Новини

Україна програла в Європейському суді більше 2 мільярдів наших грошей

Мокрик.jpg
FacebookTwitterTelegram

За останні 12 років позивачі виграли більше 1 тис. позовів проти України в Європейському суді з прав людини. За цими рішеннями держава виплатила більше 2 мільярдів гривень відшкодування. При цьому з посадовців, які безпосередньо порушили права людини, ці збитки не стягують.

Про це йдеться у розслідуванні Данила Мокрика для BIHUS.Info.

“Карати мають суддів, які приймають неправосудні рішення, прокурорів, які кришують ці неправосудні рішення. Я вважаю, що вони мають зі своєї кишені за це відповідати. Хай продають свої маєтки, і відшкодовують, от кожному”, – каже Веніамін Тимошенко, який разом із колегами у 2015 році відсудив в України в Європейському суді 20 тисяч євро.

Веніамін Тимошенко ще у 2011 році очолив страйк працівників компанії “Аеросвіт”. Загалом близько 150 працівників протестували проти величезної заборгованості із зарплати. Компанія подала позов в Бориспільський міськрайонний суд, і суддя Віталій Журавський заборонив проведення акції. Згодом ЄСПЛ вирішив, що український суд порушив право громадян на мирні зібрання і об’єднання і присудив Тимошенку з колегами 20 тис. євро “справедливої сатисфакції”.

Сьогодні Віталій Журавський продовжує судити в Бориспільському районному суді. Свою вину у поразці в Європейському суді Журавсьский в розмові з журналістами BIHUS.Info категорично заперечив.

“Це – не порушення суддів, тому що ця справа пройшла і апеляцію, і касацію. Це було порушення держави Україна, яка своєчасно не внесла зміни в законодавство… Я просто виконував закон”.

Власне, перекидання відповідальності і є однією з причин неможливості стягнути відшкодування з посадовців, які порушили права людини. “В самому рішенні Європейського суду прізвище не напишуть. Встановлять лише факт порушення Конвенції з прав людини. Тому після цього правоохоронні органи повинні відкрити кримінальну справу повторно в Україні і визначити винного”, – пояснює заступниця Міністра юстиції Наталія Бернацька.

“А слідчий каже: мої дії були законними, я так вважав, це підтвердив прокурор, який підписав подання. Прокурор каже: оцінив, було законно, що підтверджується рішенням суду. Суддя каже: законність мого рішення було встановлено рішенням суду апеляційної інстанції. І так далі”, – додає адвокат Назар Кульчицький, який у 2012-2013 був Урядовим уповноваженим України в ЄСПЛ (представляв інтереси держави в Європейському суді).

Конвенцію з прав людини порушують не лише судді, а різні посадовці. У випадку Олександра Басенка це, у першу чергу, слідчі міліції. У 2002 році Басенка побили контролери київського швидкісного трамваю і зламали йому ногу в коліні.

Але вимагати в них відшкодування збитків через суд потерпілий не зміг, бо міліція розслідувала очевидну справу більше 5 років. В 2016 році Європейський суд присудив Басенку 11 тис. євро відшкодування за порушення його права на ефективний юридичний захист.

Одним із слідчих у тій справі був Віталій Паньков. Відтоді правоохоронець помітно просунувся на кар’єрному шляху. Якщо тоді він був звичайним слідчим Святошинського РВ, то нині він – головний оперуповноважений Департаменту захисту економіки Національної поліції.

“Я, чесно кажучи, навіть не розумію, про кого ми зараз говоримо. Не пам’ятаю такої історії”, – сказав поліцейський журналістам, сміючись.

Строки позовної давності – це ще одна проблема, яка не дозволяє стягнути відшкодування безпосередньо з самих порушників прав людини. Цивільний кодекс України передбачає, що стягнути шкоду можна тільки з людини, яку визнав винною суд. Відповідно, спочатку треба відкрити кримінальне провадження і притягнути винного до відповідальності.

“На практиці, коли в нас вже є остаточне рішення Європейського суду, закінчуються просто навіть строки притягнення до кримінальної відповідальності”, – каже Назар Кульчицький.

Тому українське законодавство вимагає докорінної реформи. Наталія Бернацька вказує також на необхідність вирішити ще одну проблему – небажання правоохоронців розслідувати порушення прав людини з боку інших правоохоронців.

“Рада Європи неодноразово наголошувала: ви повинні створити новий правоохоронний орган. Тому що ви розумієте, що самі на себе правоохоронці дуже так важко відкривають справи і їх розслідують. Повинен бути орган, який буде займатися саме цими розслідуваннями. І це – Державне бюро розслідувань”, – пояснює заступниця Міністра юстиції.

Державне бюро розслідувань формально створили у березні 2016 року, однак досі воно не працює. Тим часом в Європейському суді з прав людини станом на 1 квітня цього року перебуває 7,3 тис. позовів проти України. З усіх європейських країн більше позиваються тільки до Румунії та Росії.

За порушення Конвенції з прав людини з боку правоохоронців і суддів тим часом надалі розраховуються платники податків.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Новини

      Юридична допомога для журналістів: куди і як повідомляти про воєнні злочини окупантів та порушення чиновників

      Юридичний проект “Свої Люди” від Bihus.Info відновлює роботу. Журналісти та громадські активісти зі всіх регіонів України можуть звернутися по допомогу з написанням заяв та скарг, допублікаційною експертизою та правовими консультаціями, а також за супроводом у судових справах.

      Новини

      Касація скасувала рішення судів, які змушували журналістів спростовувати розслідування про Семочка

      14 грудня 2022 року Верховний суд (Касаційний цивільний суд) скасував усі рішення попередніх інстанцій по справі “Семочко проти журналістів”, якими телевізійне розслідування про Сергія Семочка було визнане недостовірним та підлягало спростуванню, і скерував справу на повторний розгляд в першу інстанцію, тобто “з нуля”.

      Ми вплинули

      Лебедина пісня: перед ліквідацією ОАСК “роздав” мільйони суддям, люстрованим та екс-заступнику Генпрокурора

      За час воєнного стану Окружний адміністративний суд м. Києва прийняв низку рішень про багатомільйонні виплати посадовцям, поновлення люстрованих та майже мільйонну виплату “судді Майдану”, а також скасував санкції щодо підприємства з “російським слідом”. Про це йдеться у розслідуванні Данила Мокрика для Bihus.Info.