Судді Майдану “на екзаменах”

Вища кваліфкомісія нині проводить співбесіди із суддями місцевих та апеляційних суддів, щоб визначити, чи відповідають вони займаній посаді. Журналісти Bihus.Info спеціально для ЧЕСНО.Фільтруй Суд! проаналізували суддів, які приймали сумнівні рішення під час Майдану, та дослідили, наскільки успішно служителі Феміди проходять кваліфоцінювання.
Судді Майдану “на екзаменах”

МАРИНА

АНСІФОРОВА

Всі тексти автора

Позитивні зрушення Окружного адмінсуду Києва

Те, що суддя Богдан Санін не підтвердив здатність здійснювати правосуддя у суді, є чи не найбільшим здобутком під час співбесід із так званими “суддями Майдану”. Рішення, згідно з яким суддя заборонив будь-кому більш ніж на місяць збиратися на центральних вулицях Києва, є одним із найвідоміших сумнівних рішень, разом із рішенням судді Євгена Аблова щодо розгону активістів. Під час співбесіди члени Комісії неодноразово піднімали питання законності прийнятої ухвали, однак сам Санін так і не визнав, що воно було прийняте з порушенням прав людини. Однак, відповідаючи на запитання, суддя зазначив, що нестаток часу не дав змоги поставитися до ситуації більш об’єктивно.

“В зв’язку із скороченням строків, в зв’язку з тим, що був відсутній закон про проведення мирних зібрань до цих пір, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що, дійсно, в порушення були допущені норми процесуальні, але це були незначні допущення“.

Раніше Тимчасова спеціальна комісія, що досліджувала рішення суддів Майдану, виявила у рішенні Саніна ознаки порушення присяги судді. Незважаючи на це, Вища рада правосуддя Саніна не звільнила. 5-річний суддівський термін для судді закінчився у 2015-му році, тому до сьогодні Санін не мав права вершити правосуддя, натомість працював суддею-спікером. Тепер Вища кваліфкомісія рекомендувала звільнити служителя Феміди.

Окрім рішення щодо Майдану, суддя відомий яхтою, набутою його дружиною у березні 2014-го року.Ринкова вартість судна - близько 100 тисяч доларів, натомість дружина Саніна Ганна вказала, що придбала її за половину ціни - 50 тисяч доларів.  

Ти - у грі, якщо маєш довіреність

Незважаючи на те, що Санін не підтвердив свою кваліфікацію, рішення щодо його колеги у тому ж суді - Віктора Данилишина, - виглядає дещо інакше. У листопаді 2013-го суддя на півтора місяці заборонив встановлення на центральних вулицях Києва наметів, кіосків, навісів тощо. Пізніше це рішення оскаржив Київський апеляційний адміністративний суд. Рішення було прийняте раніше за аналогічну постанову судді Богдана Саніна, але воно стало менш відомим,  що частково пояснює набагато менший рівень уваги до нього як зі сторони громадськості, так і зі сторони Кваліфкомісії суддів.

“В той же час Комісія переатестовує таких же суддів Майдану,  як Богдан Санін, але не звільняє їх. Рішення Віктора Данилишина стало підставою для перших кримінальних проваджень проти учасників протестних акцій. Однак Комісія рекомендує Саніна звільнити, а по Данилишину -  перерва”, - пояснює несправедливість підходів до різних суддів член Громадської ради доброчесності Галина Чижик.

Під час співбесіди з суддею Віктором Данилишиним говорили півтори години, але жодного разу не торкнулися цього рішення. Члени Кваліфкомісії звернули увагу на велику кількість скасованих рішень судді, обговорили рішення стосовно екс-заступника прокурора Києва Олега Валендюка, який підпадав під люстрацію, проте суддя Данилишин фактично заборонив його звільняти. Окрім цього, Комісія виявила некоректну поведінку судді під час засідань: великого резонансу набули слова судді до учасника засідання: “Ви, по-перше, не підвищуйте до мене голос, бо я можу ще й гаркнуть...А по друге, ви зобов’язані, а якщо не зобов’язані, то я вам прив’ю любов до правосуддя”.  Однак, аналогічне рішення, щодо якого Санін переатестацію не пройшов, не прозвучало на співбесіді з Данилишиним. Хоч щодо нього оголосили перерву в розгляді, можна зробити висновок, що аналогічна підстава може закінчити кар’єру одного судді і зовсім не вплинути на іншого. Варто зазначити також, що, згідно з інформацією Громадської ради доброчесності, громадянин Юрій Зонтов у 2015-му році видав довіреність Данилишину на розпорядження своїми рахунками та особистим сейфом.  Особа з таким же ім’ям та прізвищем є рідним братом голови окружного адмінсуду Києва Павла Вовка, де Данилишин і працює. Саме тому ми можемо пропустити, що служитель Феміди не отримав одразу негативні результати переатестації тому, що має неабияку протекцію зі сторони свого керівництва.

Невдачі Шевченківського суду

Суддя Шевченківського райсуду Києва Валентина Маліновська - разом із Богданом Саніним опинилася в числі тих, хто не підтвердив здатність здійснювати правосуддя у своєму суді. Згідно з матеріалами справи, Маліновська 3 грудня 2013-го року винесла рішення про взяття під варту фотографа Сергія Нужненка на два місяці, який був затриманий та побитий беркутівцями двома днями раніше. Під час самої співбесіди Маліновська зазначила, що, за її даними, Нужненко після оголошення рішення потрапив до Київської міської лікарні. Пізніше рішення судді було скасоване в апеляційному порядку і стосовно Нужненка був призначений інший запобіжний захід - у вигляді особистого зобов’язання. Увагу членів ВККС привернув той факт, що суддею Маліновською не було внесено рішення у Єдиний реєстр. За інформацією ВККС, рішення суддею було прийняте 3-го грудня 2013-го року, а внесене - лише 3-го січня 2016-го. На питання Комісіїі, чому рішення не  було внесене раніше, суддя відповісти не змогла. За результатами спібесіди суддя була визнана такою, що не підтвердила здатність здійснювати правосуддя.

Успішні співбесіди з суддями “дрібнішого” формату

Натомість судді, які приймали інші рішення стосовно учасників Революції Гідності, - зокрема, щодо позбавлення прав керування за поїздку до Межигір’я, - можуть похвалитися цілком успішним проходженням співбесіди з Вищою кваліфкомісією суддів. Так, суддя Шевченківського райсуду Києва Анзор Саадулаєв, який приймав подібне рішення, підтвердив здатність здійснювати правосуддя. За матеріалами Вищої ради правосуддя, суддя своїм рішенням позбавив прав керування громадянки Інни Гаврилюк строком на три місяці.  Незважаючи на те, що прямих доказів знаходження жінки в автомобілі не було, суддя зробив свій висновок лише на основі рапорту правоохоронних органів та фотофіксації самого транспортного засобу. В той же час інформація свідків самої Гавриленко, які підтверджували, що на момент поїздки вона не знаходилася в авто, йому не здалися переконливими. Пізніше ця постанова була оскаржена в апеляції.

На самій співбесіді суддя заявив, що йому варто було приділити більшу увагу вивченню доказів усіх сторін: “Після даної справи зробив висновки, що потрібно більш прискіпливо, більш детально ставитися до доказів, не йти по принципу, якщо працівник органу влади виносить якесь своє рішення, - що не завжди воно може бути правомірним, все ж таки його треба перевіряти”, - сказав він. Також суддя не вніс вказану постанову у декларації доброчесності, мотивуючи це тим, що рішення Вищої ради правосуддя стосовно цього кейсу винесли тільки у березні 2017-го року, а декларацію доброчесності потрібно заповнювати в кінці року за поточний рік.

Суддя Дніпровського районного суду Києва Наталя Марфіна відмовила у визнанні дій  щодо складання адмінпротоколу громадянину Є.Кузьмінському протиправними. Безпосередньо сама суддя своїми рішеннями не позбавляла учасників автозаїзду до Межигір’я водійських прав - постанову, в якій Кузмінського притягнули до адміністративної відповідальності, позбавивши прав на 4 місяці, прийняла інша суддя цього суду, а на той момент його голова - Неля Ластовка. Цікаво, що під час розгляду цієї справи Кузьмінський подав позов щодо визнання протиправними дій правоохоронця зі складання адмінпротоколу. Суддею у справі була призначена Наталя Марфіна. За інформацією самого позивача, суддя слухала доводи усіх сторін, як посеред засідання її викликала голова суду, а після її повернення через 20 хвилин суддя винесла рішення про відмову у задоволенні вказаного позову. Такі дії судді Наталі Марфіної могли свідчити про тиск з боку голови цього суду. Однак, на самій співбесіді члени Комісії були дуже поблажливими стосовно цієї справи: вони допомогли судді дійти до висновку, що обгрунтування позову нібито не збігалося з його прохальною частиною, що давало право відмовити у його задоволенні. І - не тільки відмовити, а й не приймати справу до розгляду.  У результаті суддя підтвердила здатність здійснювати правосуддя у своєму ж суді.

Судді-майданівці та їхні перерви в розгляді

Стосовно двох суддів, а саме, - суддів Оболонського райсуду Києва Ольги Короткової та Миколи Місечка, а також суддів Святошинського райсуду Києва Андрія Ключника та Володимира Макаренка, - у розгляді їх матеріалів стосовно підтвердження здатності здійснювати правосуддя оголошено перерву. В двох з чотирьох випадків - через інформацію, викладену у висновках Громадської ради доброчесності: на думку членів Вищої кваліфкомісії, члени ГРД мають “усунути недоліки приготованих висновків”, після чого співбесіди з суддями поновляться. В матеріалах, викладених Громадською радою, міститься інформація у трьох випадках про рішення суддів, якими вони затримували учасників масових акцій протесту.Стосовно Володимира Макаренка Громадська рада доброчесності поки не надала ВККС жодної інформації. Однак, за даними Комісії, суддя обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою одному з активістів Майдану, який пізніше був змінений на особисте зобов’язання. Однак до самої суті питання Комісія не дійшла, мотивуючи це тим, що спочатку Раді потрібно впорядкувати свої документи. Тому сказати напевно, що очікувати від їх рішень, складно.

Від того, яке рішення Комісія прийме стосовно п’ятьох суддів, залежить загальна тенденція розгляду справ стосовно так званих “суддів Майдану”. Адже нині позитивних, як і негативних рішень, - порівну: два на два. Тож як будуть вчиняти члени Кваліфкомісії, - побачимо далі.