Важливо
Новини

Чи справді у невеликих містечках школярі не зможуть навчатися у старших класах? (фактчек Бойка)

723197982874354919245337979440731775041536o.jpg
FacebookTwitterTelegram

Народний депутат та співголова партії “Опозиційна платформа – За життя” Юрій Бойко заявив, що у невеликих містах школярі зможуть навчатися тільки до 9 класу. А до старшої школи змушені будуть виїжджати до більших населених пунктів.

Цитата: “Для мене особисто було новиною, що у нас виявляється закон про освіту прийнятий в такому вигляді, що у малих містах – менше 50 000 тисяч школи не мають права вчити дітей після 9-го класу. До 9-го будь-ласка, після 9-го їдьте в обласний центр якщо хочете вступити в інститут. Хто придумав цю дурню?” (Юрій Бойко, народний депутат “Опозиційна платформа – За життя”, в ефірі політичного ток-шоу “Право на владу”, 5.03.2020)

Це твердження є некоректним – прийнятий закон не передбачає озвучених обмежень.

Закон про середню освіту закріплює кілька циклів освітнього процесу:

  • перший цикл початкової освіти – адаптаційно-ігровий (1-2 роки навчання);
  • другий цикл початкової освіти – основний (3-4 роки навчання);
  • перший цикл базової середньої освіти – адаптаційний (5-6 роки навчання);
  • другий цикл базової середньої освіти – базове предметне навчання (7-9 роки навчання);
  • перший цикл профільної середньої освіти – профільно-адаптаційний (10 рік навчання);
  • другий цикл профільної середньої освіти – профільний (11-12 роки навчання).

Як саме надалі буде реалізований поділ на ці цикли, закон не учтонює. Але він також не говорить про те, що в населених пунктах певної чисельності будуть ліквідовувати або закривати старші класи

Разом з тим в інтерв’ю розробники реформи говорили про плани переформатування шкіл по всій країні з 2027 року (не лише в невеликих містах). Мовляв, школи будуть поділені на три групи. Перша – початкова (1-4 класи). Друга – базова середня, яка називатиметься гімназією і даватиме ще п’ять років навчання (5-9 класи). І профільна середня школа, яка матиме статус ліцею академічного та професійного спрямування (10-12 класи).

“У майбутньому (з 2027 року) планується академічне навчання та професійне. Академічне – ліцеї, 10-12 класи, навчання у яких відбуватиметься за принципом профілів. Чіткого розподілу ще немає, він обговорюється – до прикладу, зараз йдеться про природничий, художній, дизайнерський, іноземної мови тощо. Ліцеї будуть як монопрофільними, так і багатопрофільними, хоча ми б хотіли, щоб більшість була саме багатопрофільними – аби після 9-го класу учень міг обирати не лише той профіль, який йому до вподоби, а й щоб цей ліцей був поближче до дому”, – розповіла Наталія Піпа, народна депутатка партії “Голос” та членкиня комітету з питань освіти, науки та інновацій в інтерв’ю “Главком”.

Разом з тим варто підкреслити, що у статті 32 нового Закону чітко зазначено: у разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов’язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти. Також зазначено, що реорганізація і ліквідація закладів загальної середньої освіти у сільській місцевості допускаються лише після громадського обговорення проєкту відповідного рішення засновника.

Також у 12 статті Закону про середню освіту йдеться про те, що кількість учнів у класі державного, комунального закладу освіти не може бути менше п’яти осіб та не може перевищувати тридцяти осіб, крім випадків, коли таке перевищення не порушує вимоги санітарного законодавства. 

Про середню освіту в невеликих населених пунктах в інтерв’ю “Українській правді” розповідала колишня очільниця Міністерства освіти та науки Ганна Новосад.

“Ми маємо створити таку систему, яка дає можливість кожній дитині опанувати всю шкільну програму. Але для того щоб побороти питання проблеми нерівності в освіті, необхідно розвивати мережу опорних шкіл, налагоджувати, покращувати якість освіти в школах у сільській місцевості,заявила Ганна Новосад в інтерв’ю “УП. Життя”.

Раніше Юрій Бойко вже маніпулював темою освіти, заявляючи, що проєкт Закону “Про повну загальну середню освіту” забороняє викладати російською мовою та навчатися нею в освітніх закладах. Насправді там передбачено, що в початковій школі використання російської мови взагалі не обмежується, а надалі викладання російською може здійснюватися в обсязі 20% від загальної навчальної програми. Приватним навчальним закладам дозволено вільно обирати мови освітнього процесу, зокрема, це може бути і російська мова. 

Попри заяву народного депутата та співголови політичної партії “ОПЗЖ” Юрія Бойка, підтриманий більшістю Верховної Ради проєкт Закону “Про повну загальну середню освіту” не забороняє викладати російською мовою та навчатися нею в освітніх закладах, а лише визначає її відсоткове співвідношення до викладання та навчання українською.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

Хочеш закинути нам тему? Закинь!

Новини

Несекретні матеріали: як Верховний суд визнав протиправною відмову у наданні інформації по дисциплінарній справі судді

Велика палата Верховного Суду підтвердила протиправність відмови Вищої ради  правосуддя у наданні інформації громадському активісту Роману Маселку. Згідно з висновками суду, визнання розпорядником певної інформації як службової не означає, що така інформація стає службовою в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації». З позицією суду у цій справі розібралась юристка проєкту “Тисни” (Bihus.Info) Тетяна Дмитрюкова.

Новини

Літак Путіна прибув до Криму, куди нещодавно приїхав Медведчук

До окупованого Криму, куди кілька днів тому приїхав нардеп від “Опозиційної платформи-За життя” Віктор Медведчук, прибув літак з авіапарку президента РФ Володимира Путіна. Про це свідчать дані сервісу FlightRadar.

Новини

У Авакова на боротьбу з COVID-19 витратили в 6 разів більше ніж у Степанова

У Міністерстві внутрішніх справ станом на 3 серпня з початку епідемії коронавірусу на закупівлі засобів захисту та обладнання для боротьби з COVID-19 витратили 638,6 млн грн. Це - найбільша загальна сума витрат на боротьбу з епідемією серед усіх державних структур. Навіть у Міністерстві охорони здоров’я за аналогічний період на антиковідні закупівлі пішло у 6 разів менше - 101,5 млн грн.