Важливо
Новини

Чотири місяці російських ударів по Одесі: дев’ятеро загиблих, серед них – дві дитини

FacebookTwitterTelegram

Повномасштабна війна в Україні, яку 24 лютого розпочала російська федерація, триває вже чотири місяці. Про “офіційні” і першочергові плани, які федеральні канали озвучували в перші тижні, нині, здається, забули навіть самі окупанти, які своїми діями все відвертіше демонструють реальний задум росії – знищення України. 

Ракетні удари ворога продовжують руйнувати і військову, і цивільну інфраструктури, вбиваючи і лишаючи під завалами мирних мешканців. Одеса і область, які, попри очікування окупантів, не взялися радо зустрічати противника, “платять” за свій спротив десятками пошкоджених будівель, заблокованим морем, людськими здоров’ям та життям. З 24 лютого від ворожих атак загинули щонайменше дев’ятеро цивільних мешканців.

Ми в Вihus.Info спробували зібрати і систематизувати інформацію про найбільш маcштабні обстріли міста та їх наслідки. 

Перший удар

Перша ракетна атака на місто відбулася 21 березня. Військові кораблі з акваторії Чорного моря відкрили вогонь по приватних будинках, новобудові та базі відпочинку, які розташовані на узбережжі.

Внаслідок обстрілу у будівлях були зруйновані віконні рами, вибите скло, уламками пошкоджено стіни та стелі. У деяких приміщеннях почалися пожежі. Один зі снарядів влучив у газопровід та пошкодив його. Невеликі вирви можна було побачити й на асфальті поблизу будинків. 

На щастя, тоді загиблих не було, але одну людину травмувало. Постраждалим виявився 80-річний Анатолій, який під час атаки перебував вдома. Він проживає у приватному будинку на схилі, трохи нижче новобудови. Чоловік полюбляє рибалку, тож іншого місця для життя, крім узбережжя, для себе ніколи не уявляв. Від тяжчих наслідків удару його врятувала кухня, яку пенсіонер називає бункером, оскільки зробив її сам – з металевого контейнера.

“Після першого пострілу я вискочив зі спальні та побіг на кухню. Пролунав другий постріл та вибух. Подумав, що третій буде мій — так воно й вийшло”, — розповідав нам тоді чоловік, показуючи рани на руці та животі. 

Болю Анатолій не відчув, однак крові було багато. Чоловік сховався за холодильник та чекав на завершення обстрілів. Коли все стихло, перев’язав руку ганчіркою та очікував на рятувальників та швидку. Медики зупинили кров та обробили рани. Госпіталізації чоловік не потребував, оскільки подряпини були неглибокі.

Частина будинку Анатолія була зруйнована: не було даху, вікон, дверей, деяких стін та частини меблів. На фасаді — сліди від уламків снарядів, а подвір’я усипане залишками будівлі. Куди переїжджати — чоловік не знав.

Ірини, власниці ще одного зруйнованого будинку поблизу узбережжя, під час ворожого обстрілу вдома не було. Жінка розповіла, що 24 лютого переїхала до більш безпечного місця. У цьому будинку її сім’я проживала останні два роки та тільки нещодавно завершила ремонт.

“Вранці подзвонили сусіди. Сказали, що були обстріли, щось з наших будинком й потрібно приїхати. Ми одразу зрозуміли, що є проблеми. Приїхали, а тут те, що ви й самі бачите”, — розповіла жінка тоді, – “Не знаю, що вціліло. Все завалено. Мабуть, снаряд потрапив в будинок й вже там розірвався, оскільки видно, що всередині все розкурочено. І це не один снаряд. Мабуть, їх було декілька. Ще один пройшов через літню кухню (будинок поблизу — ред.) і вийшов наскрізь через стінку поряд з газовим балоном. Буквально у 20 сантиметрах”.

Національна поліція за фактами обстрілу цивільного кварталу відкрила кримінальне провадження за ч. 1 ст. 438 (порушення законів та звичаїв війни) Кримінального кодексу, місцева влада почала задокументовувати завдані ворогом збитки, а аварійні комунальні служби відновили газопостачання, а також світло, тепло та воду у будинках. 

Влучання у нафтобазу

3 квітня, між 6 та 7 годинами ранку, російські військові знов обстріляли Одесу. Окупанти завдали декілька ударів по місту. Частину ракет вдалося збити системою ППО, решта влучила в інфраструктурні об’єкти. Зокрема, була атакована територія нафтопереробного заводу та декількох нафтосховищ. Внаслідок обстрілу росіяни знищили резервуари з пальним, пошкодили господарські будівлі та газові комунікації. Загиблих не було. Одна людина отримала травми, її госпіталізували та наступного дня виписали з медзакладу. 

Крім знищених об’єктів інфраструктури, пошкоджень зазнали й цивільні будівлі. Фасадна частина житлового будинку, який розташований поруч із заводом, частково залишилася без скла та віконних рам. Їх уламки, а також частини снарядів, під час вибухів залітали до квартир. 

На щастя, ніхто не постраждав, оскільки у будинку проживали лише 13 людей. Решта, за поясненням однієї з місцевих мешканок, після повномасштабного російського вторгнення, виїхали. За словами жінки, у завод влучило щонайменше п’ять ракет. Від вибухової хвилі металопластикові рами її вікон повилітали, а у квартиру закинуло безліч невеликих залишків снарядів.

“Перший удар я не почула. Чоловік поспіхом розбудив, ми з дитиною встигли вибігти у коридор. Там почули другий вибух. Я швидко зібрала сина, прямо на футболку одягнула куртку, вибігали у кроксах, майже босоніж. Пролунав третій вибух. Від ударної хвилі у нас відкрилися вхідні двері, розвернуло холодильник. Далі був четвертий. Під п’ятий ми вже стояли на дитячому майданчику, поблизу будинку, бо бомбосховища поряд немає. Було страшно. Це було пекло. Не можу передати, як плакала моя дитина”, — розповіла тоді жінка. 

В Офісі Генерального прокурора після події відкрили кримінальне провадження за статтею про воєнні злочини — ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу (порушення законів та звичаїв війни). В Одеській обласній прокуратурі додали, що будь-які військові об’єкти на території заводу та сховищ відсутні.

Ракетний обстріл новобудови

Наприкінці квітня російські військові обстріляли Одесу з літаків. Одна з ракет влучила у житловий будинок у спальному районі міста. Внаслідок атаки загинули 8 людей, серед яких 28-річна Валерія Глодан, її тримісячна донька та мати. Їх тіла знайшли у ванній кімнаті, де вони намагалися сховатися від російського удару.

Обстріл стався напередодні Великодня, у суботу 23 квітня. Окупанти випустили по місту вісім крилатих ракет з російських літаків-бомбардувальників ТУ-95, які перебували в Каспійському морі. Завдяки протиповітряній обороні українським військовим вдалося збити кілька снарядів. Решта вдарила по інфраструктурних і військових об’єктах, одному з місцевих кладовищ та шістнадцятиповерховому будинку.

Новобудова, в яку влучили росіяни, розташована у житловому густонаселеному кварталі. Поряд багато магазинів, бізнес-центр, АЗС та прямо під вікнами — трамвайний маршрут. На першому поверсі будинку працювали офіси, перукарня та інші комерційні об’єкти, решта — звичайні квартири. 

У будинок ракета влучила о 14:35 між четвертим та п’ятим поверхами. Снаряд пробив будівлю наскрізь. Від вибухів приміщення між другим та п’ятим поверхами обвалилися. Виходи були заблоковані, тож люди опинилися у пастці. Паралельно почалася пожежа, яка швидко охопила понад 200 квадратних метрів. За неофіційною інформацією — ракета не здетонувала, тому конструктивні елементи вціліли й під’їзд не завалився. 

Рятувальники евакуювали 86 мешканців та ще двох дістали з-під завалів. Травми отримали 18 людей, з яких п’ятеро були доставлені до лікарні. Серед загиблих — вісім громадян. З початку повномасштабного вторгнення рф це найбільша атака на Одесу за кількістю жертв,  і перша, внаслідок якої загинула дитина. Їй було лише три місяці.

За словами мешканця будинку Івана, який проживає на 10 поверсі, місцеві спершу почули хлопок та вибух, після чого з вікон почало вилітати скло. На поверхах з’явилося значне задимлення, а з вулиці долинали крики. Коли його родині вдалося вибігти з будівлі, вона вже палала. Найбільше постраждали, за його словами, перші поверхи — з другого по шостий. 

“Машини, які стояли поряд, вибухнули. Полум’я було настільки сильним, що від них майже нічого не залишилося. Скоріш за все, там знаходилися люди, бо ми чули сильні крики. До автівок підбігали перехожі, когось витягували”, — розповів Іван.

За словами іншого мешканця будинку Артема, який проживає на шістнадцятому поверсі, він також спершу почув хлопок, а далі вибух. Настільки сильний, що будівля немов похитнулася. 

“Зрозумів, що сталося щось серйозне і потрібно бігти вниз. В мене була тривожна валізка-рюкзак, в якому складені усі документи та гроші. Схопив рюкзак, відкрив двері, а там вже все в диму та немає світла. Не знав, чи можна спускатися. Мій сусід спустився раніше та подзвонив своїй родині, щоб вони теж йшли вниз, що є прохід. Сусіди вдягли респіратори, я замотався у шарф й ми з усіх ніг побігли на вулицю”, — зазначив Артем. 

Одними з перших на місці події опинилися парамедики з місцевої організації Moto Health. Зазвичай вони допомагають мотоциклістам, які потрапили у ДТП, але цього разу, переписуючись у спільному чаті, вирішили допомогти мешканцям постраждалого будинку.

Коли медики прибули на місце події, одразу ж схопили аптечки та побігли до квартир — евакуйовувати людей. Один з учасників, Жан Ніколаєнко, розповів, що їм вдалося врятувати трьох мешканців та кота. Також до них звернувся один з власників квартир, Юрій Глодан, який просив знайти свою тримісячну дитину. Незадовго до обстрілу чоловік вийшов у магазин купити продукти перед Великоднем — це й врятувало йому життя. Але що з сім’єю — дружиною, донькою та тещею, які залишалися вдома, Глодан не знав. 

“Потрібно було серед усіх уламків знайти їх. Це важко, коли висять дроти, стирчить арматура, працювати в таких умовах. Але ми почали пошук. Здебільшого люди були в укриттях, вони ховалися у ванних, бо саме там ми й знаходили їх. Але деяких, на жаль, це не вберегло. Дитину ми не знайшли, бо згодом нас попросили залишити будівлю через можливий завал. Чоловік тримався дуже мужньо, не кожен так зможе. На очах у нього не стало його сім’ї”, — зазначив парамедик.

Пожежу гасили майже 100 рятувальників понад дві години, після чого почалася робота з розчищення завалів та укріплення під’їзду. За словами інженера Дмитра Тетерятника, який керував процесом, за перші дні працівникам ДСНС, комунальникам та волонтерам вдалося вивезти приблизно 600 тонн будівельного сміття. Будинок, навіть після такого сильного удару, можна відновити, але для цього необхідно щонайменше півроку. 

Після атаки Одеська обласна прокуратура розпочала кримінальне провадження за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством, а саме ч. 2 ст. 438 Кримінального кодексу. За даними правоохоронців, будь-яких військових об’єктів на цій території не було.

Президент Володимир Зеленський після трагічної події назвав окупантів “смердючими покидьками”, які вбивство українських дітей зробили “своєю новою національною ідеєю”.

“Загинули вісім людей, ще 18 або 20 отримали поранення. Вони вбили тримісячну дитину. Війна почалася, коли їй був лише місяць. Що взагалі відбувається? Покидьки смердючі. Інших слів немає”, — заявив тоді Зеленський.

Наступного дня після обстрілу журналісти BBC зустріли Юрія Глодана поблизу зруйнованого будинку. Він прийшов до квартири, аби забрати те, що вціліло: фотоальбом, колекцію пакетиків з цукром дружини, рукописні нотатки. Серед завалів знайшов й уламки від коляски своєї доньки. 

“Я був присутній під час пологів. Я плакав від щастя, коли у нас народилася донечка. Зараз дуже складно усвідомлювати, що моєї донечки більше немає. І дружини, і тещі… Весь світ перед очима вчора просто помер. Він був вбитий російською ракетою. І на жаль, не одна моя сім’я така”, – додав тоді Юрій.

З Валерією Глодан, її тримісячною дитиною та мамою родичі, друзі та містяни попрощалися 27 квітня в Спасо-Преображенському кафедральному соборі Одеси. Після церемонії Юрій Глодан назвав володимира путіна терористом, а росію — країною-вбивцею.

Зруйнований житловий будинок в Одесі, де загинули 8 людей, став своєрідним маркером “русского мира” у місті. Поряд з ним встановили невеличкий саморобний меморіал з дерев’яних піддонів, куди досі містяни приносять квіти, м’які іграшки та дитячі книжки. За майже місяць після трагедії новобудову відвідав віцеспікер литовського парламенту Пауліус Саударгас, віцемаршалок польського Сейму Малгожата Госієвська, члени Конгресу США Тім Уолберг та Вікторія Спартц, а також президент Європейської Ради Шарль Мішель

«Це не війна армій чи військових. Це вбивство людей, геноцид українського народу. Але сам народ, хоч би як його намагалися придушити, стає сильнішим. Українці виграють цю війну, бо мають дух борців», — зазначила Вікторія Спартц поблизу будинку.

Вбивство 14-річного хлопчика

Окупанти знову атакували цивільні та інфраструктурні об’єкти 2 травня – в річницю трагічних подій в Одесі, коли проукраїнські громадяни зіткнулися з антимайданівцями спочатку у центрі міста, а згодом поблизу Будинку профспілок, де в результаті виникла пожежа. Тоді загинуло 48 людей. Саме цю подію у своїх зверненнях неодноразово згадував президент російської федерації владімір путін, розповідаючи про нібито “варварські злочини українців”. 

Цього дня в Одесі тривала подовжена комендантська година, а про можливі провокації у цей день правоохоронці попереджали заздалегідь. Російські військові завдали ударів по Одесі з окупованого Криму. Ракети типу “Онікс”, які були випущені з берегового комплексу “Бастіон”, влучили в інфраструктурний об’єкт та двоповерховий гуртожиток, в якому на той час перебувало п’ятеро людей. 

У зруйнованому будинку почалася пожежа, яку рятувальники змогли загасити лише через 3 години. Вибуховою хвилею від ракетного удару також була пошкоджена будівля чоловічого монастиря, який розташований поруч.

Внаслідок обстрілу загинув 14-річний хлопець. Ще одна неповнолітня дівчина у тяжкому стані через осколкові поранення була доправлена у лікарню. 

За словами сусідки загиблої дитини, у їхній житловий будинок не вперше влучають російські ракети, тож мешканцям довелося перебратися у підвал. Щодо хлопчика, то за її словами, він сумлінно вчився та намагався продовжувати освітній процес навіть у підвалі.

“Він так старанно вчився. У підвалі складав іспити онлайн. Так переживав, що вчителька йому щось не так казала і він не вклався у час”, — розповідала жінка.

«Ще один удар по Одесі. Ще одна дитяча смерть. І ще один вияв «русского мира». Внаслідок ракетного удару пошкоджено житловий будинок. Загинула дитина. Ще одна поранена, зараз їй надається вся необхідна допомога. Нема і ніколи не буде прощення тим, хто проливає кров безневинних дітей», – заявив тоді мер міста Геннадій Труханов.

Ольга Івлєва

Цей матеріал було розроблено Bihus.Info в рамках програми «Підтримка регіональних медіа України під час війни» за фінансової підтримки Європейського Союзу та МЗС Королівства Норвегії. Зміст статті є винятковою відповідальністю Bihus.Info i не відображає погляди Європейського Союзу, МЗС Королівства Норвегії чи Інституту висвітлення війни та миру.

 

Російсько-українська війна почалася 20 лютого 2014 року, коли російські найманці вдерлися в Крим і на Донбас. Півострів окупанти “приєднали” до рф, а в Донецькій та Луганській областях утворили псевдореспубліки. Через 8 років росія поновила свої сили на кордонах і розгорнула повномасштабну війну проти України. На територіях, які були окуповані військами рф після 24 лютого, окупанти чинили звістрства, мародерили, ґвалтували та катували людей.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Новини

      “There Was Nothing Left of the House”: 150 Houses Destroyed in a Village in the Chernihiv Region after 1.5 Months of Hostilities

      The village of Novoselivka, on the outskirts of Chernihiv, was one of the points of concentrated strikes by Russian artillery and aircraft that advanced from the border deep into our country during the first weeks of the war. In a month and a half of active hostilities in the village, where fewer than 800 people live, about fifteen hundred private houses were completely razed or destroyed.

      Новини

      “Від дому нічого не лишилось”: за півтора місяці бойових дій у селі на Чернігівщині зруйновано півтори сотні будинків

      Село Новоселівка, що на околиці Чернігова - одна з точок концентрованих ударів російської артилерії та авіації, що в перші тижні війни просувалась від кордону вглиб нашої країни. За півтора місяці активних бойових дій у селі, де проживає менше 800 людей, повністю згоріли чи були розбомблені майже півтори сотні приватних будинків. 

      Новини

      Maximum Security Prisoners The Head of the Snake Island Lighthouse Spent a Month in Russian Captivity

      Captivity is a restriction of the freedom of an individual who has taken part in hostilities. However, more than a thousand Ukrainian civilians have been held captive by Russians since the beginning of Russia's military invasion of Ukraine. Serhiy Rylskyi, the head of the Snake Island lighthouse, was captured by the invaders and held in extremely difficult and harsh conditions for an entire month. He shared his story with journalists.