За хорошу поведінку: чиновники декларують мільйонні подарунки від родичів-пенсіонерів

Квартира у центрі від мами і мільйони готівки від бабусі чи батька-прокурора - такі презенти зустрічаються у деклараціях держслужбовців. Але насправді вони можуть свідчити не про феноменальну заощадливість родичів, а бути способом легалізації корупційних доходів.
За хорошу поведінку: чиновники декларують мільйонні подарунки від родичів-пенсіонерів

АНТОН

СТОЛЯРОВ

Всі тексти автора

Про це йдеться у сюжеті Антона Столярова для програми “Наші гроші з Денисом Бігусом”.

5 мільйонів від бабусі

Один із щасливців, яким вдалося отримати вартісні подарунки, - начальник управління розвитку транспортної інфраструктури КМДА Денис Суховий. У червні 2018 року його матір подарувала йому квартиру у центрі Києва, на вулиці Великій Васильківській. Згідно пояснення самого Дениса Івановича, такий подарунок він отримав на честь свого 33-річчя. Його вартість становить близько 1,7 млн гривень.

У 2017-му матір чиновника КМДА також позичила синові 900 тисяч гривень, які він витратив на купівлю автомобіля Subaru Forester. Того ж року чиновник отримав майже 5 млн у подарунок від своєї 80-річної бабусі Віри Ладигіної.

Денис Суховий погодився прийти до нас у студію і прокоментувати ситуацію. Але на всі питання про походження статків він відповідав завченими фразами, що родина працювала багато років, а бабуся навіть мала нагороди та медалі.

По мільйону за онука

Понад 4 млн подарованої готівки задекларував восени 2018 року начальник податкової Деснянського району міста Києва Олег Білецький. За версією податківця, такий презент йому зробив батько - віддячив за чотирьох онуків.

Ігор Білецький також провів 13 років на державній службі - працював у податковій міліції, апараті Верховної Ради та органах прокуратури. За часів Януковича він обіймав посаду заступника прокурора Львівської області. А у 2014 році був звільнений за законом про люстрацію.

За версією Білецького-молодшого, подаровані кошти батько накопичив завдяки заощадженням із 90-х років і продажу нерухомості. Як для колишнього держслужбовця, нерухомості у нього дійсно чимало. У 2017 році, вже після люстрації, він придбав два будинки загальною площею 335 кв. м у селищі Дмитрівці під Києвом. Їхня сукупна вартість коливається в межах 200-230 тисяч доларів.

За часів роботи Ігоря Білецького у Львові його дружина із нульовими доходами обзавелася там 180-метровим будинком і трьома квартирами загальною площею 243 “квадрати”. Одна із цих квартир спершу була надана прокуророві у якості службового житла, а потім - приватизована.

Але яку саме нерухомість продав батько, аби подарувати синові 4 млн - так і не зрозуміло, адже вся описана колекція житла досі залишається у власності родини чиновників.

Свято - кожен рік

Кожного року рясніють подарунками і декларації начальниці управління ДФС міста Києва Оксани Нечепорук. У 2015 році її колишній чоловік Максим Мухін отримав у подарунок від свого батька-пенсіонера 5,7 млн гривень і половину 150-метрової квартири у будинку бізнес-класу на Дегтярівській, 25-А.

Інша половина квартири від самого початку була записана на 80-річного батька самої Нечепорук Анатолія Кулєшова. У 2016 році колишній чоловік передарував їй свою частку апартаментів. А у 2018-му вони з батьком продали цю квартиру за 4 млн гривень, і батько відразу ж подарував доньці свою половину виручених коштів. Так за кілька років уся квартира була подарована чиновниці, зрештою - у вигляді готівки.

Коментар Оксани Нечепорук ми намагалися отримати по телефону, але спершу вона відправляла нас до прес-служби, а потім попросила передзвонити наступного дня і кинула слухавку. Але всі спроби додзвонитися до неї пізніше виявилися марними, оскільки працівниця податкової просто не відповідала.

Заощадливість чи легалізація?  

Феноменальна заощадливість родичів чиновників не може не дивувати. Проте, як стверджує юрист “Центру протидії корупції” Олена Щербан, насправді формулювання “подарунок” може використовуватися самими держслужбовцями як лазівка для легалізації корупційних доходів. Законність походження цих коштів мало би перевіряти Національне агентство із запобігання корупції, та на практиці це відбувається надто вибірково.

“Тут є певний елемент суб’єктивізму. Якщо НАЗК хоче це перевірити - воно може це перевіряти. Але фактично всі декларації перевіряються на даний час у ручному режимі, тому дуже часто в НАЗК просто не виникає питань до таких подарунків і вони не бачать в цьому жодних проблем”, - говорить Олена Щербан.

Згідно інформації з сайту “Декларації”, протягом 2018 року державні службовці подали 3 560 повідомлень про суттєві зміни у майновому стані. У них вони вказали подарунків на близько 1,3 млрд гривень.