Важливо
Блоги

“На правах анонімності”: як захистити журналістські джерела від розкриття

FacebookTwitterTelegram
Чи має право журналіст залишити в таємниці того, хто надав інформацію? В яких випадках розкриття джерела є обов’язковим і як захищені права журналістів під час обшуків – пояснює юристка Bihus.Info Єлизавета Середіна.

Захист джерел є одним з базових принципів незалежної діяльності журналістів. Право залишати в таємниці особу, яка надала інформацію є тим виняткових правом, що мають журналісти, та не мають інші громадяни.

Як захищає журналістів законодавство України?

Журналіст має право не розкривати свої джерела інформації та не надавати відомості, за допомогою яких їх можна встановити. Законом передбачено, що журналіст може:

    • не розкривати джерело інформації або інформацію, яка дозволяє встановити джерела інформації. Виключенням є випадки, коли суд зобов’язує журналіста на основі закону (ч. 3 ст. 25 ЗУ «Про інформацію»).
    • на збереження таємниці авторства та джерел інформації, за винятком випадків, коли ці таємниці обнародуются на вимогу суду (п.11 ч. 2 статті 26 ЗУ «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»)

Отже, два законодавчі акти говорять нам одне – тільки за рішенням суду журналіст має розкрити свої джерела, і тільки у випадках, передбачених законом.

Щодо розкриття джерел журналістами в кримінальних справах, Кримінальний кодекс визначає таке:

  • журналісти не можуть бути допитані як свідки — щодо конфіденційної інформації, яку вони отримали за умови нерозголошення авторства або джерела інформації (п. 6 ч. 2 статті 65 КПК України).
  • інформація, що надана журналісту за умови нерозголошення авторства або джерела інформації, – є охоронюваною законом таємницею.  Доступ до такої інформації може здійснюватися виключно за ухвалою суду про надання тимчасового доступу до відповідних речей або документів (ст. 162 КПК).
  • забороняється залучати до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій журналістів, якщо таке співробітництво буде пов’язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру  (ст. 275 КПК)*

На жаль, законодавство не містить гарантій збереження таємниці джерел інформації журналіста під час проведення обшуку. Хоча саме під час обшуку існує дуже серйозна небезпека для розкриття журналістських джерел. Тому журналісти повинні вживати необхідних заходів для захисту своїх джерел та унеможливлення доступу сторонніх осіб до даної інформації.

А що з міжнародним правом?

Важливим документом у сфері захисту джерел є Рекомендація Комітету міністрів Ради Європи № R (2000) 7 «Про право журналістів не розкривати свої джерела інформації», ухвалена Комітетом міністрів 8 березня 2000 року (посилання – http://www.coe.kiev.ua/docs/km/r(2000)7.htm). В цьому документі закріплений ряд принципів, які можуть стати в нагоді журналістам, яким потрібно захистити свої права.

 Принцип № 1. Право журналістів на нерозкриття

Держава повинна забезпечити захист права журналістів не розкривати інформацію, що ідентифікує джерело.

Принцип № 2. Право інших осіб на нерозкриття

Інші особи, які в силу своїх професійних зв’язків із журналістами одержують інформацію, що ідентифікує джерело – так само мають бути захищені законодавчо.

Принцип № 3. Обмеження права на нерозкриття

а. Право журналістів не розкривати інформацію, що ідентифікує джерело, не підлягає жодним обмеженням, крім тих, що наведені в пункті 2 статті 10 Конвенції. 

Ці обмеження: в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

б. Розкриття інформації, що ідентифікує джерело, вважається необхідним, якщо буде доведено, що:

зважених заходів, альтернативних розкриттю, не існує або вони вже вичерпані,

законний інтерес щодо розкриття джерел – значно переважає державний інтерес щодо нерозкриття, пам’ятаючи при цьому, що: 

необхідність розкриття журналістських джерел – має бути доведена,

обставини, через які розкривається інформація – носять надзвичайно важливий та серйозний характер,

необхідність розкриття – відповідає нагальній соціальній потребі,

Принцип № 4.  Докази, альтернативні журналістським джерелам

У справах проти журналіста про нібито порушення честі або репутації особи – органи влади повинні розглянути всі докази, які є доступними для них за законодавством, але не можуть вимагати розкриття інформації, що ідентифікує журналістське джерело.

Показовим в цій темі є рішення ЕСПЛ у справі «Гудвін проти Сполученого Королівства». 

В цій справі ЄСПЛ вперше встановив, що стаття 10 Європейської конвенції захищає права журналістів на таємницю джерел. Так, суд дійшов висновку, що «Захист журналістських джерел інформації є однією з основоположних умов свободи преси в тому вигляді, в якому вона знайшла своє відображення в законах і кодексах професійної поведінки, які діють у багатьох державах і в ряді міжнародних актів. При відсутності такого захисту джерела не стали б надавати сприяння пресі, що негативно сказалось б на здатності преси надавати точну і надійну інформацію з питань, які становлять суспільний інтерес. В результаті життєвоважлива роль преси як стража інтересів суспільства була б підірвана. 

Приймаючи до уваги важливість захисту журналістських джерел інформації для свободи преси в демократичному суспільстві і небезпечний вплив, який судовий наказ про викриття джерел інформації може вплинути на здійснення свободи преси, такий захід не може вважатися відповідним статті 10 Конвенції, якщо вона не виправдана більш важливою вимогою суспільного інтересу.»

Ще одна цікава справа ЄСПЛ – справа Ромен і Шміт проти Люксембургу. У даній справі влада Люксембургу намагалася виявити особу, яка повідомила, що одного з міністрів було притягнуто до відповідальності за несплату податків. Для цього у помешканні журналіста та його адвоката було проведено кілька обшуків. ЄСПЛ розцінив ці обшуки як порушення права журналіста на захист своїх джерел.

Чи працюють ці міжнародні принципи в Україні?

Хоч захист джерел журналіста захищається і законодавством України, і міжнародно-правовими актами – на практиці, на жаль, ці норми не завжди виконуються. Дуже часто, правоохоронні органи не звертають уваги на вимоги законів та вимагають розкрити журналістські джерела. І вже потім, в судовому порядку журналістам доводиться захищати свої права і доводити, що розкриття джерел було здійснено неправомірно. 

Якщо ви активіст/журналіст і від вас вимагають розкрити джерела – звертайтесь за допомогою до юристів платформи “Свої Люди” (Bihus.Info).

«Свої Люди» – це мережа юристів по всій Україні, що допомагають активістам та журналістам. Консультують при заповненні скарг, перевіряють матеріали до публікації та захищають права журналістів і активістів в судах.

Знайти свого юриста (для журналістів), або зареєструватись для участі в проєкті (для юристів) можна на сайті проєкту.

*«Конфіденційне співробітництво» – специфічний термін кримінального процесу. Воно може полягати в інформаційному сприянні проведення слідчих дій – анонімному наданні певних відомостей, порад і консультацій тощо. Також особи, які співпрацюють з органами досудового розслідування анонімно, можуть допомагати у створенні умов для безпосереднього проведення негласних слідчих (розшукових) дій або ж брати участь у їх здійсненні. Але щодо співробітництва із журналістами є певні обмеження.

Після звернення юриста проєкту «Свої Люди» (Bihus.Info) прокуратура скасувала постанову про закриття справи щодо перешкоджання діяльності журналістки “7 телеканалу”. Йдеться про історію, коли депутати Авангардівської сільради не пустили знімальну групу на засідання.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Ми вплинули

      Юрист проєкту “Свої Люди” допоміг журналістці виграти суд проти селищного голови – “ворога преси-2021”

      Суд відмовив Печенізькому селищному голові Олександру Гусарову у спростуванні журналістського матеріалу і стягненні з газети “Печенізький край” моральної шкоди в розмірі 5 000 грн. 

      Новини

      Bihus.Info з’ясували за скільки олігархи скупили у держави обленерго

      Журналісти отримали від Фонду держмайна документи, в яких описано: коли і за скільки держава продала олігархам обленерго. Виявилось, що під час продажу обленерго оцінили (і продали) в рази дешевше, ніж нині переоцінили при встановленні додаткового тарифу на ремонт електромереж.

      Новини

      Корупційні тести для моряків скасували, а вони все одно є

      Наказ Міністерства інфраструктури, яким скасували корупційні іспити для підтвердження документів моряків, набрав чинності. Попри це Інспекція з питань підготовки та дипломування моряків продовжує їх тестувати. Про це Bihus.Info повідомляють активісти.