Блоги

Справа Привату: що означають вересневі рішення по депозитах Суркісів і як з цим далі жити

FacebookTwitterTelegram

08 вересня 2020 року, Верховний Суд постановив ухвалу, якою фактично зупинив стягнення з ПриватБанку 10 мільярдів гривень (347 мільйонів доларів США) на користь іноземних компаній, які  ЗМІ пов’язують з братами Суркісами.

Юристи Bihus.Info Тетяна Дмитрюкова і Андрій Сербін проаналізували деталі судових баталій навколо Привату і пояснили, що ці рішення означають на практиці.

8 вересня Верховний суд зупинив виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 09 лютого 2017 року, залишеної без змін постановою Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року, до закінчення касаційного провадження у справі.

Згадана ухвала – це ухвала про забезпечення позову 6 компаній, пов’язаних з Суркісами, від 2017-го року – а саме про заборону ПриватБанку вчиняти будь-які дії, блокувати, вчиняти дії щодо грошових коштів, які перебувають на їх рахунках  (6 компаній) без їх на те згоди, у тому числі і заборону блокувати, зупиняти та не виконувати їхні розпорядження  щодо цих грошових коштів, розпоряджатися їх коштами на власний розсуд.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд: суд врахував, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 2 вересня 2020 року визначено порядок виконання ухвали цього ж суду від 9 лютого 2017 року, зокрема, шляхом стягнення з ПриватБанку грошових коштів у сумі 347 мільйонів доларів США (10 мільярдів гривень) і визнав обгрунтованість ризиків для ПриватБанку.

Що це означає? Ухвала Печерського райсуду Києва від 2 вересня 2020 року визначила порядок виконання ухвали від 2017 року, тобто фактично дозволила стягнути з ПриватБанку 10 мільярдів гривень.

Оскільки, відповідно до вимоги процесуального закону та Закону України «Про виконавче провадження» ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню, а також може бути звернута до примусового виконання як виконавчий документ, Верховний Суд визнав обґрунтованість ризиків для ПриватБанку до ухвалення рішення судом касаційної інстанції у цій справі, а також ймовірність утруднення повороту виконання судового рішення у разі його скасування Верховним Судом.

При цьому, застосовуючи таке зупинення, Верховний Суд не здійснював оцінку обґрунтованості поданої касаційної скарги, а лише встановив існування загроз забезпеченню балансу інтересів сторін.

Таким чином, зважаючи на характер спірних правовідносин, з метою забезпечення балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, враховуючи наявність ризиків утруднення повороту виконання судового рішення у разі його скасування в касаційному порядку, Верховний Суд зробив висновок про необхідність зупинення виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 09 лютого 2017 року до закінчення касаційного провадження.

Що це означає?

Верховний Суд фактично зупинив, до закінчення касаційного провадження у справі, процес стягнення з Приватбанку 347 мільйонів доларів США (близько 10 мільярдів гривень) на користь позивачів (шість іноземних компаній, які ЗМІ пов’язують із братами Суркісами).      

Історія розгляду цієї справи в судах першої та апеляційної інстанцій

У лютому 2017 року шість іноземних компаній, які ЗМІ пов’язують із братами Суркісами,  звернулися до Печерського районного суду м. Києва із позовом до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», Міністерства фінансів України, Шлапака Олександра Віталійовича, третя особа – Кабінет Міністрів України, про зобов’язання вчинити дії.

Разом із позовною заявою та до вирішення спору по суті, позивачі подали клопотання про забезпечення позову, шляхом зобов’язання ПриватБанку щодо належного виконання умов договорів, заборони ПриватБанку вчиняти дії щодо грошових коштів, які перебувають на їх рахунках без їхньої, у тому числі і заборону блокувати, зупиняти та не виконувати їхні розпорядження  щодо цих грошових коштів, розпоряджатися їх коштами на власний розсуд.
На обґрунтування доводів заяви про забезпечення позову, позивачі посилалися на існування ризиків списання та втрати грошових коштів та неможливість користуватися належними їм грошовими коштами при здійсненні господарській діяльності.

Варто зазначити, що станом на сьогоднішній день рішення по суті позовних вимог Печерським районним судом м. Києва ще не ухвалено. 

Однак тоді, в лютому 2017-го, Печерський райсуд м. Києва постановив задовольнити заяву позивачів про забезпечення позову і фактично заборонив ПриватБанку вчиняти будь-які дії щодо зупинення/блокування/припинення/розпорядження коштами без згоди позивачів, а також утримуватися від виконання договорів до вирішення по суті спору (тобто, до ухвалення судом першої інстанції  остаточного, фінального рішення по справі).

Не погодившись з вказаною ухвалою суду про забезпечення позову, Кабінет Міністрів України та ПриватБанк подали апеляційні скарги, посилаючись на порушення  судом першої інстанції норм процесуального права, просили скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 09 лютого 2017 року та ухвалити нову про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 20 квітня 2017 року апеляційну  скаргу ПриватБанку відхилено, а ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 09 лютого 2017 року про забезпечення позову залишено без змін.

Так само було вже цього року, 10 червня 2020 року, було відхилено апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України.

В подальшому Кабінет Міністрів України та Приватбанк звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами на вказані вище судові рішення.

Юрист Bihus.Info Андрій Сербін про процесуальні аспекти зупинення виконання ухвали суду до закінчення її перегляду в касаційному порядку:

Згідно з частинами першою та другою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала.

Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали участі у справі, але судовим рішенням визначено питання про їхні права, свободи чи обов`язки.

Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені певними доказами.

Чи мають журналісти право бути в залі судового засідання в період карантинних обмежень, проводити фото- і відеозйомку? Які законодавчі акти регулюють ці права, і чи варто зважати на рекомендації Ради суддів України? Правові аспекти обмежень в період карантину пояснив адвокат проєкту “Свої Люди” Віталій Матвєєв.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

Хочеш закинути нам тему? Закинь!

Новини

Суд залишив без розгляду позов СБУшника на Тундрі проти Bihus.Info

Галицький районний суд Львова залишив без розгляду позов Віталія Герсака про захист честі, гідності, ділової репутації. Керівник СБУ Миколаївщини подав позов після виходу розслідування Bihus.Info. Однак, адвокат проєкту “Свої Люди” Євген Воробйов разом з ГО “Платформа прав людини” подали ґрунтовний відзив із запереченнями на позовну заяву. 

Новини

Фігуранти розслідування про оборонку визнали провину у відмиванні і пообіцяли здати спільників

Солом’янський суд Києва затвердив угоди про визнання винуватості двох ексдиректорів і засновників ТОВ «Оптимумспецдеталь» Володимира Волохача і Романа Чуби. Cаме ця фірма була центральною в оборонних схемах Гладковського, Жукова і Рогози, про які в лютому-березні 2019 розповідали журналісти Bihus.Info.

Новини

Під приводом пандемії: що можна купувати без тендеру і яке покарання за зловживання замовників

Від березня 2020 року задля боротьби з COVID-19, замовники можуть купувати необхідні ліки та обладнання у постачальників за спрощеною процедурою. Що це означає та на які товари розповсюджується? Яка відповідальність передбачена для замовників, що зловживають цим правом - пояснює адвокат платформи “Свої Люди” (Bihus.Info) Віталій Гусак.