У парламенті хочуть, щоб канали звітували про походження фінансування

Національна рада з питань телебачення та радіомовлення, якій телеканали зобов’язані звітувати про структуру власності, пов’язаних осіб і кінцевих бенефіціарів, не завжди має можливість перевірити подану інформацію. Тож у парламентському комітеті хочуть зобов’язати мовників подавати додаткову інформацію. Про це ідеться в програмі “Гра Слів” (спільний проект Bihus.Info та 24 каналу).

У 2015 році Верховна Рада України ухвалила закон, який стосувався прозорості медіавласності. З того часу всі теле- та радіомовники зобов’язані оприлюднювати свою структуру власності на сайтах і подавати її до Нацради з питань телебачення і радіомовлення (щороку до 31 березня поточного року та індивідуально протягом місяця, якщо змінюються власники).

Одна регулятор не завжди має змогу перевірити правдивість даних, які задекларувала телерадіоорганізація. Особливо, в частині кінцевих бенефіціарів. Більшістю загальнонаціональних телекомпаній володіють офшорні компанії на Кіпрі, Сейшелах, Белізі. Офшорні юрисдикції зазвичай не мають відкритих реєстрів компаній та не розкривають публічно засновників і бенефіціарів.

“У нас немає жодних доказів, що люди, які пишуть себе кінцевими бенефеціарами певної компанії, такими є”, – визнає Микола Княжицький, народний депутат, голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

“Як правило, витяги з реєстрів є платними або інформація щодо власників є обмеженою. Тому не завжди є можливість перевірити її тими способами, які в  національній раді присутні, – пояснює Уляна Фещук, заступник голови Нацради. – Самі витяги по деяких країнах коштують досить дорого. А бюджет у нас не передбачає витрати на цю статтю”.

Де-факто, Нацрада має важелі впливу на канал, тільки якщо він подає їй інформацію невчасно або не подає жодної.

“У випадку, якщо вони невчасно повідомили про зміну кінцевого бенефеціарного власника, Національна рада має право звернутися до суду про анулювання ліцензії такої телерадіоорганізації. Вже декілька судових справ у нас із цього приводу є“, – розповідає Уляна Фещук.

Реальний спосіб визначити вигодоотримувача від мовлення того чи іншого каналу – зобов’язати мовників звітувати про фінансування. Така ініціатива вже є, і вона опрацьовується парламентським комітетом.

“Саме в силу того, що вони торгуються фактично з владою за свої бізнесові інтереси в обмін на політичну лояльність своїх масмедіа, – вважає Вікторія Сюмар, народний депутат, голова парламентського комітету з питань свободи слова та інформаційної політики. –  І відповідно, надзвичайно важливо нам показати, де їхні гроші, де вони їх взяли”.