Як в Сумах чиновники “про запас” приватизують собі житло

Нині в Україні більше 650 тисяч людей стоять у черзі на поліпшення житлових (коли квартира надається державою у безстрокове користування з правом подальшої її приватизації (дані держстату). У цю чергу потрапляють пільгові категорії населення так як матері-одиначки, багатодітні сім’ї, діти-сироти, випускники інтернатів тощо. Ці люди роками чекають на отримання власного помешкання.

12 років черги

У багатолюдному гуртожитку на вул. Труда знайшла собі місце сім’я Тетяни Нені. Жінка живе у кімнаті площею 16 метрів квадратних разом із 4-ма маленькими дітьми. Попри маленьке житло, Тетяна намагається робити його комфортним і зручним для кожного із її родини, тому тут вмістилися і ліжка, і столи, і гральний майданчик для наймолодших.

На поверсі Тетяни – ще 12 таких же кімнат. Усі мешканці користуються одним туалетом, однією кухнею та ванною. Умови тут не для слабких, та сім’я Тетяни до них звикла. Насправді ж, у родини не було вибору – багатодітна мати-одиначка вже 12 років стоїть у черзі на поліпшення житлових умов і все ніяк не може отримати квартиру, яка їй належить за законом.

–          Я стою за номером 2443 на пільговій черзі, хоча раніше стояла 5318. За 12 років черга здвинулася тільки наполовину. Я мрію мати хоч щось, але своє, щоб мої діти знали, що вони приходять до себе додому, у свою квартиру. – Тетяна Неня

Так само у «тісній» любові живе Алевтина Огієнко на Хіммістечку. На 16 квадратних метрах однокімнатної квартири прописано 7 людей, і двоє з них – стоять у черзі на отримання житла від держави. Алевтина – кругла сирота, вийшла заміж і єдине місце – де вона змогла поселитися з чоловіком і дітьми стала квартира свекра.

–          Я стою у черзі на отримання житла як сирота протягом 10 років. Ми з чоловіком постійно знімаємо квартири, бо тут нас прописано семеро, і це занадто. Знімати квартири – дорого, краще би я їх витратила на своє житло, своїх дітей. Образливо, що є закон, згідно з яким я маю отримати цю квартиру, але поки я чекаю, бо що мені ще робити? – Алевтина Огієнко.

Позачергове право

Кардинально інша історія з державними службовцями. Українські прокурори згідно із законом України, за необхідності забезпечуються службовим житлом, тобто житловим приміщенням, яке перебуває у державній чи комунальній власності і надається особі лише на період її роботи в органі.

Відтак, у Сумах в 2010 році службове житло отримав Олександр Рубан – нині начальник управління представництва інтересів громадянина або держави в суді та при виконанні судових рішень. А вже у 2013 році – прописав у цій квартирі дружину та сина і приватизував її.

Це двокімнатна квартира із лоджіями житловою площею у 110 квадратних метри на околиці Сум у новобудові, приблизною вартістю понад 400 тисяч гривень. Рік тому ця квартира була мало подібна до тієї, в якій живуть, оскільки двері та ручка припали ремонтним пилом, дзвоник не працював, до нас ніхто не вийшов.

Втім, у реєстрі речових прав на нерухоме майно ми знайшли нерухомість дружини Олександра – Ольги Рубан: трикімнатна квартира, яку вона придбала у 2015 році. Ми застали жінку на місці, і вона підтвердила – її чоловік живе саме тут.

–          Нам потрібен Рубан Олександр Петрович.

–          На роботі.

–          А взагалі він тут мешкає?

–          Тут мешкає.

А вже 6 лютого 2019 року прокурор Рубан подарував свою колись службову квартиру пані Людмилі Кропп. Коментувати цю історію Олександр Рубан не захотів і, не дослухавши питання, одразу ж поклав слухавку.

Ще один прокурор, який приватизував службове житло – Андрій Коновалов. Це квартира площею у 107 житлових квадратних метри у тій же новобудові, що і його колеги Олександра Рубана. Вартість квартири прокурор вказує у своїй декларації – 405 718 тисяч гривень. Двері квартири нам не відчинили, але сусідка запевнила – Андрій Коновалов у цій квартирі точно не живе.

–           Я шукаю Андрія Коновалова, він у цій квартирі живе?

–          Ні-ні, таких там точно немає.

–          А хто там живе, підкажете?

–          Ні, цього я вам говорити не буду. Але Андрія там немає сто відсотків.

Пізніше з’ясувалося, що Андрій Коновалов ще у 2017 році звільнився із Сумської прокуратури і пішов на пенсію за вислугою років. Ми зв’язалися із прокурором, втім він був небагатослівний:

–       Скажіть, будь ласка, яка була офіційна причина зняття з квартири статусу службової?

–       Звертайтеся до відділу кадрів у прокуратурі.

–       Ваші сусіди сказали, що Ви у цій квартирі точно не мешкаєте. То навіщо вона Вам і де Ви зараз мешкаєте, якщо не тут?

–       Дівчино, я не хочу нічого коментувати з цього питання. До побачення.

Окрім цієї нерухомості, у дружини Андрія Коновалова є житловий будинок в Охтирці площею 66 квадратних метрів, земельна ділянка в селі Сад (там же, де і квартира), і у Буринському районі земельна ділянка навпіл із чоловіком.

Квартирна справедливість

 Черга на поліпшення житлових умов, як у випадку Тетяни та Алевтини,  і отримання службового житла, у випадку прокурорів, – це різні черги. І поки одні одразу отримують житло і безпроблемно його приватизують, для інших питання житла стоїть гостро і довго.

 –          За даними на 2017 року, є офіційна інформація про 657 тисяч громадян, які потребують поліпшення житлових умов і стоять у чергах. 10% з цих громадян – це молоді громадяни, тобто майже 60 тисяч молодих українців гостро потребують поліпшення житлових умов, – голова правління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву Сергій Комнатний.

Поки службовці залишають пустими 3-кімнатні квартири у новобудовах, багатодітні сім’ї тісняться у гуртожитку і мріють хоча б про власний куточок. І допоки одні працюють на варті справедливості, ця справедливість працює, чомусь, тільки на їх користь. 

Розслідування Альони Бояринової для проєкту “Лабораторія викриттів”.