Ми вплинули

У КМДА переглянуть тарифи на рекламу в метро після звернення юристів Bihus.Info

FacebookTwitterTelegram

У Київській міській державній адміністрації пообіцяли переглянути низькі тарифи на рекламу в метро, на яких, за інформацією журналістів, заробляють фірми-посередники.

Про це у відповідь на скаргу юристів проекту Bihus.Info:“Тисни” повідомили з департаменту економіки та інвестицій КМДА.

Як з’ясували раніше журналісти “Слідства.Інфо”, на тлі підвищення тарифів на проїзд, Київський метрополітен не доотримує грошей від реклами, хоч має джерела для заробітку. В реальності, кошти йдуть не на потреби метро, а в кишені сумнівних посередників, пов’язаних із родичами високопосадовців.

Наприклад, одна рекламна наліпка на вході до станції коштує близько 250 гривень на місяць. Тисяча обклеєних дверей на рік — це вже три мільйони. Крім того, є ще лайтбокси на ескалаторах, наліпки на платформах, переходах, вікнах та дверях вагонів.

На цьому метрополітен міг би заробити чималі кошти, однак рекламою в місті займається “Київреклама”. А метрополітен отримує 0 гривень 0 копійок. У відповіді на запит КП «Київреклама» надала інформацію, що за 2016 було перераховано в КМДА трохи більше 21 млн. грн. від надання користуванням майна метрополітену.

З тим, що тарифи занизькі погодився погоджується і тимчасовий очільник «Київреклами» Олександр Смирнов: «Наприклад, рекламне агентство пропонує клієнту пакет із 707 наліпок за 180 тисяч гривень на місяць. Підрахувати, скільки грошей сплатить до бюджету посередник за цей самий пакет послуг, допоможе проста формула: площу рекламної наліпки, — у нашому випадку це 50 на 75 сантиметрів, — множимо на кількість — 707 штук, і базовий тариф у 100 гривень. Виходить трохи більше 26 із половиною тисяч гривень — майже вшестеро менше ціни в оголошенні».

Таким чином, посередник залишає собі понад 80 відсотків усіх грошей, що потенційно може принести реклама в метро. Лише невелика частина потрапляє в міський бюджет. На цьому заробляють фірми, що орендують рекламну площу за тарифами, які роками залишаються незмінними.

Наразі таких посередників 23, і більшість найприбутковіших рекламних площ монополізували компанії, чиї власники тісно пов’язані з народним депутатом від блоку Петра Порошенка. Зокрема, більше двох тисяч квадратних метрів скляних поверхонь вагонів орендує компанія «Центр медіагруп». Її власники — Іван Березенко та Павло Матвієнко — батько і двоюрідний дядько нардепа від БПП Сергія Березенка, який раніше був депутатом Київради від блоку Леоніда Чернівецького.

Щоб виправити ситуацію, юристи Bihus.Info звернулись до КМДА і добились рішення про перегляд тарифів на розміщення реклами для посередників. Незабаром новий порядок обіцяють викласти на сайті КМДА, і дати можливість громадськості вносити до порядку свої пропозиції.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Новини

      У Верховній Раді намагалися приховати, що платили нардепам Ковальову і Козаку після втечі

      На запити Bihus.Info щодо бюджетних виплат народним депутатам у 2022 році у  Апараті Верховної Ради надали дві кардинально різні відповіді щодо колишнього “слуги народу” Олексія Ковальова, який перейшов на бік ворога та соратника Віктора Медведчука Тараса Козака, який втік з України ще на початку 2021-го. Є підозра, що в парламенті намагалися приховати інформацію про те, що ці нардепи отримували гроші після початку повномасштабного вторгнення росіян.

      Новини

      “They Thought They Would Take Ukraine in Eight Days”: The Story of an Odesa Chaplain Who Survived 70 Days of Captivity

      In late February, Odesa chaplain Vasyl Vyrozub, together with the crew of the tug Sapfir traveled to Snake Island to retrieve the bodies of Ukrainian border guards believed dead. They were detained by the Russians near the island. After this, Vyrozub was held captive for two months, interrogated daily, tortured, and pressured to confess to cooperating with the Ukrainian Security Service.

      Новини

      “Я ще не готова побачити цю братню могилу під тим, що було моїм будинком”: історія мешканок Ізюма, які вибралися з пекла

      “24 лютого, коли почали стріляти, ми були у Харкові. Вранці почалися вибухи, потім нам сказали, що на роботу не потрібно йти до окремого розпорядження. Ми вагалися - їхати в Ізюм чи залишатися в Харкові. Потім вирішили поїхати в Ізюм. По-перше, там своя квартира. По-друге, там батьки наші. Ми думали, що там нас омине. Ця квартира в Ізюмі… Це була наша віддушина. Ми жили цією квартирою, в нас там такий чудовий краєвид, хотіли в ній на пенсії жити”, - розповідає Анна (на її прохання ми змінили ім’я). Жінка каже, що ввечері 24 лютого в Ізюмі було набагато тихіше, ніж у Харкові. Тож родина вирішила залишитися тут, а Анна навіть почала кликати до себе колег. Але на початку березня ситуація різко змінилася.