Важливо
Новини

“Її поховали в братській могилі”. Діти, вбиті росіянами в Україні (ФОТО 18+)

FacebookTwitterTelegram

З 24 лютого через розв’язану Росією війну в Україні загинуло щонайменше 220 дітей. Ці смерті – дуже різні. Хтось із дітей загинув під час невибіркових обстрілів житлових кварталів, когось росіяни розстріляли в автомобілі разом з батьками, хтось загинув, ховаючись вдома, інших вбили при спробах евакуюватися.

Кадри із загиблими українськими дітьми стали важкими символами російсько-української війни 2022 року. Наприклад, відео із 6-річною дівчинкою із Маріуполя, зняте кореспондентом Associated Press Мстиславом Черновим 28 лютого.

На цьому відео лікарі намагаються врятувати дівчинку, тяжко поранену внаслідок російських обстрілів. Під час спроб реанімувати дитину, один із лікарів повертається на камеру – і каже:

“Покажіть цьому путінському х**лу ось ці очі, цієї дитини, і лікарів, які плачуть. П**ар гнійний, щоб він здох, с*чара!”.

Дівчинку врятувати не вдалося. Її ім’я залишається невідомим для широкого загалу. Мстислав Чернов його також не знає. “Я знаю, що її поховали в братській могилі”, – лише відповів Чернов на запитання Bihus.Info.

Попри цю невідомість, кадри з дитиною облетіли світ. Президент Володимир Зеленський під час свого виступу перед Конгресом США показав відео, яке також містило кадри з дівчинкою.

Минуло більше місяця – і смерть дітей від рук російських військових знову стала візуальним символом війни в Україні. 8 квітня російські військові завдали удару “Точкою-У” по залізничному вокзалу у Краматорську – якраз у той час, коли велика кількість людей зібралася там, щоб евакуюватися.

 

Росія одразу ж намагалася приховати злочин, прикриваючись вже традиційною дезінформацією. Зокрема, Міноборони РФ заперечило, що російські військові взагалі використовують ракетний комплекс “Точка-У”. Це твердження детально спростувала міжнародна мережа розслідувачів Bellingcat.

Того ж дня, 8 квітня, з’явилася попередня інформація, що внаслідок удару “Точкою-У” загинуло 50 людей, з яких п’ятеро – діти. Згодом в лікарні померло ще двоє дітей.

Фото закривавленої дитячої іграшки-коника на землі біля вокзалу в Краматорську облетіло світові ЗМІ. Стилістично оброблене зображення коника почали використовувати в соцмережах, розповідаючи про воєнні злочини росіян в Україні, а також на акціях пам’яті про загиблих від російської агресії дітей, в тому числі – за кордоном.  Саму ж іграшку з Краматорська міністр внутрішніх справ Денис Монастирський передав кризовому координатору ООН в Україні та представнику Генерального Секретаря Аміну Аваду.

Вбивства дітей, втім, не припинялися між випадками в Маріуполі та Краматорську, і продовжились після них. Напередодні Великодня, 23 квітня, Росія завдала ударів крилатими ракетами по Одесі. Одна із ракет влучила в житловий комплекс, внаслідок чого загинула місцева жителька Валерія Глодан зі своєю 3-місячною донькою. Сама Валерія лише за тиждень до того відсвяткувала своє 28-річчя.

Того ж дня Володимир Зеленський, даючи прес-конференцію для іноземних та українських журналістів, розповів про загибель дитини. Росіян, які завдали ракетного удару, він назвав “смердючими покидьками”.

В циклі “Сліди війни” редакція Bihus.Info вже розповідала про загибель дітей внаслідок атак росіян на житлові будинки. Так, 3 березня російські військові завдали бомбових авіаударів по Чернігову. Внаслідок одного з них було повністю знищено приватний будинок Світлани Желдак. В будинку загинуло 5 членів її сім’ї, в тому числі – 14-річний син, 21-річна донька і чоловік.

Джерела в правоохоронних органах надали Bihus.Info подробиці ще низки смертей дітей від російської агресії. Ми відібрали випадки, які отримали значно менше уваги ЗМІ, ніж описані вище. Кожен із них заслуговує на окрему згадку і повноцінне розслідування. Про ці смерті важливо і знати, і говорити.

28 лютого між селами Бузова та Гурівщина на Київщині загинув 13-річний Ростислав Пічкур, учень 7 класу київської спеціалізованої школи №14. Сім’я Ростислава намагалася сховатися від російських обстрілів у лісі. На шляху неподалік від них розірвався снаряд. Осколки потрапили Ростиславу в руку і в грудну клітину. Він загинув на місці.

1 березня військові РФ обстріляли у Києві телевізійну вежу на Дорогожичах та територію меморіалу Бабиного Яру поруч із нею. Від цього обстрілу загинула 6-класниця Катерина Піхур разом із своєю мамою. 

5 березня в с. Мішково-Погорілове Миколаївської області внаслідок російського обстрілу загинула 4-річна Аріна Бутир.

7 березня в м. Суми внаслідок авіаудару 500-кілограмовими бомбами по житлових будинках загинуло щонайменше 18 людей. Серед них – 9-річний Вадим Івлєв.

У той же день від російських авіаударів по м. Суми загинуло троє братів: 5-річний Кирило Применко, 11-річний Єгор Применко та 16-річний Артем Применко.

17 березня внаслідок обстрілу села Нові Петрівці на Київщині загинув 2-річний Степан Шпак.

 

Діти гинуть від російської агресії не лише при обстрілах звичайних житлових будинків. Зафіксовано також випадки обстрілів дитячих садочків та інших закладів для дітей.

Найвідоміший випадок – це авіаудар по дитячій лікарні у Маріуполі, якого росіяни завдали 9 березня. Тоді загинула щонайменше одна дитина. Той факт, що російські військові справді атакували цю будівлю, визнав міністр закордонних справ Сергій Лавров, пояснивши це тим, що там нібито були розташовані вогневі точки захисників міста.

Однак випадків атак на призначену для дітей інфраструктуру було більше. За даними Офісу Генпрокурора, 25 лютого росіяни “Ураганами” обстріляли дитячий садочок в Охтирці Сумської області, загинула 7-річна дівчинка. У Чернігові військові РФ теж обстрілювали дитячий садочок, а в Києві під обстріли потрапляла лікарня “Охматдит”.

Зрештою, росіяни вбивають українських дітей не лише ракетними ударами та обстрілами з дальньої дистанції. Відомо й про випадки розстрілів практично впритул. Наприклад, 13 березня, біля села Гавронщина російська БМП впритул розстріляла колону цивільних автомобілів, які намагалися евакуюватися з Бучанського району. В одному з автомобілів загинули діти 2 та 14 років.

Дітей вбивали росіяни і під час геноциду в містах та селах Київської області, зокрема – в Бучі. Їхні тіла виявляли прямо на вулицях після того, як звідти відступили російські війська. Подекуди росіяни намагалися приховати сліди, спалюючи трупи.

Загальна кількість вбитих і загиблих внаслідок російської агресії дітей майже напевне є значно більшою, ніж офіційні цифри, які подає Офіс Генерального прокурора. Зокрема, через те, що немає жодної можливості фіксувати злочини на тимчасово окупованих територіях, в першу чергу – в Маріуполі.

Саме в Маріуполі росіяни 25 березня завдали авіаудару по драмтеатру, в підвалах якого переховувалася понад тисяча цивільних. Достеменна кількість загиблих внаслідок цієї атаки – досі невідома. Але відомо, що на землі біля драмтеатру з двох боків великими буквами було написане слово “Діти”. Росіяни не могли його не бачити. Питанням є лише, чи воно їх просто не зупинило, чи послугувало ще додатковим заохоченням.

“She was buried in a mass grave.” Children killed by Russians in Ukraine

At least 220 children have died in Ukraine since February 24 due to the war unleashed by Russia. These deaths are all very different. Some of the children died during indiscriminate shelling of residential areas, some were shot by Russians along with their parents in a car, some died while hiding at home, others were killed during evacuation attempts.

Images of dead Ukrainian children have become tragic symbols of the 2022 Russo-Ukrainian war. For example, the video of a 6-year-old girl from Mariupol recorded by Associated Press correspondent Mstyslav Chernov on February 28.

 

In this video, doctors try to save a girl who was severely injured as a result of Russian shelling. While trying to resuscitate the child, one of the doctors turned to the camera and said:

“Show this Putin c**t these eyes, this child, and the crying doctors. F*cking bastard, I wish he were dead, that b*tch!”.

The girl could not be saved. Her name remains unknown to the general public. Mstyslav Chernov doesn’t know it either. “I know that she was buried in a mass grave,” Chernov answered Bihus.Info.

Despite this, the footage of the child circulated around the world. President Volodymyr Zelensky, during his speech before the U.S. Congress, showed a video that included footage of the girl.

More than a month has passed, and the death of children at the hands of the Russian military has again become a visual symbol of the war in Ukraine. On April 8, the Russian military attacked a train station in Kramatorsk with a Tochka-U ballistic missile, right when a significant number of people had gathered there to evacuate.

Russia immediately tried to cover up the crime, using the now traditional disinformation as a cover. In particular, the Russian Defense Ministry denied that the Russian military was even operating the Tochka-U missile system. This statement was refuted in detail by the Bellingcat international investigative journalism group.

On the same day, April 8, there was preliminary data that 50 people were killed by the Tochka-U strike, five of whom were children. Later, two more children died in hospital.

A photo of a bloody children’s toy horse on the ground near the train station in Kramatorsk made the rounds in media outlets around the entire world. The stylized image of the toy horse began to be used on social media to talk about the war crimes of the Russians in Ukraine, as well as at events commemorating the children killed by Russian aggression, including those held abroad. The very toy from Kramatorsk was presented by Interior Minister Denys Monastyrskyi to the Amin Awad, United Nations Crisis Coordinator for Ukraine and Assistant Secretary-General.

The killing of children, however, did not cease between the Mariupol and Kramatorsk events, and continued afterwards. On the eve of Easter, on April 23, Russia attacked the city of Odesa with cruise missiles. One of the missiles hit an apartment complex, killing local resident Valeriya Hlodan and her 3-month-old daughter. Valeriya had just celebrated her 28th birthday only a week earlier.

On the same day, during a press conference for foreign and Ukrainian journalists, Volodymyr Zelensky related the child’s death. He called the Russians who carried out the missile strike “stinking scumbags.”

In the series “Traces of War,” the team of Bihus.Info has already reported on the deaths of children as a result of Russian attacks on residential buildings. For example, on March 3, the Russian military carried out airstrikes on Chernihiv. One of them completely destroyed Svitlana Zheldak’s private house. Five members of her family died in the house, including a 14-year-old son, a 21-year-old daughter, and her husband.

Sources in the Ukrainian law enforcement agencies provided Bihus.Info with details of several more deaths of children from Russian aggression. We have selected cases that have received far less media attention than those described above. Each of them deserves a separate mention and a full investigation. It is important both to be aware of these deaths and to talk about them.

On February 28, between the villages of Buzova and Hurivshchyna in the Kyiv Oblast, a 13-year-old Rostyslav Pichkur, a seventh grader from specialized school #14 in Kyiv, was killed. Rostyslav’s family tried to hide from Russian shelling in the woods. A shell exploded on the road near them. The shell fragments hit Rostyslav in the arm and in the chest. He died instantly.

On March 1, the Russian military shelled the TV tower in the Dorohozhychi neighborhood in Kyiv and the area of the Babyn Yar memorial next to it. Sixth-grader Kateryna Pikhur and her mother were killed in the attack.

On March 5, 4-year-old Arina Butyr was killed by Russian shelling in the village of Mishkovo-Pohorilove in the Mykolaiv Oblast.

On March 7, at least 18 people were killed in Sumy in a 500-kg bomb attack on residential buildings. Among them was 9-year-old Vadym Ivliev.

On March 7, the Russian military continued to launch airstrikes on the city of Sumy. As a result of the bombing of a residential area, three brothers were killed: 5-year-old Kyrylo Prymenko, 11-year-old Yehor Prymenko, and 16-year-old Artem Prymenko.

On March 17, 2-year-old Stepan Shpak died in the shelling of the village of Novi Petrivtsi in the Kyiv Oblast.

 

Children are killed by Russian aggression not just when homes are shelled. There have also been cases of shelling of kindergartens and other childcare facilities.

The most notorious case is the airstrike on a children’s hospital in Mariupol, which the Russians carried out on March 9. It resulted in the death of at least one child. The fact that the Russian military did attack the building was acknowledged by Foreign Minister Sergey Lavrov, who attributed it to the fact that there were alleged firing positions of the city’s defenders.

The number of attacks on infrastructure intended for children has only increased. According to the Prosecutor General’s Office, on February 25, Russians shelled a kindergarten in Okhtyrka, Sumy Oblast, with Grad MLRS, killing a 7-year-old girl. The Russian military also shelled a kindergarten in Chernihiv, and the Okhmatdyt hospital in Kyiv was targeted twice.

Finally, the Russians kill Ukrainian children not only with missile attacks and long-range shelling. There have also been documented cases of shootings at point-blank range. For example, on March 13, near the village of Havronshchyna, a Russian APC shot at point-blank range at a convoy of civilian vehicles attempting to evacuate from the Bucha Raion. Children aged 2 and 14 were killed in one of the vehicles.

Children were killed by Russians during the genocide that took place in towns and villages of the Kyiv Oblast, particularly in the city of Bucha. Their bodies were found right on the streets after the Russian troops retreated from there. In some places the Russians tried to cover their tracks by burning the corpses.

The total number of children deaths as a result of Russian aggression is almost certainly much higher than the official figures provided by the Prosecutor General’s Office. Namely because there is no way to record crimes in the temporarily occupied territories, in particular in Mariupol.

It was in Mariupol that the Russians carried out the March 25 airstrike on the Drama Theater, whose basements sheltered over a thousand civilians. The exact number of casualties resulting from that attack is still unknown. But we know that on the ground near the Drama Theater, the word “Children” was written in big letters on both sides. The Russians could not have missed it. The only question is whether it simply did not stop them, or whether it served as additional encouragement for the attack.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Новини

      У Верховній Раді намагалися приховати, що платили нардепам Ковальову і Козаку після втечі

      На запити Bihus.Info щодо бюджетних виплат народним депутатам у 2022 році у  Апараті Верховної Ради надали дві кардинально різні відповіді щодо колишнього “слуги народу” Олексія Ковальова, який перейшов на бік ворога та соратника Віктора Медведчука Тараса Козака, який втік з України ще на початку 2021-го. Є підозра, що в парламенті намагалися приховати інформацію про те, що ці нардепи отримували гроші після початку повномасштабного вторгнення росіян.

      Новини

      “They Thought They Would Take Ukraine in Eight Days”: The Story of an Odesa Chaplain Who Survived 70 Days of Captivity

      In late February, Odesa chaplain Vasyl Vyrozub, together with the crew of the tug Sapfir traveled to Snake Island to retrieve the bodies of Ukrainian border guards believed dead. They were detained by the Russians near the island. After this, Vyrozub was held captive for two months, interrogated daily, tortured, and pressured to confess to cooperating with the Ukrainian Security Service.

      Новини

      “Я ще не готова побачити цю братню могилу під тим, що було моїм будинком”: історія мешканок Ізюма, які вибралися з пекла

      “24 лютого, коли почали стріляти, ми були у Харкові. Вранці почалися вибухи, потім нам сказали, що на роботу не потрібно йти до окремого розпорядження. Ми вагалися - їхати в Ізюм чи залишатися в Харкові. Потім вирішили поїхати в Ізюм. По-перше, там своя квартира. По-друге, там батьки наші. Ми думали, що там нас омине. Ця квартира в Ізюмі… Це була наша віддушина. Ми жили цією квартирою, в нас там такий чудовий краєвид, хотіли в ній на пенсії жити”, - розповідає Анна (на її прохання ми змінили ім’я). Жінка каже, що ввечері 24 лютого в Ізюмі було набагато тихіше, ніж у Харкові. Тож родина вирішила залишитися тут, а Анна навіть почала кликати до себе колег. Але на початку березня ситуація різко змінилася.