Військові “злили” 600 млн на систему управління армією, яка може виявитися взагалі непридатною

У 2016 році військові замовили ТОВ «Еверест Лімітед» систему управління збройними силами. На розробку витратили 4 роки і 600 млн грн бюджетних коштів. Але аудит виявив у «Дзвоні», саме таку назву отримала система, таку кількість вад і проблем, що його впровадження в армії може виявитися взагалі недоцільним і неможливим. Про це з посиланням на результати аудиту повідомляє Bihus.Info.

Відповідно до контракту, «Еверест» мав виконати дослідно-конструкторську роботу «ДЗВІН-АС». Її суть полягала у створенні автоматизованої системи центру оперативного керівництва Збройними силами України. Простими словами – системи управління військом. По фіналу «Еверест» мав зробити дві основні речі: написати спеціалізований військовий софт і обладнати кілька пунктів управління (штабів і машин) технікою, на якій цей софт працює. 

Цікаво, що до «ДЗВОНУ» компанія подібного програмного забезпечення не розробляла, її основним видом діяльності була торгівля комп’ютерами, приладдям і готовим софтом. Тому спочатку навіть саме Міноборони дало висновок, що компанія роботу виконати не спроможна. Але за кілька тижнів різко передумали – якщо «Еверест» залучить співвиконавців, то можна, і контракт таки підписали.

Робота над проектом тривала 4 роки, за цей час кошторис зростав, адже замовник з підрядником постійно змінювали план і обсяг робіт. Зокрема 12 разів виправляли техзавдання, через що постійно коригували робочо-конструкторську документацію. За одне тільки це коригування, як за окремий шмат робіт, «Евересту» заплатили 115 млн грн (це 20% загальної вартості проекту). Ще на 255 млн грн вартість «ДЗВОНУ» виросла через те, що чиновники вирішили потроїти кількість пунктів управління, які мав обладнати «Еверест», і замість запланованих 4 комплексів закупили 12. Аудитори так і не знайшли обґрунтованих пояснень, навіщо кількість збільшили саме до 12. По фіналу за «ДЗВІН» уже виплатили 580 млн грн. 

Влітку 2020, за кілька місяців до здачі проекту, СБУ ініціювало аудиторську перевірку, спочатку фінансову, а потім восени – комплексний аудит по проекту в цілому. Загальний висновок аудиту такий: софт – не відповідає поставленому завданню, відтак подальше використання «Дзвону» може бути взагалі недоцільним, а закупівля аж 12 комплексів нічим не обґрунтована, тож відповідно переплата в 255 мільйонів могла взагалі бути зайвою.

Згідно з даними аудиту, «ДЗВІН» мав стати головним елементом Єдиної автоматизованої системи управління ЗСУ. Він мав би забезпечувати автоматизований збір і обробку інформації, оперативний обмін даними, таке ж оперативне прийняття рішень і виконання завдань, роботу з цифровою картою, захищені контури безпеки, сумісність з НАТО і багато іншого. Однак, за результатами аналізу програмного забезпечення, частина цих речей не реалізована, частина виконана так, що не забезпечить ефективного і оперативного управління армією:

1.«ДЗВІН» несумісний із аналогічними системами країн-членів НАТО. Сумісність на рівні систем управління військами – необхідна для злагодженої роботи союзників під час бойових дій,  вона забезпечує оперативний обмін інформацією. Для сумісності з НАТО достатньо використовувати затверджені в НАТО протоколи обміну інформацією. Але з невідомих причин «ДЗВІН» написали з використанням експериментального протоколу, не ратифікованого як стандарт НАТО.

Відповідно до техзавдання, софт мав забезпечувати інформаційну взаємодію з НАТО відповідно до MIP (JC3IEDM). Актуальні стандарти НАТО щорічно публікують в документі NISP (NATO Interoperability Standards and Profiles). В актуальному переліку стандартів дійсно вказаний JC3IEDM (див. документ нижче).  У «ДЗВОНі» натомість була використана специфікація ADEM (Alternative Development and Exchange Method), один із пробних варіантів, який не був затверджений як стандарт НАТО. З 2016 року і понині, за всі роки роботи над проектом «ДЗВІН», ADEM в жодному NISP не згадується.

2. Відсутність у «ДЗВОНІ» відкритих програмних інтерфейсів за міжнародними стандартами ускладнює подальшу інтеграцію системи з іншим софтом в Єдиній системі управління ЗСУ чи будь-яким іншим продуктом в майбутньому, якщо вони написані за міжнародними стандартами. Це створює ризик подальших додаткових витрат на постійне доопрацювання системи кодами-перехідниками на кожен новий софт.

3. Робота з цифровими картами реалізована так, що ефективної роботи під час бойових дій “ДЗВІН” забезпечити не зможе. Карта є одним з найважливіших інструментів для військових, вона має забезпечувати ситуаційну обізнаність, тобто розуміння актуальної поточної ситуації на полі бою, а відтак інформація на ній має оновлюватися оперативно. Натомість виявилося, що в основі «ДЗВОНУ» лежить система документообігу, відтак і робота з картами відбувається – як робота з документами. За висновками аудиторів, така система спрощує роботу з документами, тому може бути ефективною для планування чи підготовки – але під час активних бойових дій забезпечити ситуаційної обізнаності армії не зможе.

4. Грифи таємності в системі присвоюються не окремим документам/даним, а цілим пунктам управління, що унеможливлює оперативний і автоматичний обміну даними. Зі штабу з рівнем «ДСК» до вищого штабу з рівнем «таємно»/«цілком таємно» (тобто нагору) інформація автоматично ще передається, а навпаки (вниз) – уже ні, тільки мануально. Для цього в штабі стоїть три різні сервери, по одному на кожен рівень доступу, і окрема людина, т.з. «адміністратор безпеки», має на флешці перенести дані з одного на інший і тільки так вони потраплять до «нижчого» штабу. В умовах активних бойових дій темпи передачі інформації і прийняття рішень – по суті залежать від того, як швидко перетикати флешки. Нагадаємо, «ДЗВІН» мав бути автоматизованою системою управління.

5. Частина софту в складі «ДЗВОНУ» – це придбане «Еверестом» ліцензійне програмне забезпечення сторонніх виробників. В цілому використання в нових розробках готових базових рішень – це нормальна практика, однак в ході аудиту виявилося, що одна з закуплених програм, пакет ліцензій котрої ліг в кошторис 15 млн грн, по фіналу не використовується. Ще одна не проходила спецперевірку на предмет захисту інформації – при тому, що ця програма відповідає за передачу даних між пунктами управління. Крім того, невирішеним лишається питання з подальшим використанням стороннього ліцензійного софту – адже якщо систему таки захочуть запровадити в армії, то за кожну наступну ліцензію на кожен наступний комп’ютер знову доведеться платити.   

6. Важливо, що аудитом встановлено конкретний перелік осіб, які приймали рішення по проекту і підписували відповідні документи. Офіційно замовником виступало МОУ, воно ж платило гроші по контракту. Однак від початку керували проектом чиновники Генштабу. Підписав контракт з компанією без досвіду розробки таких систем – генерал Володимир Рапко, тодішній начальник військ зв’язку ГШ ЗСУ. Ідея потроїти кількість комплектів і роздути кошторис на зайві 255 млн грн походить із доповіді, яку підготували в Управлінні розвитку автоматизації (тоді під командуванням полковника Віктора Артиховича), доповів її в Генштабі замначальника ГШ ЗСУ генерал Радіон Тимошенко, а погодив – тодішній начальник ГШ ЗСУ Віктор Муженко. Також підписи Рапка й Артиховича стоять під Актами прийому робіт по всіх етапах розробки «ДЗВОНУ» (проект виконували, здавали й приймали поетапно). На всіх окрім останнього, оскільки останній – зірвався. 

Паралельно до аудиту в жовтні 2020 року підійшли строки здачі проекту в цілому. До Комісії з прийому етапу вперше увійшли кілька програмістів зі спеціалізованої айтішної спецчастини ЗСУ (Центр впровадження та супроводження автоматизованих систем оперативного (бойового) управління Збройних Сил, створений на основі волонтерського проекту «Аеророзвідка»). Виявивши цілу низку проблем і недоліків, вони відмовилися підписувати загальний протокол і склали окремі думки. Через це процес прийому зірвався і питання стало на гальма на цілих півроку. «Еверест» уже подав до суду з вимогою прийняти роботу.

У Генштабі запит журналістів про коментар проігнорували. У Міноборони зазначили, що передали матеріали аудиту в ДБР і не можуть прийняти рішення по «Дзвону», доки не завершиться слідство (за даними Bihus.Info наразі в Бюро щонайменше два кримінальні провадження по «Дзвону»). Що ж до «Евересту», то директор фірми Володимир Пастухов то призначав журналістам зустріч, то скасовував, зрештою компанія прислала письмову відповідь, загальний зміст якої зводиться до того, що інформація про недоліки системи не відповідає дійсності. Поговорити про «Дзвін» детальніше Пастухов відмовився.