Новини

В АМКУ з’явились підстави повернутися до питання про енергомонополію Ахметова – Загребельська

yurchenko-a1.jpg
FacebookTwitterTelegram

Колишня держуповноважена Антимонопольного комітету Агія Загребельська, яка не погоджувалася з минулорічним рішенням АМКУ щодо холдингу ДТЕК Ріната Ахметова, вважає, що в умовах нового енергоринку конкурентне відомство повинно знов дослідити питання монополії на ринку виробництва електроенергії.

Про це йдеться у програмі «Он воно як» (спільний проект Bihus.Info та 24 каналу) Аліси Юрченко і Дениса Бігуса. 

Наприкінці 2018 р. АМКУ прийняв рішення про те, що ДТЕК не має можливості зловживати своїм положенням на ринку електроенергії, бо ціни регулює держава. У зв’язку зі зміною моделі енергоринку, це питання має бути досліджене знов – вважає екс-держуповноважена, нещодавно звільнена з АМКУ Володимиром Зеленським.

“Те рішення було прийнято в умовах регульованого ринку, коли був єдиний покупець, який купував електроенергію у всієї генерації (ДП “Енергоринок” – ред.). Коли її вартість регулювалась державою, – нагадала Загребельська. – В новому ринку електроенергії з 1 липня 2019 року такого регулювання вже немає. І теплова генерація, яку на 80% представляє група ДТЕК, опинилась поза межами регулювання. Тобто це абсолютно ринкові умови, в яких група ДТЕК сама виставляє вартість, яку вважає за необхідне. В таких умовах, на мій погляд, вона вже має ринкову владу і більш серйозні ознаки монополії. Бо в новій моделі ринку у неї фактично немає конкурентів”.

Серед рішень, які АМКУ може прийняти за результатами нового дослідження енергоринку в разі визнання суб’єкта господарювання монополістом і фіксації порушення ним конкурентного законодавства – вимога про його поділ, тобто продаж частини бізнесу на ринкових умовах.

“Можна зобов’язати суб’єкта знизити ціну чи якось інакше змінити свою поведінку. Або конкурентне відомство може зрозуміти, що «прокляття розміру» існує. І що як не коригуй поведінку монополіста – його розмір є певною причиною порушень. У такому разі АМКУ може прийняти рішення про примусовий поділ, щоб монополіст став менший розміром і вже не був причиною проблем на цьому ринку,” – пояснила Загребельська.

Вперше і поки що востаннє таке рішення АМКУ приймав у 1995 році, воно стосувалось поділу молочних заводів Донецької області. Зараз Антимонопольний комітет розглядає питання про поділ добривного бізнесу олігарха Дмитра Фірташа.

“З точки зору закону, примусовий поділ в Україні – це вид відповідальності, і це не рекомендація, а зобов’язання поділити бізнес. Але за чинним законодавством Антимонопольний комітет не має права сказати відповідачу, як потрібно поділитись. Відповідач має здійснити реорганізацію на свій власний розсуд, – пояснила Загребельська. – І тоді АМКУ має порахувати, що залишається після продажу, і сказати, чи втратив відповідач монопольне становище, чи не втратив. Якщо відповідач не втратив монопольне становище, то це не буде сприйматись як виконання зобов’язання про примусовий поділ, і відповідач повинен думати і запропонувати продати ще щось”.

За оцінкою екс-чиновниці, в Україні процедура примусового поділу монополіста з урахуванням права на оскарження в судах може затягтися на десяток років. 

“Якщо говорити, наприклад, про Європу, то там є інструмент «добровільного поділу». Він був вперше застосований у 2008 році до німецької енергокомпанії Е.ON, – нагадала Загребельська. – Тоді Єврокомісія прийняла рішення про добровільний поділ Е.ON, але спочатку на компанію було накладено кілька мільйонних штрафів, відкрито кілька розслідувань. Розуміючи усі ці ризики, Е.ON сама звернулась до Європкомісії в рамках процедури і запропонувала: «Давайте ми поділимось, щоб завершити все це».

Екс-держуповноважена АМКУ також нагадала, які позиції наразі займає енергетичний холдинг Ріната Ахметова.

На ринку видобутку вугілля: “Близько 80% вугілля в Україні добувається на шахтах, що входять до групи «ДТЕК». Тоді як 35% достатньо, щоб говорити про структурні ознаки монополії”.

У виробництві теплової енергії: “Якщо говорити про ринок теплової генерації, то тут у ДТЕК частка також близько 80%. А якщо говорити про всю електрогенерацію в цілому, то ми побачимо, що ДТЕК разом з «Енергоатомом» мають приблизно 80%. А щоб говорити про колективну монополію – достатньо 50%”.

У сфері передачі струму: “Всього в Україні 37 операторів розподільчих систем. Серед них є сім найбільших обленерго. І серед цих найбільших п’ять належать групі ДТЕК (після останнього придбання двох обленерго). В цілому по Україні обленерго групи ДТЕК передають близько 47% електроенергії. При цьому кожне обленерго є природною монополією. Бо в кожній області може передавати енергію тільки одне обленерго”.

На ринку продажу енергії споживачам: “Постачальники електроенергії пов’язані певним чином з обленерго. І ми можемо говорити, що близько 35% постачання здійснюється групою ДТЕК у тому числі і через те, що вона володіє обленерго”. 

У сфері експорту електроенергії: “Близько 90% експорту електроенергії України також здійснює ДТЕК”.

Нагадаємо, у 2015 році АМКУ проголосував за відкриття спрови щоо ДТЕК. “Усі дев’ять членів Комітету одноголосно проголосували за рішення про те, що група ДТЕК має ознаки монопольного домінуючого становища і має можливість ним зловживати. Це був перший випадок, коли рішення про відкриття справи проти монополіста приймалось не окремим уповноваженим, а всіма членами Комітету. Це продемонструвало групі ДТЕК єдність позиції членів АМКУ. Тоді з’явився прес-реліз, у якому група ДТЕК повідомила, що вона готова до продажу власних активів, якщо таке рішення прийме Антимонопольний комітет,” – пригадує Загребельська.

Остаточне рішення мало бути прийняте навесні 2016 р., але тоді засідання АМКУ зірвали повідомленням про замінування. “У нас не відбулось засідання Комітету. Бо був дзвінок від аноніма про замінування будівлі АМКУ… У той день мали встановити наявність колективного монопольного становища у двох компаній – ДТЕК і «Енергоатому». І це мало бути першим кроком для подальших рішень. Це було на початку 2016 року. Назад вже ніхто не прийшов… (через два місяці після «мінування», у червні 2016 року АМКУ прийняв рішення, у якому ДТЕК було визнано вже не монополістом, а компанією, що просто має ознаки монополії – ред.). І вже потім, у кінці 2018 року Комітет прийняв рішення, що ДТЕК має структурні ознаки монопольного становища, але не може їх реалізувати, тому що є державне регулювання”.

Повна версія інтерв’ю – за посиланням.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Новини

      Метрополітен замовив ремонт тунелів за 1,5 мільярди балерині – ціни завищені, контракт засекречений

      КП «Київський метрополітен» під керівництвом Віктора Брагінського віддав підряд на капітальний ремонт «червоної гілки» столичного метро вартістю 1,5 млрд грн компанії, оформленій на родичку бізнес-партнера Брагінського. Жінка викладає класичну хореографію в академії танцю. Про це йдеться в сюжеті Bihus.Info.

      Ми вплинули

      “Піраміда дронів”: затримано підозрюваних, які ошукали українців на 45 млн під приводом продажу дронів для ЗСУ

      У кримінальному провадженні, яке розслідується за злочинною схемою із  “закупівлі” БПЛА для ЗСУ, фігурантам справи були оголошені підозри. Інтереси постраждалих волонтерів в даному провадженні представляє адвокат проєкту “Свої Люди” (Bihus.Info) Юрій Мельник.

      Ми вплинули

      Очільник Київського метрополітену Брагінський написав заяву про звільнення після сюжету Bihus.Info

      Начальник комунального підприємства "Київський метрополітен" Віктор Брагінський написав заяву про звільнення після розслідування журналістів Bihus.Info про статки його рідні.