Усі електронні майданчики, що заробляють на доступі до Єдиної бази ФДМУ, працюють на одному програмному коді

Усі чотири електронні майданчики, які викачують з громадян по мільйону гривень в день за доступ до Єдиної бази оцінки ФДМУ, виявилися технічно пов’язані між собою – сайти працюють на одному й тому ж програмному коді.
Усі електронні майданчики, що заробляють на доступі до Єдиної бази ФДМУ, працюють на одному програмному коді

ЛЕСЯ

ІВАНОВА

Всі тексти автора

У цьому можна переконатися, переглянувши коди сторінок реєстрації всіх чотирьох авторизованих на цей час майданчиків: коди збігаються практично повністю, крім дюжини символів на початку.

Код «Оцінка.Онлайн» тут. Код «Експрес Оцінка» тут. Код «Професійна Оцінка» тут. Код «Реєстр Оцінки» тут.

Ідеться про електронні майданчики, що запрацювали з кінця липня 2018 року. Відтоді вони збирають гроші за доступ до Єдиної бази Фонду держмайна, в якій реєструються звіти про оцінку нерухомості, з продажу котрої має бути сплачений податок. Доступ необхідний оцінювачу для реєстрації звіту про оцінку майна, а також нотаріусу для перевірки реєстрації звіту перед тим, як посвідчити договір купівлі-продажу. Раніше доступ до бази ФДМУ був безкоштовний. Тепер плата за доступ  складає по 510 грн за кожну спробу. Ці гроші, відповідно, враховуються у ціну послуг оцінювача та нотаріуса для всіх продавців оподаткованої нерухомості в країні.

ІТ-фахівець, розробник системи PROZORRO, Володимир Фльонц, пояснює ситуацію з однаковим програмним кодом сайтів усіх майданчиків так: «Найімовірніше, жодна з компаній не має виключного права на цей код, вони лише отримали ліцензію на його використання в когось».

В кого саме – невідомо. Однак це дивна ситуація. Оскільки мова йде про специфічне програмне забезпечення для роботи саме з новою базою Фонду, фірми-оператори майданчиків, за логікою, мали б замовляти власний програмний продукт. Натомість виглядає так, ніби всі вони придбали право користування ПЗ в однієї компанії, у котрої воно загадковим чином виявилося заздалегідь готовим. Вірогідність того, що це випадковість, вкрай низька.

Приблизно така ж низька вірогідність того, що випадковою є ідентична в перших трьох авторизованих майданчиків плутанина з доменами. «З наведених наказів (наказів ФДМУ про авторизацію майданчиків – Ред ) незрозуміло, які самі сайти були акредитовані, - продовжує Фльонц. - Жоден з них не містить інтернет-адреси сайтів-майданчиків. А посилання, які ведуть з офіційної сторінка фонду, відрізняються від тих, на які фактично вносяться дані. При переході зі сторінки фонду на авторизований майданчик ми потрапляємо на один домен, а коли намагаємося власне увійти в систему – це вже буде інший».

Найкраще це видно на прикладі «Про Оцінки». Сайт майданчика - www.pro-ocinka.com, сторінка реєстрації  – http://proocinka.com.ua/#/register .

Нагадаємо, нещодавно програма «Наші Гроші з Денисом Бігусом» опублікувала розслідування «Націнка на Яценка» про нову схему викачування фірмами-«прокладками» грошей з кишень громадян при оформленні оцінки та продажу нерухомості, вірогідним  автором котрої називають народного депутата Антона Яценка. З метою взяти під контроль діяльність оцінювачів, унеможливити заниження ними оціночної вартості, й таким чином перешкодити  ухиленню українцями від сплати податків, ФДМУ створив Єдину базу, в якій звіти оцінювачів порівнюються з ринковими цінами й у разі заниження блокуються.

Однак виявилося, що між оцінювачами і Базою втулили сайти-посередники – т.з. електронні майданчики. Вони не надають жодних послуг, а просто пересилають звіти до Бази. При цьому вимагають від оцінювачів та нотаріусів щоразу сплачувати по півтисячі гривень. Першим - за кожну спробу реєстрації звіту в Базі, другим - за кожен перегляд даних про реєстрацію.

Окрім того, що усі чотири майданчики пов’язані між собою кодом, перші три з них у дуже схожий спосіб у рекордні строки отримали всі необхідні атестації/експертизи/випробування і т.д. бюрократичні процедури, які у звичайних компаній тягнуться в рази довше. Так, держекспертиза Комплексної системи захисту інформації майданчика (КСЗІ) зазвичай проходить атестацію в Держспецзв’язку за 3-4 міс. Але майданчики-посередники впорались в середньому за місяць (один за 19 днів). На подальше тестування й авторизацію у Фонді держмайна в теорії закон дає понад два місяці. Перший з посередників впорався за місяць, а ще два майданчики  встановили рекорд: їх нібито протестували і авторизували за 1 добу.

Станом на 29 серпня в Базі даних зареєстровано 45 350 звітів про оцінку, з них перевірено нотаріусами 25 650 звітів, щонайменше 3 482 відмовлено в реєстрації. Сукупно це означає, що з моменту запуску бази майданчики-посередники заробили від 29 млн до 38 млн грн. (ціна спочатку складала 390 грн, пізніше зросла до 510 грн).