Новини

У парламенті хочуть, щоб канали звітували про походження фінансування

cuha.jpg
FacebookTwitterTelegram

Національна рада з питань телебачення та радіомовлення, якій телеканали зобов’язані звітувати про структуру власності, пов’язаних осіб і кінцевих бенефіціарів, не завжди має можливість перевірити подану інформацію. Тож у парламентському комітеті хочуть зобов’язати мовників подавати додаткову інформацію. Про це ідеться в програмі “Гра Слів” (спільний проект Bihus.Info та 24 каналу).

У 2015 році Верховна Рада України ухвалила закон, який стосувався прозорості медіавласності. З того часу всі теле- та радіомовники зобов’язані оприлюднювати свою структуру власності на сайтах і подавати її до Нацради з питань телебачення і радіомовлення (щороку до 31 березня поточного року та індивідуально протягом місяця, якщо змінюються власники).

Одна регулятор не завжди має змогу перевірити правдивість даних, які задекларувала телерадіоорганізація. Особливо, в частині кінцевих бенефіціарів. Більшістю загальнонаціональних телекомпаній володіють офшорні компанії на Кіпрі, Сейшелах, Белізі. Офшорні юрисдикції зазвичай не мають відкритих реєстрів компаній та не розкривають публічно засновників і бенефіціарів.

“У нас немає жодних доказів, що люди, які пишуть себе кінцевими бенефеціарами певної компанії, такими є”, – визнає Микола Княжицький, народний депутат, голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

“Як правило, витяги з реєстрів є платними або інформація щодо власників є обмеженою. Тому не завжди є можливість перевірити її тими способами, які в  національній раді присутні, – пояснює Уляна Фещук, заступник голови Нацради. – Самі витяги по деяких країнах коштують досить дорого. А бюджет у нас не передбачає витрати на цю статтю”.

Де-факто, Нацрада має важелі впливу на канал, тільки якщо він подає їй інформацію невчасно або не подає жодної.

“У випадку, якщо вони невчасно повідомили про зміну кінцевого бенефеціарного власника, Національна рада має право звернутися до суду про анулювання ліцензії такої телерадіоорганізації. Вже декілька судових справ у нас із цього приводу є“, – розповідає Уляна Фещук.

Реальний спосіб визначити вигодоотримувача від мовлення того чи іншого каналу – зобов’язати мовників звітувати про фінансування. Така ініціатива вже є, і вона опрацьовується парламентським комітетом.

“Саме в силу того, що вони торгуються фактично з владою за свої бізнесові інтереси в обмін на політичну лояльність своїх масмедіа, – вважає Вікторія Сюмар, народний депутат, голова парламентського комітету з питань свободи слова та інформаційної політики. –  І відповідно, надзвичайно важливо нам показати, де їхні гроші, де вони їх взяли”.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Новини

      Юридична допомога для журналістів: куди і як повідомляти про воєнні злочини окупантів та порушення чиновників

      Юридичний проект “Свої Люди” від Bihus.Info відновлює роботу. Журналісти та громадські активісти зі всіх регіонів України можуть звернутися по допомогу з написанням заяв та скарг, допублікаційною експертизою та правовими консультаціями, а також за супроводом у судових справах.

      Новини

      Касація скасувала рішення судів, які змушували журналістів спростовувати розслідування про Семочка

      14 грудня 2022 року Верховний суд (Касаційний цивільний суд) скасував усі рішення попередніх інстанцій по справі “Семочко проти журналістів”, якими телевізійне розслідування про Сергія Семочка було визнане недостовірним та підлягало спростуванню, і скерував справу на повторний розгляд в першу інстанцію, тобто “з нуля”.

      Новини

      “Аби вивезти друга, ми перевдягли його у священника”: розповідь залізничника, який пережив окупацію Херсона та виходив на проукраїнські мітинги

      Херсон пробув в окупації вісім місяців. Після того, як Збройні Сили України вибили росіян з міста, світ дізнався про чергові воєнні злочини окупантів. Гуманітарна криза, грабежі, залякування, зникнення або вбивства людей ─ це те, що пережили херсонці, які, попри присутність російських військових в місті, в перші тижні окупації масово виходили на проукраїнські мітинги ─ аж поки по них не відкрили вогонь. Як росіяни захоплювали місто, грабували його та залякували мешканців ─  у розповіді залізничника, який в окупації провів два місяці.