Вони повертаються: Кривопішин збирається керувати “Укрзалізницею”

Мінекономрозвитку наприкінці лютого оголосив конкурс на посаду керівника “Укрзалізниці”. За […]

Мінекономрозвитку наприкінці лютого оголосив конкурс на посаду керівника “Укрзалізниці”. За моєю інформацією, на нього подався Олексій Кривопішин. Який і є основним фаворитом.

Хто знає цього персонажа – можете абзац пропустити. Хто не знає –  поясню. Залізниця – постійне джерело прибутку. Пасажири завжди хочуть їсти, пити, спати, їхати в чистоті й комфорті. “Вісник державних закупівель” називає це “товари і послуги”. І от якшо бути керівником залізниці, а товари і послуги закуповувати у “своїх” фірм і закласти в ціну маржу для себе, можна непогано розвернутись. Особливо, якщо керуєш залізницею 10 років. А саме стільки провів Олексій Мефодійович на посаді начальника Південно-Західної залізниці – складової “Укрзалізниці”.

 За підрахунками колег із сайту “Наші гроші”, ще два роки тому фірми, пов’язані з Кривопішиним, розтендерили 750 мільйонів гривень. Документи з майбутніми переможцями підписували до тендерів. Силами залізничників за гроші залізничників Кривопішин збудував готель, ресторан, корти, басейн. Схема “було залізничне -стало кривопішинське” працювала постійно: з готелями “Експрес” і  “Свитязь”, базою відпочинку в Пуща-Водиці. Про керівництво теж не забували – дочці міністра інфраструктури Козака ПЗЗ збудувала корти за 2 залізничні мільйони, які потім списала. 

Комплекс побудований на 11 гектарах землі у с.Ходосіївка, поблизу Києва. Раніше на цьому місці була база оздоровлення, яка належала державному підприємству «Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті».

Кожен такий епізод для хорошого слідчого – готова справа: з фактами, документами і свідками. І, коли після мого сюжету Кривопішина звільнили, я дивувалася, чому існують лише два кримінальні провадження: по “Олімпіку” і “кривопішинських” фірмах на залізниці. Хоча й за це Олексію Мефодійовичу світило до 6 років. 

Навіть після звільнення Кривопішина ми відкривали нові грані його таланту. Наприклад, під час революції гідності під керівництвом Кривопішина беркуту завезли залізничні протигази, а техніка залізничників будувала барикади, що захищали урядовий квартал. Вся залізниця про це знала, але мовчала – керівництво часів Кривопішина отримувало по півмільйона гривень доплат на рік, при курсі долара 15 та серед��ьомісячному окладі в 5 тисяч гривень. 

Проте замість потрапити за грати… Олексій Мефодійович нещодавно став радником мера Києва. І це був тільки старт.

Судові засідання “по Кривопішину” незадовго до того стали закритими, а в пресу пішла заказуха. Кілька днів тому СБУ затримала залізничника, який із цивільною дружиною, теж працівницею ПЗЗ, знявся в моєму сюжеті про Кривопішина. Підозра – хабар в 25 тисяч гривень. Гроші залізничник, начебто, взяв від підлеглого, якого пообіцяв не звільняти. 

Я не знаю, брав чи не брав. Якщо брав – має відповідати, без питань. Мене в цій ситуації не влаштовує те, що хлопці  балаклавах і з написами на куртках СБУ по дорозі додому мали б зробити гак, заїхати в мерію і прихопити з собою Кривопішина. Хоча б за те, що за часів Януковича мобрезерв довірив Олексію Мефодійовичу зберігати рейки і шпали на чорний день. Після революції, коли СБУ приїхала з перевіркою, з’ясувала, що рейки і шпали зникли. А було там товару на 11 мільйонів. І це лише один епізод. 

Тож палкий привіт мінекономрозвитку. Якого я зрозуміти й досі не можу: чи то корупціонери нині в тренді, чи в них там у міністерстві просто забагато лишилося рейок, шпал і неприватизованих санаторіїв.