Важливо
Новини

Звільнені після “очищення” прокурори працюють в Офісі Генпрокурора і ДБР

FacebookTwitterTelegram
Звільнені після атестації у 2019 році “недоброчесні” прокурори Генеральної прокуратури сьогодні продовжують працювати в правоохоронних органах: Офісі Генпрокурора, Державному бюро розслідувань та інших органах. Про це йдеться в розслідуванні Данила Мокрика для Bihus.Info.

Більше року редакція Bihus.Info намагалася отримати доступ до матеріалів атестації прокурорів Генпрокуратури 2019 року. Врешті, лише через суд вдалося отримати від Офісу Генпрокурора декілька сотень рішень Кадрових комісій про неуспішне проходження прокурорами атестації. Ці рішення дозволяють дізнатися, за що саме прокурорів “зарубали” на співбесідах і, як наслідок, звільнили.

Виявилося, що значна частина звільнених тоді “недоброчесних” прокурорів продовжують працювати. Деяких із них взяли на інші посади в апараті Офісу Генпрокурора, інші пішли на роботу в Державне бюро розслідувань, а ще частина поновилася в Офісі Генпрокурора через суд.Один з прикладів –  колишній прокурор Максим Сотченко. У рішенні Кадрової комісії №7 вказані два випадки, які змусили засумніватися в його доброчесності.

По-перше, у 2018 році Максим Сотченко в електричці розпивав алкоголь із невідомими особами – і втратив свідомість. “Отямився Сотченко М.М. вже на території приміського залізничного вокзалу міста Києва та виявив, що у нього відсутні особисті речі, зокрема службове посвідчення та мисливська рушниця”, – йдеться в рішенні Комісії.

По-друге, вже наступного року з прокурором Сотченком трапився інцидент поблизу м. Кагарлик Київської області, коли він повертався з невдалого полювання – і вирішив постріляти в птахів при дорозі.“Його увагу привернули птахи, які знаходилися на високовольтних лініях електропередач на відстані приблизно 150-200 метрів від дороги, яких прокурор ідентифікував як диких голубів (горлиць). З огляду на невдале полювання прокурор вирішив зупинитися та спробувати вполювати згаданих птахів”, – написано в рішенні.

Комісія вирішила, що Максим Сотченко такою поведінкою дискредитував органи прокуратури, і тому підлягає звільненню.

Втім, вже у серпні 2020 року Сотченка взяли в Офіс Генпрокурора на посаду заступника начальника відділу в Департамент нагляду за додержанням законів Національною поліцією.

Ще одна колишня прокурорка, яку звільнили під час атестації, але потім взяли на роботу в апарат – Оксана Стретович. Кадрова комісія №6 вирішила, що Стретович не відповідає вимогам етики та доброчесності, бо “злила” стороннім особам інформацію з Єдиного реєстру досудових розслідувань.“У Комісії наявні обґрунтовані сумніви щодо відповідності Стретович О.О. вимогам професійної етики та доброчесності в частині відомостей щодо безпідставного перегляду відомостей у Єдиному реєстрі досудових розслідувань та спричинення витоку службової інформації шляхом надання відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань стороннім особам”, – йдеться в тексті рішення.

Попри це, вже у вересні 2020 року Оксану Стретович взяли в Офіс Генпрокурора на роботу головним спеціалістом у відділ інформаційного забезпечення одного з Департаментів.

Інша частина звільнених після атестації прокурорів зараз працює в Державному бюро розслідувань (ДБР). Наприклад, Артем Яблонський працює заступником начальника управління “справ Майдану”. Під час атестації його звільнили через те, що під час Революції Гідності він переслідував… учасників Революції.В рішенні Комісії про неуспішне проходження атестації Артемом Яблонським написано, що воно прийнято “у зв’язку із виявленою відсутністю у нього принципової і послідовної морально-правової позиції в оцінці власної ролі під час подій Революції Гідності, ігноруванням принципу рівності всіх перед законом і судом, спробами пристосуватись до поточної соціально-політичної ситуації”.

Колишній прокурор Руслан Ляшко, який зараз працює директором територіального управління ДБР у м. Львові, також був визнаний недоброчесним під час атестації прокурорів ГПУ у 2019 році. Так, в рішенні написано:

“У Комісії наявні обґрунтовані сумніви щодо відповідності прокурора вимогам доброчесності, зокрема у частині порушення моральних норм поза службою та достовірності відомостей, вказаних в декларації”.Журналісти Bihus.Info попросили в Офісу Генпрокурора та Державного бюро розслідувань прокоментувати працевлаштування осіб, яких “очистили” на атестації прокурорів ГПУ у 2019 році. В Офісі Генпрокурора на запит не надали жодної відповіді. В ДБР тим часом відповіли, що не володіють інформацією про результати попередніх конкурсів та атестацій своїх працівників.

Окрім таких випадків “добровільного” працевлаштування, є також ціла низка прокурорів, які поновилися на своїх посадах через суди. Зокрема, виграв справу про поновлення на посаді відсіяний під час атестації прокурор Рустам Сутко – брат народного депутата від ОПЗЖ Суто Мамояна.У 2019 році Кадрова комісія №1 прийняла негативне рішення щодо Рустама Сутка, вважаючи, що він використовував свої повноваження на користь своєї сім’ї. 

“Він 18.06.2018 року витребував матеріали кримінального провадження з Київської місцевої прокуратури №7. Вищезазначене провадження стосувалося незаконної діяльності господарського товариства, кінцевим бенефіціарним власником якого є батько Сутка Р.Ч.”, – йдеться в рішенні.

Рустам Сутко успішно оскаржив рішення Комісії і своє звільнення. Рішення на його користь виніс Окружний адміністративний суд м. Києва, а згодом його підтвердив Шостий апеляційний адміністративний суд. Цього року Рустам Сутко вже подав декларацію працівника Офісу Генпрокурора.

Згаданий на початку прокурор Максим Сотченко, попри те, що вже працює в Офісі Генпрокурора, також домагається поновлення на прокурорській посаді через суд. В липні рішення на його користь в першій інстанції вже також виніс Окружний адміністративний суд м. Києва.

Нагадаємо, що “очищення” Генеральної прокуратури запустив тодішній Генпрокурор Руслан Рябошапка у 2019 році. За результатами атестації в Генеральній прокуратурі повідомляли, що звільнено понад 700 “недоброчесних” прокурорів, що становило понад 50% працівників центрального апарату.   

 

Юристи Bihus.Info домоглись відкриття провадження щодо необґрунтованого завищення розміру тарифу на модернізацію мереж після сюжету Анни Калюжної “RABовласники”. Справу розслідують детективи Національного антикорупційного бюро України.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Ми вплинули

      Морякам скасували іспити для підтвердження дипломів

      Володимир Зеленський підписав закон, яким суттєво спрощує процедуру поновлення документів для моряків. Раніше усі українські моряки, щоб поновити документи, мали проходити іспит кожні 5 років. Тепер його залишили тільки для тих, хто вперше отримує документи чи хоче підвищити кваліфікацію. Документи діючим морякам продовжуватимуть за наявності у них робочого стажу. 

      Новини

      Незаконна забудова від матері прокурорки: юрист проєкту “Свої Люди” допоміг журналістці отримати дані для розслідування

      Журналістка “Четвертої влади” Алла Максимчук та юрист проєкту “Свої Люди” Віталій Гусак добились розкриття інформації щодо плати за користування ділянкою матір’ю прокурорки. Отримати дані стосовно фігурантки скандальної забудови юристу і журналістці допомогло звернення до Омбудсмена. 

      Блоги

      Коментар VS інтерв’ю: в чому різниця і які правові ризики для журналістів

      Коментар та інтерв’ю – поширені форми спілкування з героями матеріалів як для розслідувачів, так і для журналістів з інших сфер. Та попри схожість за формою, з точки зору закону між цими поняттями є суттєва різниця. Юристки Bihus.Info Тетяна Дмитрюкова і Марія Музичка пояснюють правові нюанси і можливі наслідки для журналістів.