Новини

Директор ДБР під час Революції судився з місцевими радами через Євромайдан

Мокрик.jpg
FacebookTwitterTelegram

Нинішній директор ДБР Роман Труба активно оскаржував рішення місцевих рад на підтримку Євромайдану. Більшість із таких адміністративних позовів задовольняв Львівський окружний адміністративний суд.

Про це йдеться у влозі Данила Мокрика для Bihus.Info.

Під час Революції Гідності Роман Труба працював прокурором Пустомитівського району Львівської області. У той період, з листопаду 2013 року по лютий 2014 року, місцеві ради Львівщини регулярно приймали політичні рішення на підтримку Євромайдану. Цілу низку таких рішень Роман Труба оскаржував в суді.
В розпорядженні BIHUS.Info є копії декількох таких позовів, отриманих як з власних джерел, так і у відповідь на запити на публічну інформацію. Ось, до прикладу, позов прокурора Труби до Лисиничівської сільської ради за 20 грудня 2013 року. В ньому він вимагає скасувати рішення “Про неприпустимість відмови від євроінтеграції”.

Прокурор наполягав: сільрада не мала права приймати таке рішення, бо зовнішня політика і міжнародні відносини не входять до її повноважень. Відтак це рішення 16 січня 2014 року скасував Львівський окружний адмінсуд 16 січня 2014 року.

Загалом в Реєстрі судових рішень можна знайти близько десятка рішень Львівського окружного суду за подібними позовами Романа Труби. Щоправда, в більшості з них вказана лише посада прокурора Пустомитівського району, без ПІБ.

Так, Роман Труба оскаржував рішення на підтримку Євромайдану Пустомитівської районної ради (наприклад, рішення про підтримку резолюції Євромайдану і заборону Януковичу підписувати Угоду про Митний Союз), Пустомитівської міської ради, Містківської сільської ради і Сороки-Львівської сільської ради.

Одразу після перемоги Революції Гідності нинішній директор ДБР повідкликав свої позови, які ще залишалися на розгляді в суді. Таким чином Роман Труба відкликав, наприклад, позови до Пустомитівської райради.

У коментарі BIHUS.Info Директор ДБР підтвердив свою тодішню позицію щодо рішень місцевих рад.

Питання місцевих рад – це вирішення питань місцевого значення. Питання зовнішньої політики належать до повноважень Президента, Прем’єр-міністра і Верховної Ради. Так передбачено в Конституції і так передбачено в Законі. Якщо би місцеві ради приймали рішення про зовнішньополітичний напрямок нашої держави в партнерстві з Російською Федерацією, моя реакція була би однозначною (такою ж – ред.)”, – сказав Роман Труба.

При цьому він наголосив, що його правову позицію підтвердив і Львівський окружний адміністративний суд, задовольняючи ці адміністративні позови.

Подібні адміністративні позови не є підставою для люстрації згідно із законом “Про очищення влади”. Однак зараз триває судовий процес за позовом народного депутата від БПП Юрія Македона щодо люстрації директора ДБР з інших підстав. Нардеп намагається довести, що Романа Трубу мали би люструвати за переслідування активіста Андрія Шевціва під час Революції Гідності.

Відповідачі у цьому судовому процесі, зокрема – Міністерство юстиції, наполягають, що Роман Труба і в цьому випадку не підпадає під люстрацію, бо Андрій Шевців не був виправданий за процедурою, передбаченою законом “Про очищення влади”.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Новини

      «Пекло у раю»: Як окупанти знищували Кінбурнську косу, вбиваючи природу і тероризуючи місцевих

      Одне з найулюбленіших місць українських тревел-блогерів, фанатів «дикого відпочинку» і бердвотчерів зараз більше схоже на локацію для зйомок постапокаліптичного фільму, ніж на туристичну принаду. Кінбурнська коса або ж “українські Мальдіви”, як називали це місце раніше, з самого початку російського вторгнення стала для окупантів плацдармом для артилерійських атак півдня Миколаївщини. 

      Новини

      “Місто під час окупації повернулося у середньовіччя”: історія працівниці онкодиспансеру, яка п’ять місяців прожила у захопленому Херсоні

      Черги за продуктами та готівкою, “віджим” бізнесу, схиляння до “співпраці” і постійний пошук проукраїнсько налаштованих громадян. Все це — “атрибути” восьми місяців окупації Херсону — першого і єдиного з 24 лютого обласного центру, який вдалося захопити росіянам. Олені Грушці, працівниці місцевого онкодиспансеру, вдалося протриматися в окупованому місті майже п’ять місяців. Нині жінка мешкає в Одесі, каже, що “клімат тут схожий на херсонський, та й близько до дому”, і чекає на можливість повернутися у вже звільнене Збройними силами, але ще дуже вразливе місто.

      Новини

      Оточення керівника ОП проігнорувало запитання про те, як потрапило в наглядову раду “Укрнафти”

      Після примусового відчуження акцій п’яти підприємств в управління Міноборони, в наглядовій раді щонайменше одного з них — ПАТ “Укрнафта” — з’явились представники команди керівника ОП Андрія Єрмака. Редакція Bihus.Info запитала їх, як відбулися ці призначення.