Новини

В Луценка працює 4 прокурорів, які його посадили

Мокрик.jpg
FacebookTwitterTelegram

Одразу 4 прокурорів, які представляли в судах обвинувачення проти Юрія Луценка у 2010-2013 роках, сьогодні працює в Генеральній прокуратурі України. Іще один працює в прокуратурі м. Києва і торік пройшов у фінал конкурсу на посаду голови Державного бюро розслідувань.

Про це йдеться у розслідуванні Данила Мокрика для програми “Наші Гроші з Денисом Бігусом”.

Під час судового процесу над Юрієм Луценком у 2010-2013 роках нинішній Генпрокурор називав прокурорів, які вели проти нього обвинувачення, “дебілами”, а самі кримінальні справи – “сфальсифікованими”. Виходячи з його слів, у діях прокурорів були ознаки злочину. Однак деякі з них не лише не звільнені, а після Революції Гідності навіть пішли в органах прокуратури на підвищення.

Наприклад, Іван Бабенко, тодішній прокурор у першій інстанції, якого Юрій Луценко називав “прищем”, а його дружина Ірина Луценко – “брехуном”, нині працює заступником начальника управління Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ.

На запитання журналістів програми “Наші Гроші”, чи він досі вважає Юрія Луценка злочинцем, Іван Бабенко відповів: “Не вважаю. Особу винною у вчиненні злочину може вважати тільки суд. Я брав участь тільки у двох підготовчих засіданнях”.

Євген Зінченко, який представляв обвинувачення у судах першої та другої інстанцій і якого Юрій Луценко у той час називав “дебілом”, також працює в ГПУ – прокурором Головного слідчого управління.

На запитання, чи він бачився і обговорював з Юрієм Луценком тодішню справу після того, як його призначили Генеральним прокурором, Євген Зінченко відповів: “Навіщо мені з ним бачитися… Може, і бачився, не пам’ятаю. І навіщо мені з ним обговорювати якісь (пов’язані із тією судовою справою – ред.) ситуації?”

Ще один прокурор, який представляв обвинувачення у судах першої та другої інстанцій, Віктор Клименко, торік увійшов до числа 19 фіналістів конкурсу на посаду голови Державного бюро розслідувань. Однак у відповідь на запитання щодо справи Луценка він порадив журналістам звернутися до прес-служби прокуратури м. Києва, в якій зараз працює начальником відділу.

“Я втомився, я хочу йти додому. Дякую вам за вашу увагу, за ваш час, який ви відірвали від вашої сім’ї. Я хочу до своєї. Досить пізно. Дякую, на все добре”, – сказав він.

В одному із судових засідань у серпні 2011 року Юрій Луценко назвав Віктора Клименка “очкастим дебілом”.

У Вищому спеціалізованому суді проти Юрія Луценка виступали прокурори Валерій Казнадзей і Микола Курапов. Перший сказав журналістам “Наших Грошей”, що не має бажання обговорювати тодішню справу.

“Вам немає чим зайнятися? Я – не фальсифікував. Я не хочу це обговорювати – ні з ким. Розмову закінчено”, – сказав він.

Врешті, Микола Курапов повністю відмовився від будь-якого коментаря. Він також пішов після Революції Гідності на підвищення і тепер працює заступником начальника Департаменту ГПУ.

Поставити запитання самому Юрію Луценку щодо роботи у нього в Генеральній прокуратурі підлеглих, які називали його у 2010-2013 роках злочинцем, і яких у відповідь називав злочинцями він, журналістам “Наших Грошей” вдалося лише дуже коротко – після засідання регламентного комітету Верховного Ради щодо Надії Савченко.

“Їхній злочин – не встановлено. Це (чи є вони злочинцями – ред.) може сказати тільки суд”, – сказав Генпрокурор. Після цієї репліки охорона відтіснила журналістів від Луценка.

А тим часом у 2012 році захист Юрія Луценка виграв у Європейському суді з прав людини позов щодо протиправних дій згаданих вище прокурорів. Тоді держава Україна відшкодувала Луценку 15 тисяч євро.

Ці кошти виплатили з державного бюджету. Українське законодавство передбачає можливість зворотного (регресного) стягнення такого відшкодування безпосередньо з винних у порушенні осіб. У даному випадку таке стягнення стосувалося б і прокурорів, на порушення яких звернув увагу ЄСПЛ. Однак для їхня вина має бути встановлена в українському суді..

Відповідного судового рішення в Україні так і не було. Тому 15 тисяч євро відшкодували платники податків.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Новини

      Партійні офіси в районах: зареєстровані, але не існують. І навпаки

      Перед виборами більшість партій мають свій штаб: щоб потенційний виборець міг прийти, познайомитися з кандидатами, поділитися проблемами громади тощо. Але після виборів такі штаби часто зникають. Зрештою, як каже аналітик з партійних фінансів руху “Чесно” Ігор Фещенко, закон не зобов’язує партії мати місцеві, обласні чи навіть центральні офіси: “Це виключно питання їхнього бажання та спроможності”.

      Новини

      Бюджетники і кандидати: хто донатив мерській «Пропозиції» у Кропивницькому

      “Пропозицію” медіа зі старту охрестили “партією мерів”, адже політсилу влітку 2020-го презентували мери одразу шістьох міст - Дніпра, Каховки, Миколаєва, Чернівців, Житомира та Кропивницького. Партію створювали під місцеві вибори, а основним її посилом була необхідність передати більше повноважень з центру в регіони. 

      Новини

      Близькі до партії: хто “донатить” запорізькому “ОПЗЖ” 

      “Опозиційна платформа - За життя” попри свою відверто проросійську риторику продовжує триматися на верхніх сходинках електоральних рейтингів. Політсила має значну і доволі стабільну підтримку, плюс - колосальні фінансові вливання. Лише у 2019-му каса “ОПЗЖ” поповнилася на понад 108 мільйонів гривень за рахунок пожертв від фізичних та юридичних осіб.