Верховна Рада не встигла перейменувати Дніпропетровську область через дочасні вибори, заявив в ефірі програми Bihus.Info “Рольові Ігри” Володимир В’ятрович, колишній директор Інституту національної пам’яті.
“Ми намагалися привертати до цього увагу і мали підтримку з боку спікера Андрія Парубія. І, в принципі, ми встигали (перейменувати область – ред.). У вересні мало відбутися голосування, яке мало б поставити крапку в цих процесах”, – заявив Володимир В’ятрович.
Втім, за його словами, на перешкоді стало те, що новообраний президент Володимир Зеленський розпустив Верховну Раду. За його словами, процедуру перейменування Дніпропетровської області розпочали ще у 2016 році.
“Процедура була доволі тривалою. Вона передбачала спочатку голосування на подання в Конституційний Суд, потім – розгляд в Конституційному Суді, і потім вже голосування конституційною більшістю в парламенті. Відповідно, як мінімум рік у нас справді забирала ця процедура”, – пояснив екс-директор Інституту національної пам’яті.
На зауваження ведучого Данила Мокрика, що за такими підрахунками рік мав минути ще у 2017 році, а Верховну Раду розпустили аж у 2019, Володимир В’ятрович відповів: “Для парламенту, очевидно, це не було одним із пріоритетних завдань”.
Нагадаємо, що місто Дніпропетровськ перейменували на Дніпро ще у травні 2016 року. Це рішення Верховна Рада прийняла в рамках процесу декомунізації. Однак область так і залишилася Дніпропетровською.
Читайте також
Усі новини
Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)
Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!
Маєш, що додати? Додай!
Хочеш закинути нам тему? Закинь!
Телепрограма “Наші гроші з Денисом Бігусом”
Телепрограма “Наші гроші з Денисом Бігусом”
Новини
Усі новини«Пекло у раю»: Як окупанти знищували Кінбурнську косу, вбиваючи природу і тероризуючи місцевих
Одне з найулюбленіших місць українських тревел-блогерів, фанатів «дикого відпочинку» і бердвотчерів зараз більше схоже на локацію для зйомок постапокаліптичного фільму, ніж на туристичну принаду. Кінбурнська коса або ж “українські Мальдіви”, як називали це місце раніше, з самого початку російського вторгнення стала для окупантів плацдармом для артилерійських атак півдня Миколаївщини.
“Місто під час окупації повернулося у середньовіччя”: історія працівниці онкодиспансеру, яка п’ять місяців прожила у захопленому Херсоні
Черги за продуктами та готівкою, “віджим” бізнесу, схиляння до “співпраці” і постійний пошук проукраїнсько налаштованих громадян. Все це — “атрибути” восьми місяців окупації Херсону — першого і єдиного з 24 лютого обласного центру, який вдалося захопити росіянам. Олені Грушці, працівниці місцевого онкодиспансеру, вдалося протриматися в окупованому місті майже п’ять місяців. Нині жінка мешкає в Одесі, каже, що “клімат тут схожий на херсонський, та й близько до дому”, і чекає на можливість повернутися у вже звільнене Збройними силами, але ще дуже вразливе місто.
Оточення керівника ОП проігнорувало запитання про те, як потрапило в наглядову раду “Укрнафти”
Після примусового відчуження акцій п’яти підприємств в управління Міноборони, в наглядовій раді щонайменше одного з них — ПАТ “Укрнафта” — з’явились представники команди керівника ОП Андрія Єрмака. Редакція Bihus.Info запитала їх, як відбулися ці призначення.
