Верхівка Адміністрації президента має посади з найвищим корупційним ризиком і одночасно “не мусить декларуватися”

Адміністрація президента не зареєстрована юридично і не є органом влади, хоча його посадовці мають величезний вплив на наше з вами життя: від надання чи припинення громадянства до нацбезпеки. А керівництво АП з 2016-го - ще й не держслужбовці. Тепер, попри зарплати з бюджету і лідерство в офіційному списку найспокусливіших для корупціонерів посад, їхній обов’язок декларуватися - під питанням.
Верхівка Адміністрації президента має посади з найвищим корупційним ризиком і одночасно “не мусить декларуватися”

Дар`я

Степанова

Всі тексти автора

Про це йдеться в розслідуванні Дар`ї Степанової для програми “Наші гроші з Денисом Бігусом” (Bihus.Info).

Допоміжний орган “Адміністрація президента” був створений першим президентом України Леонідом Кравчуком. Президентський офіс створили указом, але досі не зареєстрували як юридичну особу. “Це не орган державної влади - це як би мовити… колективний помічник президента. Тоді в мене було 135 чоловік” - зазначає Леонід Кравчук у інтерв’ю програмі “Наші гроші з Денисом Бігусом”.

Сьогодні штат офісу президента - 428 працівників. Лише на зарплати Адміністрації у цьому році виділили близько 300 мільйонів гривень з коштів платників податків. Оскільки юридичної особи АП досі не має, її співробітники оформлені в іншій структурі - Державному управлінні справами (ДУС).

Посадовці президентського офісу пишуть законопроекти та розробляють реформи. Іншими словами, вирішують, як буде жити країна завтра. Напевне тому керівництво Адміністрації президента очолює офіційний список потенційно найбільш корупційних посад в країні.

Уперше такий список був складений новоствореним Нацагентством з питань запобігання корупції у 2016 році. У 2017-му Нацагентство оновило список - і верхівка АП так само продовжила його очолювати.

Попри це, того ж 2016 року парламентарі вивели главу АП і його заступників із переліку держслужбовців (так визначав їхній статус указ Віктора Януковича). Це сталося завдяки поправці до закону про держслужбу.

Як стверджує авторка поправки, нардеп від “Батьківщини” Альона Шкрум, це було вимогою з боку Адміністрації президента Петра Порошенка: “У нас було два варіанти: або вони є держслужбовцями і  обираються по конкурсу через конкурсну комісію. АП тоді категорично була проти. Тому 2-ий варіант був вивести їх з державної служби”.

 

Завдяки виведенню керівництва АП зі статусу держслужбовців, Нацагентство з питань запобігання корупції отримало підстави надати висновок, що глава Адміністрації та його заступники не зобов’язані декларуватися - на відміну від інших топ-чиновників. Таким чином, попри присутність у списку посад з найвищим корупційним ризиком, вони врятовані від кримінальної відповідальності за брехню в деклараціях.

Цікаво, що висновок про необов’язковість декларування для керівництва АП був наданий Нацагентством аж у 2018 році, хоча попередні два роки уся верхівка АП регулярно подавала декларації. Висновок з’явився після того, як програма “Наші гроші з Денисом Бігусом” виявила, що заступник глави АП Олексій Філатов не задекларував цивільну дружину і створену нею після його призначення на посаду юридичну фірму “Aequo”.

Таким чином, Нацагентство з питань запобігання корупції одночасно і зараховує верхівку АП в перелік посад з найвищим корупційним ризиком, декларації яких мають перевірятися в першу чергу, і приходить до висновку, що вони взагалі не зобов’язані декларуватися.

Нинішній керівник Нацагентства намагається переконати, що непорозумінням був саме список. “Це  одне із перших рішень, по суті Нацагентство тільки почало свою роботу. По суті, тоді не було методології визначення  таких посад, напрацьованої практики”, - каже Олександр Мангул. Насправді, як уже зазначалося, НАЗК два роки поспіль залишав посади керівництва АП у верхівці цього списку.

Тепер голова НАЗК обіцяє, що перелік переглянуть. Схоже, керівництво АП приберуть і зі списку потенційно найкорупційніших посад.