Важливо
Новини

“Від дому нічого не лишилось”: за півтора місяці бойових дій у селі на Чернігівщині зруйновано півтори сотні будинків

FacebookTwitterTelegram

Село Новоселівка, що на околиці Чернігова – одна з точок концентрованих ударів російської артилерії та авіації, що в перші тижні війни просувалась від кордону вглиб нашої країни. За півтора місяці активних бойових дій у селі, де проживає менше 800 людей, повністю згоріли чи були розбомблені майже півтори сотні приватних будинків. 

Сьогодні люди поступово повертаються додому. Влаштовують толоки, розгрібають завали, оплакують загиблих та будують плани на відновлення.

Новоселівчанка Галина Сулима розповідає, коли почались активні бойові дії – їхнє село одразу почали чи не щоденно обстрілювати. Біля їхньої з чоловіком хати тільки за один день впало 6 бомб. Уламками побило будинок, покалічило худобу. Один із зарядів, за словами жінки, ймовірно був фосфорним. Вона пригадує, що після нього все навколо горіло, а самопочуття було таке, наче чимось отруїлись. 

Ховались від авіаобстрілів спочатку в погрібі, потім у “врємянці”. А далі в село підійшли бійці тероборони, яких пані Галина з чоловіком пустили в хату, аби не мерзли ночами: 

“Один з хлопців, що у нас ночував на ранок підійшов до нас та й каже: “Йшли б ви звідси, тут якраз зараз лінія зіткнення проходить, будуть гатити з усього”. А нам про те ніхто ж не казав, навіть голова нашої ОТГ не прийшов, не сказав нічого, що мовляв виселяйтеся звідси. Тільки той солдатик і попередив. По-суті, вигнав і правильно зробив, врятував нас цим…”

Пані Галина плаче, згадуючи тероборонівця-рятівника. Каже – соромно, що навіть імені його не спитала і як потім дізналась – хлопець загинув від рук окупантів. Однак завдяки його попередженню сім’я вижила. “Так і пішли, я забрала корову, чоловік коня повів. Та й пішли. Добре світ не без добрих людей – прихистили”.

Повернутись вдалось за пару тижнів. Дім було розбито – вікна, двері, меблі… Але стіни встояли, тож хоч дах над головою лишився. Трохи згодом, вже як російські війська відійшли до кордону, у селі відновили газ та електроенергію. А от з водою навіть у червні були проблеми – через бюрократичні процедури, за її словами, постачання ніяк не вдавалось відновити.

Пані Оксану від смерті врятувала поїздка до обласного центру. Що саме влучило у їхній будинок жінка не знає. На місці, де колись був її дім лишились хіба що стіни та частково перекриття.

“Коли почалось масове бомбардування, яке зруйнувало наш будинок ми були у місті. Це було 15-го березня. Планували якраз їхати назад, повертатись, бо як же, господарство – кури, кролі, треба за всім цим дивитись. Але не встигли. На щастя. До виїзду з міста майже доїхали якраз коли почали бомбити”. 

Жінка згадує, що наші військові наполегливо не рекомендували виїжджати: “Навіть не пропускали кілька разів. Ми ж туди-сюди від початку війни їздили. Воно ж близько від Чернігова, зручно. От люди і вибирались. Хтось жив з того, що міг виростити-продати, у когось, як і в нас, була своя живність. Про те, що сюди зайдуть окупанти, якось думати не хотілось. То і їздили. Ми от подумали – тварин треба годувати, а то воно ж все повмирає якщо не годувати. Неправильно це аби тварини від голоду мерли.

Так от – до того дня, до 15-го ховались по підвалах, коли стріляли-бомбили, а це виїхали. От в чому поїхали, в тому і лишились. В чоботах і куртках. А від дому нічого не лишилось. Ні майна, ні машини. Все розлетілось на шматки”.

Чоловік, Ігор, додає – будували свій будинок вісім років. Починали якраз за пару років після розпаду Радянського Союзу. Було важко, але знали навіщо це роблять, тож зводили міцно, гарно, аби жити було комфортно. 

Повернутись до свого зруйнованого дому змогли лише на початку квітня, коли російські війська почали відступати назад, на територію країни-окупанта. Тепер Оксана та Ігор приїжджають сюди кожні пару днів – розбирають, сортують, викидають. Кажуть – будуть відбудовувати. Та й кіт вижив. Постійно бігав біля будинку, а значить треба зводити новий дім.

Павло Лісниченко

Цей матеріал було розроблено Bihus.Info в рамках програми «Підтримка регіональних медіа України під час війни» за фінансової підтримки Європейського Союзу та МЗС Королівства Норвегії. Зміст статті\відео є винятковою відповідальністю Bihus.Info i не відображає погляди Європейського Союзу, МЗС Королівства Норвегії чи Інституту висвітлення війни та миру. 

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Новини

      «Пекло у раю»: Як окупанти знищували Кінбурнську косу, вбиваючи природу і тероризуючи місцевих

      Одне з найулюбленіших місць українських тревел-блогерів, фанатів «дикого відпочинку» і бердвотчерів зараз більше схоже на локацію для зйомок постапокаліптичного фільму, ніж на туристичну принаду. Кінбурнська коса або ж “українські Мальдіви”, як називали це місце раніше, з самого початку російського вторгнення стала для окупантів плацдармом для артилерійських атак півдня Миколаївщини. 

      Новини

      “Місто під час окупації повернулося у середньовіччя”: історія працівниці онкодиспансеру, яка п’ять місяців прожила у захопленому Херсоні

      Черги за продуктами та готівкою, “віджим” бізнесу, схиляння до “співпраці” і постійний пошук проукраїнсько налаштованих громадян. Все це — “атрибути” восьми місяців окупації Херсону — першого і єдиного з 24 лютого обласного центру, який вдалося захопити росіянам. Олені Грушці, працівниці місцевого онкодиспансеру, вдалося протриматися в окупованому місті майже п’ять місяців. Нині жінка мешкає в Одесі, каже, що “клімат тут схожий на херсонський, та й близько до дому”, і чекає на можливість повернутися у вже звільнене Збройними силами, але ще дуже вразливе місто.

      Новини

      Оточення керівника ОП проігнорувало запитання про те, як потрапило в наглядову раду “Укрнафти”

      Після примусового відчуження акцій п’яти підприємств в управління Міноборони, в наглядовій раді щонайменше одного з них — ПАТ “Укрнафта” — з’явились представники команди керівника ОП Андрія Єрмака. Редакція Bihus.Info запитала їх, як відбулися ці призначення.