Важливо
Новини

“Від дому нічого не лишилось”: за півтора місяці бойових дій у селі на Чернігівщині зруйновано півтори сотні будинків

FacebookTwitterTelegram

Село Новоселівка, що на околиці Чернігова – одна з точок концентрованих ударів російської артилерії та авіації, що в перші тижні війни просувалась від кордону вглиб нашої країни. За півтора місяці активних бойових дій у селі, де проживає менше 800 людей, повністю згоріли чи були розбомблені майже півтори сотні приватних будинків. 

Сьогодні люди поступово повертаються додому. Влаштовують толоки, розгрібають завали, оплакують загиблих та будують плани на відновлення.

Новоселівчанка Галина Сулима розповідає, коли почались активні бойові дії – їхнє село одразу почали чи не щоденно обстрілювати. Біля їхньої з чоловіком хати тільки за один день впало 6 бомб. Уламками побило будинок, покалічило худобу. Один із зарядів, за словами жінки, ймовірно був фосфорним. Вона пригадує, що після нього все навколо горіло, а самопочуття було таке, наче чимось отруїлись. 

Ховались від авіаобстрілів спочатку в погрібі, потім у “врємянці”. А далі в село підійшли бійці тероборони, яких пані Галина з чоловіком пустили в хату, аби не мерзли ночами: 

“Один з хлопців, що у нас ночував на ранок підійшов до нас та й каже: “Йшли б ви звідси, тут якраз зараз лінія зіткнення проходить, будуть гатити з усього”. А нам про те ніхто ж не казав, навіть голова нашої ОТГ не прийшов, не сказав нічого, що мовляв виселяйтеся звідси. Тільки той солдатик і попередив. По-суті, вигнав і правильно зробив, врятував нас цим…”

Пані Галина плаче, згадуючи тероборонівця-рятівника. Каже – соромно, що навіть імені його не спитала і як потім дізналась – хлопець загинув від рук окупантів. Однак завдяки його попередженню сім’я вижила. “Так і пішли, я забрала корову, чоловік коня повів. Та й пішли. Добре світ не без добрих людей – прихистили”.

Повернутись вдалось за пару тижнів. Дім було розбито – вікна, двері, меблі… Але стіни встояли, тож хоч дах над головою лишився. Трохи згодом, вже як російські війська відійшли до кордону, у селі відновили газ та електроенергію. А от з водою навіть у червні були проблеми – через бюрократичні процедури, за її словами, постачання ніяк не вдавалось відновити.

Пані Оксану від смерті врятувала поїздка до обласного центру. Що саме влучило у їхній будинок жінка не знає. На місці, де колись був її дім лишились хіба що стіни та частково перекриття.

“Коли почалось масове бомбардування, яке зруйнувало наш будинок ми були у місті. Це було 15-го березня. Планували якраз їхати назад, повертатись, бо як же, господарство – кури, кролі, треба за всім цим дивитись. Але не встигли. На щастя. До виїзду з міста майже доїхали якраз коли почали бомбити”. 

Жінка згадує, що наші військові наполегливо не рекомендували виїжджати: “Навіть не пропускали кілька разів. Ми ж туди-сюди від початку війни їздили. Воно ж близько від Чернігова, зручно. От люди і вибирались. Хтось жив з того, що міг виростити-продати, у когось, як і в нас, була своя живність. Про те, що сюди зайдуть окупанти, якось думати не хотілось. То і їздили. Ми от подумали – тварин треба годувати, а то воно ж все повмирає якщо не годувати. Неправильно це аби тварини від голоду мерли.

Так от – до того дня, до 15-го ховались по підвалах, коли стріляли-бомбили, а це виїхали. От в чому поїхали, в тому і лишились. В чоботах і куртках. А від дому нічого не лишилось. Ні майна, ні машини. Все розлетілось на шматки”.

Чоловік, Ігор, додає – будували свій будинок вісім років. Починали якраз за пару років після розпаду Радянського Союзу. Було важко, але знали навіщо це роблять, тож зводили міцно, гарно, аби жити було комфортно. 

Повернутись до свого зруйнованого дому змогли лише на початку квітня, коли російські війська почали відступати назад, на територію країни-окупанта. Тепер Оксана та Ігор приїжджають сюди кожні пару днів – розбирають, сортують, викидають. Кажуть – будуть відбудовувати. Та й кіт вижив. Постійно бігав біля будинку, а значить треба зводити новий дім.

Павло Лісниченко

Цей матеріал було розроблено Bihus.Info в рамках програми «Підтримка регіональних медіа України під час війни» за фінансової підтримки Європейського Союзу та МЗС Королівства Норвегії. Зміст статті\відео є винятковою відповідальністю Bihus.Info i не відображає погляди Європейського Союзу, МЗС Королівства Норвегії чи Інституту висвітлення війни та миру. 

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Новини

      “They Hit Right Where He’d Been Lying”: Russians Shelled Ukrainian Journalists in Avdiivka

      On the evening of August 11, while a camera crew of the Ukrainian Witness project was filming the aftermath of the shelling in Avdiivka, Donetsk Region, the Russians opened artillery fire. Fortunately, both the journalists and the soldier accompanying them remained unharmed. The men say that the invaders deliberately targeted them, knowing that media workers were in the crosshairs. 

      Новини

      “Прилетіло туди, де ми лежали”: в Авдіївці росіяни обстріляли українських журналістів

      Коли ввечері 11 серпня знімальна група Ukrainian Witness фіксувала наслідки “прильотів” у Авдіївці, що на Донеччині, росіяни відкрили по ній прицільний вогонь з артилерії. На щастя, і журналісти, і військовослужбовець, який їх супроводжував, залишилися неушкодженими. Чоловіки кажуть - окупанти били навмисне, знаючи, що перед ними медійники. 

      Новини

      “Beaten and Tortured With a Stun Gun”: Invaders Kidnap Former Captain To Be Illegally Tried in Crimea

      At the end of July, Russians kidnapped Oleksiy Kyseliov in the occupied port city of Henichesk, Kherson Region. After being tortured to obtain a confession, the man was taken to Crimea, where the FSB falsely accused him of involvement in a Crimean Tatar battalion. Oleksiy is now in the Simferopol pre-trial detention center; the fabricated case could result in him spending 15 years in a penal colony.