Зруйновані оселі і розбомблена лікарня: російська помста за Баштанський спротив

Нині і Миколаївська область, і сам Миколаїв, попри регулярні ракетні атаки російських окупантів, посилено готуються до можливого нового наступу і не втрачають бойового духу. Зараз важко сказати якою б була ситуація тут, якби в перші дні широкомасштабного вторгнення російська армія не була зупинена. До цієї зупинки добряче доклалися і військові, і навіть звичайні фермери з райцентру Баштанка. Містечко, що в годині їзди від Миколаєва, дало славний бій, не пропустивши окупантів далі. Нині Баштанці постійно прилітає “помста” у вигляді ракет, в тому числі – і заборонених міжнародними конвенціями.

Ми приїхали сюди для того, щоб дізнатися про наслідки бойових дій та бомбардувань для населеного пункту, а також, звісно ж, розпитати детальніше про вже легендарний Баштанський спротив.

Звичайне аграрне містечко

У кабінеті баштанського міського голови Олександра Берегового, праворуч від прапора з гаслом «Пофіг танки – ми з Баштанки», що вже увічнений в українській мемотворчості, висить, вочевидь, рекламний календар якоїсь геодезичної фірми. У ньому купа позначок, які починаються з 24 лютого. Закреслені хрестиком дати – це дні повномасштабної війни, обведені колом – бомбардування, обстріли та бойові дії на території Баштанки.

До 24-го лютого, коли на календарі не ставили жодних позначок, окрім традиційних святкових чи вихідних, Баштанка була звичайним аграрним містечком. 

«У нас люди працювали в основному на землі, займались обробітком полів, вирощували соняшник, зерно. Також працювали на сирзаводі, у райсаду, у школах і садочках, бюджетній сфері», – говорить Олександр Береговий.

Усе змінилося 1 березня, коли вчорашні фермери й бюджетники стали до зброї. Зі слів очільника міста, він та його колеги з мерії, а це кадровики і начальники управлінь, приєдналися до тероборони, що сформувалася з мешканців Баштанської громади. Бойові дії розпочалися в центральній частині міста, куди російські війська у складі трьох груп дійшли, проїхавши греблю та церкву Московського патріархату.

«Колона розділилася на три групи. Перша була броньована, а друга й третя – більше забезпечення. Там були БТРи, три системи Панцир-С. Вони тут і залишилися: два забрали ЗСУ, один згорів. З другою і третьою колоною зав’язався бій, вони тікали потім по всій Баштанці. Авіація їх накрила в центрі бравенько», – розповідає Олександр Береговий.

«Я захоплений і пишаюся кожним! Наші люди перегородили шлях техніці. Голими руками зупиняли! В Баштанці та Снігірьовці цивільні взяли в полон і роззброїли російських військових! Орки від них бігли кінно-пішим способом, покидали техніку, палили її», – коментував тоді події тут голова Миколаївської військової адміністрації Віталій Кім.

Жителі Баштанки – нащадки козаків 

Про бойові дії в центрі Баштанки нагадують сліди обстрілів на будинках, обгорілі магазини. На одному з них табличка зі старою назвою вулиці «Баштанської республіки». Свого часу вулиця отримала найменування в честь подій, що вирували у 20-ті роки минулого століття на цій території. Йдеться про спротив місцевих селян армії денікінців-українофобів.

Про історію населеного пункту вдалося поговорити з директором місцевого краєзнавчого музею Олегом Требухом, який нині став до лав Збройних Сил. Зі слів краєзнавця, територію нинішньої Баштанки ще на початку 19-го століття заселили поселенці Полтавської та Чернігівської губерній. Це були переважно військові, козаки, а коли селянам дали можливість викуповувати свою землю, чимало з них стали вільними людьми.

«Коли наприкінці 18-го – початку 19-го століття територією України пішла денікінська армія, селяни згуртувалися у військові загони і боронили свою землю. Армія Денікіна намагалася впровадити старі порядки – повернення землі в руки поміщиків і головне, що вони відкидали створення держави Україна. Вони писали, що «малороси не мають права на створення своєї державності», а українською мовою можуть користуватися лише в побуті», – розповідає Олег Требух історію, яка дещо перегукується з нинішнім прагненням ворога.

Об’єднані бажанням захистити свою землю і право самостійно господарювати, тодішні селяни проголосили Баштанську республіку й героїчно оборонялися. І хоч спротив зазнав невдачі, мешканці краю пам’ятають за що боролися їхні предки. Пізніше, говорить краєзнавець, радянська влада використала цю історію у своїй пропаганді, приписавши подвиг саме більшовикам, з якими, в тому числі ситуативно, об’єдналися селяни в боротьбі.

«Це було переінакшення бренду. Але істина насправді захована в глибині. Це було згуртування селян довкола ідеї боротьби за свободу, отримання землі. Мені доводилося працювати в архівах та знаходити відомості, що деякі учасники Баштанського повстання надалі були репресовані радянською владою», – пояснює Требух.  

У сьогоднішній російсько-українській війні баштанський спротив захистив центральну частину України, адже ворог, пройшовши цей рубіж, міг би рушити до Кропивницького та інших міст, що розташовані в центрі країни. Символічно, що свого часу Юрій Яновський, письменник родом з Кіровоградщини, описав спротив селян денікінцям у п’єсі «Дума про Британку», використавши у збірному образі й події Баштанської республіки. У Баштанці навіть збереглися афіші з оголошенням показу вистави за п’єсою Юрія Яновського, яку ставили аматорські колективи у 50-х роках. 

Авіабомби на парашутах і знищена лікарня

На календарі мера Баштанки кружечками обведений практично цілий тиждень – з 12 по 18 березня. У ці дні місто активно бомбардували.

«Після 1 березня наше місто бомбили 6 днів поспіль. Скидали авіабомби, били “Смерчами”, “Градами”, стріляли з артилерії та мінометів. 13 березня було 5 прильотів на цій вулиці», – показує наслідки очільник міста. – «Це були авіабомби масою від 250 кілограмів. Їх скидали на парашутах. У той час на вулиці сидів дідусь, чистив картоплю. Каже, встав, обтрусився, нема мого будинку. Подивився на всі боки, каже – мене ніби перемістили в інший світ, не зрозуміло де я знаходжусь. Ще одну родину витягнули з-під завалів».

Наслідками бомбардувань є знищені будинки, зруйновані елементи інфраструктури. Станом на 17 квітня в місті нарахували 176 знищених споруд. За інформацією мера, троє людей зазнали поранень, також відомо про одного загиблого. Якщо говорити про район, то цифри тут більші. Як повідомили Bihus.Info у пресслужбі Миколаївської обласної прокуратури, за період з 24 лютого по 22 квітня на території Баштанського району загинуло 15 цивільних осіб, а 49 отримали тілесні ушкодження різних ступенів тяжкості. Крім того, задокументовано 69 фактів пошкодження чи руйнування об’єктів цивільної інфраструктури та 11 фактів пошкодження транспортних засобів.

Ось тільки декілька прикладів. 13 березня, за повідомленням Держслужби із надзвичайних ситуацій, рятувальники, ліквідовуючи наслідки авіаударів, витягнули з-під завалів чоловіка. Його дружина і донька, на щастя, не постраждали. Тоді ж, 13 березня, за повідомлення наших колег з «Суспільне.Миколаїв», без житла внаслідок обстрілу залишилась родина Умрихіних. Чоловік з жінкою і бабуся дивом залишились живими, коли одразу шість ракет, які вдарили біля їхнього подвір’я, зруйнували будинок. 

19 квітня стало відомо про обстріл російськими військами лікарні у Баштанці. За інформацією голови Миколаївської облради Ганни Замазєєвої, унаслідок удару зруйновано декілька відділень, люди отримали поранення. Мер Баштанки каже, що лікарня була опорною, працювала для всього району. 

Наразі Баштанська окружна прокуратура проводить фіксацію та документування наслідків, нині йдеться про 78 кримінальних проваджень, пов’язаних зі збройною агресією рф проти України.

З них 64 кримінальні провадження розпочаті за ст. 438 КК України (порушення військовими країни-агресора правил та звичаїв ведення війни, що полягає в руйнуванні цивільної інфраструктури, транспорту та призводить до загибелі та отримання тілесних ушкоджень мирним населенням району, в тому числі неповнолітніми та особами похилого віку) та 14 – за ст. 110 КК України (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України).

Сьогодні з Баштанки, яка до повномасштабного вторгнення військ окупантів, налічувала близько 12 тисяч населення, виїхало вже 70% місцевих. Втім, у місті функціонує комунальна сфера, реєструються нові шлюби, потрохи до роботи повертається бізнес. 

Працює навіть кумедний МАФ у формі кавового горнятка, який дивом вцілів серед бойових дій, що розгорнулися в центральній частині міста. 

Анастасія Зубова

Destroyed houses and a bombed hospital: Russian revenge for Bashtanka’s resistance

At present, both the Mykolaiv Oblast and the city of Mykolaiv itself, despite regular missile attacks by the Russian invaders, are intensively preparing for a possible new offensive and are maintaining their fighting spirit. It is hard to say what the situation would have been if the Russian army had not been stopped in the first days of the large-scale invasion. The military and even ordinary farmers in the Bashtanka raion center had a lot to do with stopping it. The town, which is an hour’s drive from Mykolaiv, put up a valiant fight to keep the invaders at bay. Now Bashtanka constantly gets “revenge” in the form of missiles, including those banned by international conventions.

We came here to find out the impact of the fighting and bombing of the settlement, as well as, of course, to ask more about the already legendary Bashtanka resistance.

An ordinary farming town

In the office of Bashtanka mayor Oleksandr Berehovyi, to the right of the flag with the slogan “Never mind the tanks – we are from Bashtanka”, already immortalized in Ukrainian meme culture, hangs what is apparently an advertising calendar of some geodesic firm. It shows a bunch of marks, starting with February 24. The crossed out dates represent the days of full-scale war, circled dates represent bombing, shelling and fighting on the territory of Bashtanka.

Before February 24, when the calendar didn’t have any markings aside from the usual national holidays and weekends, Bashtanka was an ordinary farming settlement. 

“We had people working mostly on the land, cultivating the fields, growing sunflowers, grain. They also worked at the cheese factory, in the Raion garden, in schools and kindergartens, the public sector,” says Oleksandr Berehovyi.

Everything changed on March 1, when yesterday’s farmers and state employees took up arms. According to the head of the city, he and his colleagues from the mayor’s office, namely the HR department and heads of departments, joined the Territorial Defence Force formed by the residents of the Bashtanka community. The fighting began in the central part of the city, which Russian troops reached in three groups by passing the dam and a church of the Moscow Patriarchate.

“The column split into three groups. The first was armored, and the second and third were more about supply. There were APCs, three Pantsir-S systems. They stayed here: two were taken by the AFU, one burned down. A fight broke out with the second and third convoys, and then they scurried away all over the fields. The Air Force got them gloriously in the center,” says Oleksandr Berehovyi.

“I adore and am proud of everyone! Our people blocked the way for the vehicles. They stopped them with their bare hands! In Bashtanka and Snihyrivka, the civilians captured and disarmed the Russian military! The orcs fled from them by horse and foot, abandoned the vehicles, and burned them,” commented at the time Vitaliy Kim, head of the Mykolaiv Military Administration.

Bashtanka residents are the descendants of Cossacks

Traces of shellings on the houses and burned stores in the center of Bashtanka remind of the hostilities. One of the stores shows a sign with the old name of the Bashtanka Republic Street on it. The street had been named after the turbulent events of the 1920s that took place on this territory. The local peasant army defended against general Denikin’s ukrainophobes.

We were able to talk about the history of the village with Oleh Trebukh, director of the local history museum, who is now in the Armed Forces. According to the historian, the territory of today’s Bashtanka was inhabited by settlers from Poltava and Chernihiv provinces at the beginning of the 19th century. They were predominantly militarymen, Cossacks, and when the peasants were given the opportunity to buy out their land, many became free men.

“When Denikin’s army marched through Ukraine in the late 18th and early 19th centuries, the peasants formed military units and defended their land. Denikin’s army tried to reinstate the old order by returning land to the hands of landlords, and, most importantly, they rejected the creation of a state in Ukraine. They wrote that “the Little Russians have no right to create their own statehood” and could only use the Ukrainian language in their personal life,” Oleh Trebukh tells the story that somewhat echoes the enemy’s current aspirations.

United by the desire to defend their land and their right to live off their own land, the peasants of that time proclaimed the Bashtanka Republic and heroically defended it. Although the resistance failed, the inhabitants of the region remember what their ancestors fought for. Later, says the local historian, Soviet authorities used this story in their propaganda, attributing the feat specifically to the Bolsheviks, with whom, also situationally, the peasants had united in the struggle.

“It was a distortion of the brand. But the truth is hidden in the depths. It was the rallying of the peasants around the idea of fighting for freedom, getting land of their own. I had to work in the archives and find information that some participants in the Bashtanka Uprising were later repressed by the Soviets,” Trebukh explains.

In today’s Russo-Ukrainian war, the Bashtanka resistance defended the central part of Ukraine, for the enemy, having passed this frontier, could have moved on to Kropyvnytskyi and other cities in the center of the country. It is symbolic that in his times, Yuriy Yanovskyi, a writer originally from the Kirovohrad Oblast, described the peasants’ resistance to the Denikins in his play The Duma of Britanka, using the events of the Bashtanka Republic as part of the artistic image. Bashtanka even preserved posters announcing the performance based on the play by Yuriy Yanovskyi, which was staged by amateur groups in the 1950s.

Parachute bombs and a destroyed hospital

There is one week on the calendar of Bashtanka’s mayor that is entirely circled, from March 12 to 18. The city was under heavy bombardment during those days.

“After March 1, our city was bombed for six days in a row. They dropped air bombs, hit it with Smerchs and Grads, artillery and mortars. On March 13, there were 5 impacts on this street,” the city mayor exdplains the consequences. “These were aerial bombs weighing 250 kilograms and up. They were dropped on parachutes. At that moment, there was an old man sitting on the street, peeling potatoes. He said he got up, shook himself off, and his house was gone. He looked around, and, he said, it was as if he had been moved to another world, he didn’t know where he was. Another family had to be dug up from under the rubble.”

The aftermath of the airstrike was destroyed houses and infrastructure. As of April 17, there were 176 destroyed buildings in the city. According to the mayor’s information, three people were wounded and we also know of one death. Now, in the entire Raion, the numbers are higher. The press service of the Mykolaiv Oblast Prosecutor’s Office told Bihus.Info that from February 24 to April 22, 15 civilians were killed and 49 received injuries of various severity on the territory of Bashtanka Raion. In addition, 69 cases of damage or destruction of civilian infrastructure and 11 cases of damage to vehicles have been documented.

Here are just a few examples. On March 13, according to the State Emergency Service, rescuers pulled a man out from under the rubble while clearing up the consequences of the airstrikes. Fortunately, his wife and daughter were unharmed. Then, on March 13, the Umrykhins family were left homeless as a result of the shelling, as reported by our colleagues from Suspilne.Mykolaiv. The spouses and their grandmother miraculously survived when six rockets, which struck near their yard, instantly destroyed their house.

On April 19, there data about the shelling of a hospital in Bashtanka by Russian troops. According to the head of the Mykolaiv Oblast Council Anna Zamazeyeva, several units were destroyed and people were injured as a result of the strike. The mayor of Bashtanka says that the hospital was crucial, it operated for the entire Raion.

Currently, the Bashtanka Raion Prosecutor’s Office is recording and documenting the consequences. We are talking about 78 criminal proceedings related to the armed aggression of Russia against Ukraine.

Of these, 64 criminal proceedings were initiated under Article 438 of the Criminal Code of Ukraine (Violation by the military of the aggressor country of the rules and customs of war, which includes the destruction of civil infrastructure, vehicles, and which leads to the death and bodily injury of civilians in the area, including minors and elderly people) and 14 proceedings under Article 110 of the Criminal Code of Ukraine (Infringement on the territorial integrity and inviolability of Ukraine).

As of today, 70% of the locals have already left Bashtanka, which had a population of about 12,000 before the full-scale invasion. However, the city’s public utilities work, new marriages are being registered, and businesses are slowly coming back to work.

Even a funny coffee kiosk shaped like a coffee cup, which miraculously survived the hostilities that broke out in the central part of the city, is open.

Anastasiya Zubova