Новини

Укравтодор: самі себе проконтролюємо

1foto.png
FacebookTwitterTelegram

Укравтодор відмовився від міжнародних контролерів за виконанням ремонтних робіт автошляхів, які фінансуються МФО. Натомість провели тендер на 20 млн грн на Прозорро. Подалося тільки одне автодорівське держпідприємство «Дорцентр».

Укравтодор відмовився від міжнародних контролерів за виконанням ремонтних робіт автошляхів, які фінансуються МФО. Натомість провели тендер на 20 млн грн на Прозорро. Подалося тільки одне автодорівське держпідприємство «Дорцентр».

 

З новим урядом Гройсмана дорожники отримали нове керівництво. Укравтодор очолив Євгеній Барах, людина з бізнесу. Раніше працював у банках та компанії Валерії Гонтарєвої «Інвестиційний капітал Україна». З 2014 року керував Управлінням інноваційного розвитку в Укравтодорі.

Одне з перших рішень Бараха як керівника держагентства – відмова від міжнародного контролю за виконанням ремонту доріг. Адже Укравтодор має власного контролера якості – ДП «Дорцентр». З червня цього року керує Дорцентром  екс-очільник Одеського облавтодору – Віталій Батурін. Висновки керівника «Дорцентру» щодо якості ремонту невтішні. «Були випадки, коли відібрані зразки не відповідали нормативам вимог за всіма показниками. За результатами лабораторних випробувань зразків відібраних на об’єктах поточно-середнього ремонту спостерігалася така тенденція невідповідності більшості асфальтобетону та асфальтобетонної суміші, водонасичення. Що таке водонасичення, потрапляє вода і воно руйнується» – Віталій Батурін, керівник ДП «Дорцентр». 

Цього року на поточний ремонт доріг Кабмін виділив 19 млрд грн. Роман Хміль, що донедавна курував дорожні питання в Мінінфраструктурі запевняє, що частину коштів треба виділяти на контролерів, які будуть моніторити перебіг ремонтних робіт. «У наших умовах, якщо це 20 млрд які виділено на рік, то потрібно було б виділити 1-2 млрд на контроль за якістю, тоді це можна робити щодня».

Забезпечити якість ремонту у 4 областях України мали консультанти, роботу яких оплачували міжнародні фінансові організації. Торік це узгодили уряд Яценюка з представниками Світового банку. «Домовилися із Світовим банком, що частина кредиту, який він дав на українські дороги може бути витрачена саме на це. Погодили з Укравтодором технічне завдання на цей тендер. Оголосили тендер і ось на жаль, цей тендер був скасований» – Роман Хміль.

Конкурс проводив Укравтодор на весні цього року. Оголошення розмістили лише на сайті самого держагентства. Подавалося 7 компаній. А ж раптом консультанти-контролери виявились Укравтодору не потрібними. В листі керівника Укравтодору у Міністерство інфраструктури вказано від незалежного контролю відмовитися – «у зв’язку з відсутністю подальшої потреби закупівлі».

Від міжнародних консультантів за міжнародний кошт відмовились, тому що 20 млн грн на контроль знайшлись в українському бюджеті. Їх розіграли на тендері. Прийшов лише укравтодорівський Дорцентр. «У нас крім Дорцентру ніхто не з’явився і це проблема ринку України. Я тільки за те, щоб з’являлася додаткова кількість нових компаній, приватних, інших для того, щоб забезпечувати додаткову перевірку якості, але на сьогоднішній день маємо те, що маємо» – Євгеній Барах.

У вимогах до претендентів – обов’язкова наявність спеціалізованої лабораторії. Таке обладнання знайшлося тільки у автодорівського держпідприємства. Лабораторія ДП «Дорцентру» – дві кімнати із скромним радянським обладнанням. Та керівництво ДП переконує, що в них є все, що потрібно для найякісніших досліджень. ДП «Дорцентр» розробили власну універсальну машину, яка тестує якість дороги, а також працює 50-річний стенд, який моделює дорожнє покриття і випробовує його на міцність.

Тендер не відбувся, тож додаткового контролю не буде. Зрештою керівник Дорцентру Віталій Батурін переконаний, що без такого контролю за якістю можна обійтися, тому що Дорцентр й так все перевіряє.  Таким часом Укравтодор вирішив впроваджувати прогресивну технологію – ортофотофіксацію. Очільник Укравтодору Євгеній Барах пояснює: «Ортофотофіксація – це технологія, яка існує в світі вже давно і передбачає собою наступне. Є спеціальне обладнання, так званий, сканер, який у 3D вимірюванні у чіткій прив’язці до координат».

Недавно ортофотофіксацію застосували на трасах Київщини силами волонтерів. Виявили, що ямковий ремонт провели лише на 6,5 тис кв.м. замість 15-ти. Застосування такої технології подають як домовленість Світового банку, Укравтодору та СoST.  Однак в Національному секретаріаті СoST Україна поки що коментувати це не беруться. «Презентували цю систему як систему, яка може достовірно зазначити, яка кількість матеріалів була використана під час ремонтів і так дальше. Я не мала можливості, на жаль, детально ознайомитися з цією системою, тому на жаль, не можу коментувати це не можемо» – Наталія Форсюк, Директор Національного Секретаріату CoST в Україні.

Можливості системи трохи скромніші. Визначити – зробили ямковий ремонт чи ні. Та вражений нею голова Укравтодору вже готовий її впроваджувати Україною. Знаходити техніку та надавати її знову ж таки автодорівським службам чи Дорцентру. Та керівник ДП «Дорцентр» вважає, що можна обійтися навіть і без такої техніки, фотосканера, достатнього звичайного фотоапарату.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

Хочеш закинути нам тему? Закинь!

Новини

АМКУ перевіряє тендер на будівництво сміттєзвалища за 60 млн на Донеччині – “Свої Люди”

Юристи проєкту “Свої люди” (Bihus.Info) спільно з активістами ГО “Ініціативний рух “Громадський патруль” добились перевірки тендеру на будівництво сміттєзвалища на Донеччині. За даними активістів, всі 4 компанії-учасника закупівлі ймовірно узгодили свої дії на торгах. Після звернення активістів Антимонопольний комітет розпочав перевірку закупівлі.

Новини

Навіть у Кличка на боротьбу з COVID-19 віддали більше, ніж у Степанова

Київська міська держадміністрація на боротьбу з COVID-19 витратила вдвічі більше грошей, ніж профільне Міністерство охорони здоров’я. Зокрема, понад 394,7 млн грн КМДА та його підрозділи віддали на закупівлю усього необхідного - від обладнання для лікарень до індивідуальних засобів захисту для лікарів. Тоді як МОЗ з початку епідемії коронавірусу скупився лише на 169,3 млн.

Новини

Денис Бігус: Мішені Дубинського — не тільки громадські організації, а передусім донори

Журналіст-розслідувач розповів «Детектору медіа» про свої компанії, облігації і про політиків із різних таборів, які ведуть цілеспрямовану кампанію з дискредитації організацій, які мають іноземне фінансування.