Важливо
Новини

За рік фінансова підтримка “Відродження” зменшилась у 50 разів

FacebookTwitterTelegram

Після виборів 2019-го року партія «Відродження», яка намагалась пройти до Верховної ради у складі коаліції зі ще чотирма «опозиційними силами», суттєво зменшила, як комунікаційну так і фінансову активність. Зокрема, якщо у 2019-му році партія від прихильників отрмала у якості донатів 3,37 мільйони гривень, то у 2020-му – у 50 разів менше, лише 60,43 тисячі. Про це свідчать проаналізовані журналістами фінансові звіти “Відродження” на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції. 

Цьогоріч «Відродження» прозвітувало за 4 квартали діяльності в 2020-му році. Включили до документу як нематеріальні активи – два свідоцтва на знаки «Відродження Політична Партія» і «Відродимо Україну разом!» та набори програм 1С, так і нерухомість, що перебувала на той момент у користуванні. Мова йде про невеличке офісне приміщення площею 20,9 квадратних метрів у Києві на вулиці Івана Мазепи, 13а. Власницею майна вказана Ольга Данилець, яка припинила підприємницьку діяльність ще в 2018-му. За рік пані Данилець отримала від партійців мізерні, як для столиці, 30,9 тисяч гривень. Таким чином вартість оренди «квадрата» коштував «Відродженню» 120 гривень в місяць. 

Попри неактивний рік внески у 2020-му на рахунки партії все ж приходили. Загалом 60,43 тисяч гривень. Найбільше, по 10 тисяч гривень, задонатили голова Харківської обласної організації партії «Відродження», редактор газети “Южная магистраль” Віктор Адамчук і харківський підприємець, що на місцевих виборах 2020-го року балотувався до Харківської міської ради, Армен Чичиян. Однак вже від «Опозиційної платформи – за життя». Ще 7,65 тисяч закинула партії Вікторія Голя з Хмельницького. Жінка є засновницею Благодійного фонду «Розвиток рідного Поділля» та однойменної обласної громадської організації.  Співзасновником останнього є Олександр Торунов, який також зробив внесок на потреби партії у розмірі 2,7 тисячі гривень. А от екс-директор КП «Іллічівський аквапарк» Юрій Білоус, прописаний у Чорноморську, двома платежами вніс на рахунки «Відродження» 7,28 тисяч гривень. 

Витрат у партії виявилось значно більше. Загалом за 2020-ий рік з рахунків “Відродження” було здійснено платежів на 383,35 тисяч гривень. Якщо вірити фінансовому звіту, гроші витрачали на статутну діяльність, зарплату, оренду приміщення, оплату послуг, податків, а також веб-хостинг, домен, на придбання програмної продукції і інше. 

Цікаво, що попри відсутність у звіті інформації про працівників зарплатню партія все ж виплачувала – Ірині Гриб, яка в 2019-му була довіреною особою кандидата на пост Президента від партії «Відродження» Віктора Бондара. Загалом, разом із лікарняними по вагітності та пологам, за 2020-ий рік Гриб отримала з партійної скарбнички 115,95 тисяч гривень. А от сам Бондар наразі продовжує політичну кар’єру як депутат Верховної Ради, співголова депутатської групи “Партія “За майбутнє”.

У виборчому 2019-му році справи у партії йшли набагато краще. Для прикладу «Відродження» прозвітувало про 8 працівників складу апарату. Окрім вже згаданої Ірини Гриб, єдиної яка лишилась на наступний рік, на партію працювали, зокрема, Ольга Калініна та Анастастія Янковець. Особи з ідентичними ПІБ наразі працюють помічницями на оплачуваній основі у народних депутаток від «Слуг народу» Галини Янченко та Анастасії Ляшенко.  

Крім того у той час партійці користувались не одним, а одразу трьома приміщеннями: вже загаданою кімнатою на Мазепи, а також офісами на вулиці Ігорівській, 12в (327 кв. м) та у провулку Музейному, 10 (512,2 кв. м). Загалом на оренду загаданих приміщень та оплату комунальних послуг партійці за рік витратили 2,13 мільйона гривень. Платили Ользі Данилець, АТ КБ «Приватбанк» та КП «Фірма «Берегиня – 94» у формі ТОВ. Останнє належить Ганні Карпенко та Петру Головатенку, який в 2002-му і сам балотувався до Верховної Ради, щоправда від Блоку «Наша Україна». 

Що ж до внесків, то в 2019-му їх було суттєво більше ніж в 2020-му. Трохи більше 3,37 мільйонів гривень надійшло на загальний рахунок партії. Це в 50 разів більше ніж в 2020-му. Найбільше, півмільйона гривень, на потреби партії задонатив екс-нардеп двох скликань (“Батьківщина” та “Партія Регіонів”), колишній помічник Андрія Портнова та на той момент голова Політради партії Володимир Пилипенко. Ще 99 тисяч гривень надійшло від давнього прихильника партії Руслана Тітенка, який в 2015-му балотувався від «Відродження» до Запорізької міської ради. Не обійшлося і без фінансової підтримки партії від чиновників. Зокрема, 100 тисяч гривень відрахував директор КЗ «Сумської обласної школи вищої спортивної майстерності» В’ячеслав Бершов, на той момент депутат Сумської обласної ради від партії «Відродження». Наразі ж Бершов також депутат, щоправда в Сумській районній раді і в складі фракції «Опозиційної платформи – за життя». Задонатив партії і ще один депутат. Іван Йовбак, який одночасно є і депутатом Кольчинської селищної ради, і заступником селищного голови на громадських засадах. Він  закинув «Відродженню» 26 тисяч гривень. 

Однак не статутною діяльністю єдиною. На рахунок виборчого фонду партії у 2019-му платили ще краще – 5,8 мільйонів гривень надійшло від 11 фізичних осіб. Майже чверть від цієї суми – 1,42 мільйона гривень, від харківського адвоката та арбітражного керуючого Володимира Паркулаба. Плюс ще 201,18 тисяч оплатили чотири юридичні особи. Усі платежі пройшли одного числа – 20 березня, та всі на одну суму – 50,3 тисяч гривень. Фірми, за даними аналітичної системи YouControl, входять до бізнес-групи «Україна – 2001», екс-депутата Хмельницької обласної ради від «Батьківщини» Вадима Лейві. У 2015-му підприємець пробував повернутись до ради вже як представник «Відродження», однак безуспішно. 

А от витратили на вибори загалом 6 мільйонів гривень, більше половини від яких – 3,31 мільйона, пішло на оплату ефірного часу ТОВ “Телерадіокомпанія “Студія 1+1”. 

Таким чином можемо підсумувати – після невдалого для “Відродження” виборчого досвіду 2019 року у партії суттєво поменшало фінансових донорів. А тодішній лідер Віктор Бондар наразі активно співпрацює з іншим політпроєктом.

Ця аналітика створена завдяки підтримці американського народу через Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID) у рамках проєкту, який реалізовується ГО «Канцелярська Сотня» за підтримки проєкту USAID «ВзаємоДія». Зміст є виключною відповідальністю авторів і необов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів.

ПАВЛО ЛІСНИЧЕНКО

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Новини

      Four Months of Russian Strikes on Odesa: Nine Dead, Including Two Children

      The full-scale war in Ukraine, initiated by the Russian Federation on February 24, has been going on for four months now. The “official” and top-priority plans that the Russian federal channels voiced in the first weeks now seem to have been forgotten even by the invaders themselves, whose actions increasingly demonstrate Russia's real intent — the destruction of Ukraine.

      Новини

      Чотири місяці російських ударів по Одесі: дев’ятеро загиблих, серед них – дві дитини

      Повномасштабна війна в Україні, яку 24 лютого розпочала російська федерація, триває вже чотири місяці. Про “офіційні” і першочергові плани, які федеральні канали озвучували в перші тижні, нині, здається, забули навіть самі окупанти, які своїми діями все відвертіше демонструють реальний задум росії - знищення України. 

      Новини

      “They act like bandits in the 90s, only instead of iron and blowtorch they have firearms”: Invaders Kidnap Activists in the Luhansk Region and Cut Off the Region from Communications

      The Russian-Ukrainian war began on February 20, 2014, when Russian mercenaries invaded Crimea and the Donbas. The invaders "annexed" the peninsula to Russia and formed pseudo-republics in the Donetsk and Luhansk regions. Eight years later, Russia restored its forces on the borders and launched a full-scale war against Ukraine. In the territories that were occupied by Russian troops after February 24, the occupiers committed atrocities, pillaged, raped and tortured people.