштованих громадян. Все це — “атрибути” восьми місяців окупації Херсону — першого і єдиного з 24 лютого обласного центру, який вдалося захопити росіянам. Олені Грушці, працівниці місцевого онкодиспансеру, вдалося протриматися в окупованому місті майже п’ять місяців. Нині жінка мешкає в Одесі, каже, що “клімат тут схожий на херсонський, та й близько до дому”, і чекає на можливість повернутися у вже звільнене Збройними силами, але ще дуже вразливе місто.

      Новини

      Оточення керівника ОП проігнорувало запитання про те, як потрапило в наглядову раду “Укрнафти”

      Після примусового відчуження акцій п’яти підприємств в управління Міноборони, в наглядовій раді щонайменше одного з них — ПАТ “Укрнафта” — з’явились представники команди керівника ОП Андрія Єрмака. Редакція Bihus.Info запитала їх, як відбулися ці призначення.