Блоги

Денис Бігус: «Немає більш описового жанру, ніж розслідування»

bihusjpg1.jpg
FacebookTwitterTelegram

Ведучий антикорупційного проекту «Наші гроші» на телеканалі ZIK – про те, що вважати результатом журналістського розслідування, про Канцелярську сотню та корупцію під прикриттям антитерористичної операції

Майже рік тому, у вересні 2013 року, колишній журналіст «Знаку оклику» ТВі Денис Бігус став ведучим і керівником антикорупційного проекту «Наші гроші» на каналі ZIK – телевізійного відповідника однойменного інтернет-видання. Програма стартувала в ефірі в листопаді 2013-го.

Навесні цього року ZIK заявив про створення в Києві департаменту журналістських розслідувань на чолі з паном Бігусом. У департаменті наразі працюють семеро журналістів, троє – в «Наших грошах», четверо – над іншими проектами, які канал поки що не розголошує.

Сам телепроект «Наші гроші» за два тижні зазнають зміни формат. Стануть трохи веселішими й простішими, розповів ведучий під час чату на «Телекритиці». Детальніше про результативність розслідувань «Наших грошей», роботу Канцелярської сотні, рейдерське захоплення ТВі, долю документів, виловлених журналістами в «Межигір’ї», а також думку Дениса Бігуса щодо скандалу довкола «розлучення» Данила Яневського з «Громадським ТБ» – читайте в повній версії чат-конференції.

– Всім привіт. Я приперся раніше, тож можемо починати вже зараз 🙂 Всім, хто обідає – смачного 🙂

– Денисе, доброго дня! Чи не запрошували вас на роботу інші телеканали?

– Запрошували, чого ж ні.

– Скільки років вашій програмі? Чи не збираєтеся міняти її формат?

– Програма планувалася рівно рік тому. Перший ефір був у жовтні 2013-го. І так, формат справді буде змінено буквально через два тижні. Не докорінно, але я сподіваюсь, усе стане трохи жвавішим і динамічнішим. Корупція для більшості телеглядачів штука доволі нудна, зробимо трохи веселіше. І, мабуть, простіше. Хоча найважче – це витримувати баланс між достатньою простотою (щоби глядач зрозумів) і обґрунтованістю (щоб юристи не прискіпувалися і фігурантам було важче вигадати спростування).

– Якими своїми розслідуваннями ви пишаєтеся? Хто вам допомагає в роботі?

– Відверто кажучи, в мене нервів не вистачає переглядати власні сюжети. Особливо річної, наприклад, давнини. Вони здаються жахли-и-ивими. Але це у всіх так, мабуть.

В нас зараз ціла команда працює. І, мабуть, правильніше сказати, що це я їм допомагаю. Насправді через вирішення усіляких організаційно-стратегічних моментів я вже кілька місяців сам на зйомки не їздив. З вересня буду виправлятися.


 

– Навесні ZIK створив департамент журналістських розслідувань, який ви очолили. Хто в ньому зараз працює? Чи будете розширюватися? Які проекти, крім «Наших грошей», випускає департамент? Які проекти в жанрі журналістських розслідувань готує на новий сезон ZIK?

– На сьогодні в «ЗІКу» в розробці цілий пакет нових проектів, але робота над ними триває. Тому нічого конкретного все одно не скажу. Моя головна робота ‒ це «Наші гроші». Інші програми з лінійки поки що розробляються продюсерською командою Дорофєєва. Доберуться до роботи з розслідуваннями – може, і я долучусь.

– Яким чином телевізійний проект «Наші гроші» пов’язаний з інтернет-проектом? Чи має інтернет-проект стосунок до виробництва телепрограми?

– Чи співпрацюєте ви з Шалайським?

– Телевізійний проект «Наші гроші» – це ідея і спільна розробка Шалайського та «ЗІКу». Тут не те що співпраця, беріть вище, тут співзасновництво 🙂

О, о Шалайском еще взгрущу. В то время, когда все телеканалы приезжают и берут у него комментарии, мы этого сделать не можем. Нельзя самим у себя брать комментарии. Поэтому зачастую на наших коллег проливается куда больше безграничной мудрости Шалайского и Николова, чем на нашу скромную телередакцию 🙂

 – Хто з вами працює зі «Знака оклику»?

– Зі «Знака» нікого. Коли в мене комплектувалася редакція, в них там усе було відносно непогано, тому вони вирішили триматися за стабільність. На сьогодні, знаю, редакція колишнього ЗО розподілилася між агентством розслідувань «Слідство.інфо», програмою «Схеми» та каналом «Еспресо».

– Привет! Напрягают ли создателей проекта вопросом о рейтингах?

– Ну это же телевизор. Напрягают, конечно 🙂 Но те, кто «принимает решения», нас уже точно смотрят. Потому что иногда мы их решения меняем, а это хороший показатель.

 – Чи проводили ви розслідування щодо ТВі? Чи зможе канал повернутися до колишніх власників і повернути собі колишню славу?

– Проводив, звісно. Власне, наша команда зі «Знака оклику» й «Тендерньюзу» розпочала розслідування на третій день конфлікту. І вже за тиждень ми досить ґрунтовно розповіли, чому це все чистої води рейдерське захоплення. Був шалений тиждень роботи. Після того я робив ще два, здається, матеріали. А потім стало все зрозуміло й нецікаво.

– Денисе, ви проводили розслідування зміни власників ТВі. На якому етапі спинилися? Що вам відомо на цей час? Чи будете продовжувати? Здається, вам вашим розслідуванням так нічого й не вдалося добитися. Яку ви мету переслідували, проводячи це розслідування? Кого вважаєте головним винуватцем подій? Чи правда, що Княжицького теж кинули в результаті цієї історії?

– Усе розслідування складається з трьох статей. Переказувати їхній зміст тут сенсу особливого немає, але там відстежено всі «мутації» в ланцюжку власників аж до нинішнього стану речей. Фактично, з того моменту, як кінцевим власником ТВі публічно назвали Жванію – там немає чого більше розслідувати. Ну от – Жванія. Стосовно «здається, вам вашим розслідуванням так нічого й не вдалося добитися». Ви знаєте, єдине, що повинно зробити розслідування – дослідити, виявити й описати події та їх учасників. Воно, фактично, навіть не мусить називати винуватця. Його визначає закон (або в деяких випадках мораль). Немає більш описового жанру, ніж розслідування. Тому, на мою думку, все, що в тій ситуації можна було зробити з професійної точки зору я зробив. Була абсолютно незрозуміла ситуація, яку ми з колегами дослідили. Стосовно пана Княжицького, якого кинули – не в курсі. Як тільки вся історія з ТВі стала більш-менш зрозумілою, я перестав нею цікавитись. Я там не працюю з травня 2013 року.

– Було повідомлення, що «Укрзалізниця» проведе розслідування за сюжетом вашого проекту. Чи провели? Які його результати?

– Було. І навіть щось вони там проводили, але результатів я не бачив. Наскільки я знаю, одну з компаній з того кубла, про яке «Наші гроші» писали, а ми знімали – виключили. Нині в неї відносин з УЗ немає. Але документальних підтверджень я не бачив. Та й у будь-якому випадку інші контори продовжують торги. Тож перевірка «Укрзалізниці» дохла. Є сподівання, що ініційовані Центром протидії корупції кримінальні справи призведуть до якогось результату. Але за чутками, які доносяться з боку транспортної прокуратури, особливого оптимізму мати не варто. Коротше, як пишуть у статусах «Вконтактє» «всьо сложно».

– Що, на вашу думку, потрібно для того, щоб журналістські розслідування були результативними? Що ви самі вкладаєте в поняття результативності? Чи не намагаються журналісти підмінити собою правоохоронні органи?

– Стосовно результативності ще додам. На сьогодні найрезультативнішою роботою телепро��кту «Наші гроші» є, на мою думку, ситуація з торгівлею заставним майном у Міністерстві юстиції. Після наших сюжетів відбулися певні зміни. Але варто зауважити, що це рідкість. Тому що там сюжет вийшов в ефір ще до того, як було прийнято остаточне рішення. Зазвичай же ми досліджуємо якісь розкрадання, які вже відбулися. Якщо результатом вважати порушення кримінальних справ, проведення внутрішніх перевірок тощо, то наша програма є вельми результативною. Принаймні, з тридцяти випусків за десятьма були певні зрушення. Але наступне питання – чи є результативними ті внутрішні перевірки, розслідування МВС, прокуратури і т. п.? Я б написав – «да хер там», але мені сказали, що так писати категорично не можна. Тому доведеться більш м’яко сказати, що ефективність правоохоронних органів і на сьогоднішній день є доволі сумнівною в розслідуванні економічних злочинів.

– Не тянет вас в зону АТО?

– С одной стороны, не знаю коллег, которых не тянуло бы в зону АТО. Мне кажется, что у любого журналиста заложено «бросить все, ехать туда, где что-то происходит». Поэтому тянуло. Но все то, что происходит по моему профилю – происходит в киевских кабинетах. Даже то, что непосредственно касается зоны АТО, поставок туда, воровства на этих поставках… Вся та коррупция, которая сегодня прикрывается АТО, она здесь, в Киеве.

– Про корупцію, яка прикривається АТО, будь ласка, детальніше. Ви будете про це робити розслідування? А як же «під час війни – ні слова поганого про українську владу»? Ха-ха.

– Гггг. Тирять аж гай шумить. Ну і взагалі, я ніколи не дотримувався тези про «100 днів мовчання про …, тому що він тільки почав роботу/в країні війна/він кльовий пацан». У цьому більше шкідництва, ніж користі. Тому що таке ставлення розбещує навіть непоганих людей, а всіляка наволоч так і взагалі миттєво активізується. Наскільки я розумію, цей підхід працює в Ізраїлі, але там узагалі все інакше. І не через те, що владу не критикують.

– Що відбулося з документами, які журналісти знайшли в Межигір’ї? Де опинилися оригінали після того, як усе виклали на «Янукович-лікс»?

– Поїхали до Генеральної прокуратури одразу після того, як були відскановані. Власне, документи Межигір’я територію цього корупційного заказника покинули вже в машинах прокурорів. Коли я з колегами їздили давати свідчення, то бачили їх у кабінетах на Борисоглібській. Вони там ті кабінети завалили до стелі. Ну і в актовій залі розклали по всій підлозі. Припущу, що десь там вони й донині лежать. І лежать. І лежать. Гниють потроху.

– Денис, а это правда, что вы причастны к Канцелярской сотне? Чем занимается эта сотня и вы в ней?

– К Канцелярской сотне причастен. Я в ней что-то типа домашнего кота. Все вокруг работают, а я сижу в центре и умиляюсь тому, как все вокруг работают. Это вам любой волонтер канцсотни подтвердит. Кстати, буквально уже со дня на день появится электронная платформа канцсотни, которая сейчас у нас основное направление работы. Принимать участие станет проще, а там, глядишь, мы и гениальную программу наваяем.

– Так а чем занимается Канцелярская сотня?

– Глобально Канцелярская сотня восстанавливает документы из офиса ВЕТЭКа (компания Курченко). Их там немножко рвали-шредили-резали, поэтому их восстановление процсс долгий. На сегодня волонтеры восстановили несколько соте листов, по которым я периодически пишу всякие тексты. Вот недавно в госрезерве нашли бывшего начальника отдела природного газа из конторы Курченко.

– Чи дивилися ви програму «Знак оклику», що зараз робиться на ТВі? Що можете сказати?

– «Знак оклику» періодично дивився, доки його не закрили два тижні тому (шкода).

– Що ви думаєте про запуск програми «Люстратор» на «2+2»? Уже бачили їхні сюжети? І як вам?

– «Люстратор» на «2+2» не бачив.

– Денисе, чи бачили ви фільм «Майдан»? Якщо так, то як він вам?

– Фільму «Майдан» не бачив. Власне, жодного фільму про Майдан не бачив за весь цей час. Мені цілковито вистачає власних спогадів. Дивитися на ті події чужими очима поки що не дуже тягне.

 – Денисе, можливо, ви знаєте якісь новини про вашого колегу з ZIK Юрія Лелявського? Що робить телеканал для його звільнення з полону?

– На жаль, не можу нічого сказати. Не в курсі. Але не в традиції каналу залишати своїх, тому певен – намагаються зробити все можливе.

  Денисе, як ви ставитеся до Леніна? Ви погоджуєтеся, що всі пам’ятники Леніну треба знести? А КПУ в Україні заборонити назавжди?

– Ну якщо бути відвертим, то мені абсолютно все одно, що з ними буде. Коли я ріс, пам’ятники були на кожному кроці. І жодної любові до цього персонажа мені це не додало. Тому коли він десь стоїть, це мене не дратує. Але коли десь падає Ленін, мені приємно про це читати. У будь-якому випадку мають вирішувати територіальні громади. Це ж їхні Леніни. Щодо заборони КПУ, то тут дещо складніше. Тому що заборонити партію ще можна. Але це заборона саме ��азви. Нам більше потрібні культурні зрушення, аніж юридичні. Було б чудово, якби комуністична ідеологія, символіка і т. п. викликали природну відразу в людей. Чи вирішить це заборона літер КПУ – не думаю.

– Як ви ставитеся до історії з Яневським?

– Я радий, що в пана Яневського нарешті з’явиться безліч вільного часу. Який він, напевне ж, присвятить роботі на комітет боротьби за моральність. Ви собі уявляєте, наскільки поменшає усілякої гидоти в Україні, як тільки пан Яневський піде з телеекрана і повернеться до боротьби з порнографією, наприклад? Щасливий за наше суспільство.

– Так, меня тут прогоняют помалу. Если еще кто что чего хотел спросить – последние минуты.

– О, прийшов пан Яневський… аааа… Куди ви мене тягнете… Я буду моральною людиною… (всім дякую, заходьте ще)

– Денис, что для вас спорт? Любите ли ездить на велосипеде?

– П.С. як бачите, спорт займає недостатньо значну роль у моєму житті… ((

Біографічна довідка:

Денис Бігус народився в жовтні 1985 року у Вінниці. Навчався на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У 2004 році почав працювати репортером інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна». Дописував у різні київські газети.

Після Помаранчевої революції працював на 5-му каналі, одночасно залишився редактором в «Інтерфакс-Україна».

Журналістськими розслідуваннями займається з 2009 року. Працював у проекті «Знак оклику» на ТВі. Завдяки сюжетам для цієї програми у 2013 році Денис став переможцем всеукраїнського конкурсу «Честь професії» у номінації «Найкраще журналістське розслідування». Після рейдерського, на думку Дениса, захоплення телеканалу ТВі навесні 2013 року він звільнився.

З вересня 2013-го працює на телеканалі ZIK керівником і ведучим антикорупційного телепроекту «Наші гроші». Цього року Денис Бігус та Аліна Стріжак перемогли в V конкурсі професійної журналістики «Честь професії» 2014 р. Вони здобули першість у номінації «Найкраще журналістське розслідування» за сюжет «Межигір’я-2. Версаль Іванющенка». Саме за результатами цього журналістського розслідування Генеральна прокуратура України відкрила кримінальне провадження.

За матеріалами “Телекритики”

Фото Максима Лісового

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

Хочеш закинути нам тему? Закинь!

Ми вплинули

Нацполіція розслідує політагітацію Савченка за бюджетний кошт – після заяви юристів Bihus.Info

За заявою юристів “Тисни” (Bihus.Info) суд зобов’язав Нацполіцію розслідувати факт витрати 600 тисяч з бюджету на агітацію ексочільника Миколаївської ОДА Олексія Савченка.

Блоги

Спростувати неможливе: розбір рішення суду по Семочку і арешт як тиск на редакцію

В жовтні 2020-го журналісти Bihus.Info отримали рішення суду у справі проти ексзаступника голови служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка. У рішенні суддя став на бік ексчиновника, який, щоб викрутитись, відрікся від родичів. Суддя за одне засідання задовольнив абсолютно абсурдні вимоги Семочка щодо спростування, а на додачу - допоміг заарештувати рахунки телеканалу "24" та журналістів Bihus.Info, порушивши їхнє право на апеляційне оскарження.