Голова парламентського Комітету зі свободи слова Нестор Шуфрич не зміг назвати номери статей Кримінального кодексу, які захищають журналістів. Це сталося під час інтерв’ю у програмі Bihus.Info “Рольові Ігри”.
На запитання ведучого Данила Мокрика, чи може він назвати номера статей, які захищають журналістів, Нестор Шуфрич відповів:
“Номери зараз не згадаю. Але вже рази 4 підписував листи щодо сприяння в розслідуванні саме цих статей”.
На запитання, що саме ці статті Кримінального кодексу передбачають, голова парламентського Комітету зі свободи слова відповів теж відповів загальною фразою.
“Там в залежності від того, яка частина. Там, як мінімум, дві частини, якщо я не помиляюсь, як мінімум дві частини, і покарання максимальне, якщо не помиляюсь, до 7-8 років. Втручання в журналістську діяльність”.
Водночас Нестор Шуфрич сказав, що потрібно змінювати законодавство так, аби правоохоронці несли посилену відповідальність, якщо не розслідують належним чином злочини проти журналістів.
“За бездіяльність і так у правоохоронців є відповідальність. Але я хочу цю відповідальність збільшити, якщо це стосується фактів скоєння протиправних дій відносно журналістів. Щоб поліцейський і слідчий розумів, що те, що він не відреагує належним чином, то це буде для нього підвищений ступінь відповідальності. Це – одна із ініціатив, яка, я сподіваюсь, буде реалізована і виписана у змінах до законодавства”, – заявив народний депутат.
У Кримінальному кодексі України є декілька статей, які стосуються злочинів проти журналістів. Зокрема, це – ст. 171 (Перешкоджання діяльності журналістів) та ст. 345-1 (Погрози та насильство щодо журналіста).
Читайте також
Усі новини
Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)
Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!
Маєш, що додати? Додай!
Хочеш закинути нам тему? Закинь!
Телепрограма “Наші гроші з Денисом Бігусом”
Телепрограма “Наші гроші з Денисом Бігусом”
Новини
Усі новини«Пекло у раю»: Як окупанти знищували Кінбурнську косу, вбиваючи природу і тероризуючи місцевих
Одне з найулюбленіших місць українських тревел-блогерів, фанатів «дикого відпочинку» і бердвотчерів зараз більше схоже на локацію для зйомок постапокаліптичного фільму, ніж на туристичну принаду. Кінбурнська коса або ж “українські Мальдіви”, як називали це місце раніше, з самого початку російського вторгнення стала для окупантів плацдармом для артилерійських атак півдня Миколаївщини.
“Місто під час окупації повернулося у середньовіччя”: історія працівниці онкодиспансеру, яка п’ять місяців прожила у захопленому Херсоні
Черги за продуктами та готівкою, “віджим” бізнесу, схиляння до “співпраці” і постійний пошук проукраїнсько налаштованих громадян. Все це — “атрибути” восьми місяців окупації Херсону — першого і єдиного з 24 лютого обласного центру, який вдалося захопити росіянам. Олені Грушці, працівниці місцевого онкодиспансеру, вдалося протриматися в окупованому місті майже п’ять місяців. Нині жінка мешкає в Одесі, каже, що “клімат тут схожий на херсонський, та й близько до дому”, і чекає на можливість повернутися у вже звільнене Збройними силами, але ще дуже вразливе місто.
Оточення керівника ОП проігнорувало запитання про те, як потрапило в наглядову раду “Укрнафти”
Після примусового відчуження акцій п’яти підприємств в управління Міноборони, в наглядовій раді щонайменше одного з них — ПАТ “Укрнафта” — з’явились представники команди керівника ОП Андрія Єрмака. Редакція Bihus.Info запитала їх, як відбулися ці призначення.
