Важливо
Новини

50 ШВЛ за гроші з Фонду боротьби з COVID-19 не обов’язково можуть бути “вітчизняного виробництва”

4429833718698577197588306016349278673305600n.jpg
FacebookTwitterTelegram

У тендері на купівлю ШВЛ на 25 мільйонів немає вимоги про “вітчизняне виробництво”.

Державне підприємство “Медичні закупівлі України” оголосило тендер на апарати штучної вентиляції легень. За 25 мільйонів хочуть купити 50 ШВЛ. Вимоги, що апарати мають бути саме українського виробництва, як заявляли в Міністерстві охорони здоров’я в обгрунтуваннях ще під час виділення на цю закупівлю грошей  – в умовах тендеру немає. Тоді як запланована ціна за одиницю обладнання у півмільйона гривень – не змінилась.

Мова йде про ШВЛ, що мають закупити за кошти, виділені Міністерству охорони здоров’я з Фонду боротьби з COVID-19 – 200 апаратів на 100 мільйонів гривень. Ще під час погодження документів, журналісти Bihus.Info отримали копії розрахунків, за підписом міністра Максима Степанова, в яких обґрунтовувалися заплановані витрати. 

Зокрема, в погодженому проєкті рішення йшлося про українські розробки: “планується закупівля апаратів штучної вентиляції легень вітчизняного виробництва у орієнтовній кількості 200 одиниць із урахуванням можливостей національних виробників та отриманих комерційних пропозицій щодо можливості постачання таких апаратів”. Щоправда, в наданих МОЗом документах було лише заявлено про наявність комерційної пропозиції від компанії, але не розкрито жодних умов та деталей специфікації. 

За нашими даними, у МОЗі мали на увазі київську компанію “Ютас”, яка з 1992 року займається розробкою та виробництвом медичного обладнання. Зокрема, трьох апаратів ШВЛ – Ювент-А, Ювент-Т та Ювент-М. В залежності від комплектації, партії та характеристик ціни на ці апарати відрізняються.

Як зазначили у ДП, перед оголошенням тендеру на закупівлю ШВЛ там провели власний моніторинг і запросили від постачальників комерційні пропозиції. Тож, взяти участь у торгах може не тільки київська компанія, але й інші постачальники.

Разом зі 100 мільйонами на ШВЛ, ще майже 3 мільярди гривень з Фонду боротьби з COVID-19 МОЗ отримав на закупівлі засобів захисту для медиків. В отриманих журналістами Bihus.Info обгрунтуваннях МОЗ, ціни були завищені практично на кожен товар із переліку. Проте витрачати напряму кошти МОЗ не може, тому що усі закупівлі проводяться через державне підприємство «Медичні закупівлі України». Тож одразу після затвердження бюджету ДП провело власний моніторинг ринку і вже на перших торгах почало «збивати» МОЗівські ціни. Так, наприклад, тільки на респіраторах вдалося зекономити 74%. У гривнях це 91 мільйон зі 123-ох запланованих МОЗом. Натомість найбільш очікувана закупівля захисних костюмів, на яку з Фонду зарезервовано 2 мільярди 135 тисяч гривень (по 488 за один комплект, що вдвічі вище за ціну, за яку ДП вже намагалось закупити костюми) – МОЗом гальмується вже більше місяця. 

У Київській області (включно з Києвом) з початку епідемії коронавірусу провели понад 4 тисячі закупівель на більш як півтора мільярди гривень. Тоді як Чернівецька область, де власне вперше було зафіксовано випадки інфікування та яка наразі на третьому місці по кількості хворих, на  боротьбу з COVID-19 витратила у 18 разів менше - трохи більше 82 мільйонів гривень. 

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Новини

      «Пекло у раю»: Як окупанти знищували Кінбурнську косу, вбиваючи природу і тероризуючи місцевих

      Одне з найулюбленіших місць українських тревел-блогерів, фанатів «дикого відпочинку» і бердвотчерів зараз більше схоже на локацію для зйомок постапокаліптичного фільму, ніж на туристичну принаду. Кінбурнська коса або ж “українські Мальдіви”, як називали це місце раніше, з самого початку російського вторгнення стала для окупантів плацдармом для артилерійських атак півдня Миколаївщини. 

      Новини

      “Місто під час окупації повернулося у середньовіччя”: історія працівниці онкодиспансеру, яка п’ять місяців прожила у захопленому Херсоні

      Черги за продуктами та готівкою, “віджим” бізнесу, схиляння до “співпраці” і постійний пошук проукраїнсько налаштованих громадян. Все це — “атрибути” восьми місяців окупації Херсону — першого і єдиного з 24 лютого обласного центру, який вдалося захопити росіянам. Олені Грушці, працівниці місцевого онкодиспансеру, вдалося протриматися в окупованому місті майже п’ять місяців. Нині жінка мешкає в Одесі, каже, що “клімат тут схожий на херсонський, та й близько до дому”, і чекає на можливість повернутися у вже звільнене Збройними силами, але ще дуже вразливе місто.

      Новини

      Оточення керівника ОП проігнорувало запитання про те, як потрапило в наглядову раду “Укрнафти”

      Після примусового відчуження акцій п’яти підприємств в управління Міноборони, в наглядовій раді щонайменше одного з них — ПАТ “Укрнафта” — з’явились представники команди керівника ОП Андрія Єрмака. Редакція Bihus.Info запитала їх, як відбулися ці призначення.