СБУшники з підвалу: хто контролюватиме мобільні номери за 72 мільйони

Люди, пов’язані з міграційною службою, організували тендер на 72 мільйони, який виграла "родинна" фірма екс-голови міграційної служби Сергія Радутного. Ще донедавна ця фірма сиділа у столичному підвалі. І лише, коли її оголосили переможцем торгів, перебралося у краще приміщення.

Люди, пов’язані з міграційною службою, організували тендер на 72 мільйони, який виграла “родинна” фірма екс-голови міграційної служби Сергія Радутного, повна співробітників СБУ. Ще донедавна ця фірма сиділа у столичному підвалі.

Цього року в Україні мала б запрацювати система mnp – мобайл намбер портабіліті. Це послуга зміни мобільного оператора без зміни номера. Якщо тарифи чи рівень обслуговування оператора вас не влаштовують, можна піти до іншого. Для цього треба лишити заявку на сайті оператора або відправити смс. Номер і тризначний код не зміняться, але протягом 30 днів змінять “прописку”. 

Переносити номери має “центральна база перенесення номерів”. Тендер на її створення і підтримку провело державне підприємство Український державний центр радіочастот (до 2004 – «Укрчастотнагляд»). 25 січня переможцем конкурсу оголосили столичне ТОВ “ДіаЛінк”. 

Засновниками “ДіаЛінку” значаться Сергій Халімоненко та Тетяна Нечипорук. Хто вони, у “ДіаЛінку” журналістам відмовилися розповісти, зауваживши, що це – “гражданє України”. Проте “Наші гроші” (ЗІК) з’ясували – засновники переможця пов”язані з екс-керівником Держміграційної служби Сергієм Радутним.

Нинішній співвласник “ДіаЛінку” Сергій Халімоненко – не чужа міграційній службі людина. Його фірма ПП “ЮК “Справка” сидить на фінансових потоках в управлінні міграційної служби у Дніпропетровській області. Там вимагають платити гроші фірмі Халімоненка за видачу біометричних паспортів. Хоч збирає “Справка” гроші у Дніпропетровську, зареєстрована фірма у Києві за адресою, де прописано ще 1027 підприємств.

Друга співвласниця “ДіаЛінку” Тетяна Нечипорук разом із дружиною Радутного Ларисою Ямчуковою та екс-депутатом Київради Геннадієм Ільїним зареєстрували низку патентів на винаходи, пов’язані з видачею документів та біометричними даними.

Зазначимо, що відповідальні за тендер працівники УДЦР прийшли туди або з ДП ”Документ”, яке перебуває в управлінні міграційної служби, або з самої ДМС. 

Голова тендерного комітету УДЦРу Вадим Гулько керував  у “Документі” департаментом взаємодії з міграційною службою. А директор з інформаційно-телекомунікаційного напрямку УДЦР Вікторія Трощенко – 2011-2014 радник голови ДМС з інформаційних питань та директора Департаменту інформаційних технологій Державного підприємства “Документ”. Нинішній виконавчий директор УДЦР Ярослав Янушевич кілька років тому керував ДП “Документ”, а ще був заступником голови міграційної служби. Директор з фінансових питань УДЦР Андрій Кишинський також працював генеральним директором “Документу”. 

Компанія-переможець “ДіаЛінк” розмістилась у підвалі столичної багатоповерхівки. На сайті “Діалінку” ця адреса вказана як адреса технічної підтримки. Хоча саме тут журналісти застали керівника фірми Олександра Басса та Олександра Обухова – ветерана СБУ, який назвався автором тендерної документації. 

За словами керівника “ДіаЛінку”, раніше компанія постачала програмне забезпечення ДП “Документ”. Це було саме в той період, коли Сергій Радутний керував міграційною службою. 

Також журналісти зауважили в офісі “ДіаЛінку” документи “Уніту”. Ця фірма, як з’ясували попередні розслідування “Наших грошей” (ЗІК), заробляє на біометричних паспортах, які видають міграційна служба та ДП “Документ”, а ще контролює продаж “Укрзалізницею” квитків онлайн.

Після короткої розмови, керівництво “ДіаЛінку” запропонувало журналістам проїхати у “центральний офіс” компанії – на столичну вул. Клименка, 23-а. Проте місцевий охоронець розповів, що Олександра Басса бачить уперше, а “центральний офіс” виявився двома порожніми орендованими кімнатами з парою столів і стільців. 

“Нашим грошам” повідомили, що у “Діалінку” працює 16 людей, однак всі вони “втекли через сором”язливість”. Надати сертифікати працівників, які є обов”язковими для участі у тендері, керівництво фірми відмовилось: “Ми їх можемо дати, але не хочемо”. Журналісти також з’ясували, що інтереси “ДіаЛінку” представляє ще одна людина з посвідченням СБУ – Максим Шевченко. Майже 4 роки він працював в ДП “Українські спеціальні системи”, яке створили за наказом одного з департаментів СБУ.

Цікаво, що, за даними УДЦРу, “Діалінк”, при тому, що ще донедавна сидів у підвалі, за 9 місяців 2015 року має чистого прибутку 631,3 тис. грн. Проте у статутному капіталі фірми 65 тисяч гривень, якими фірма відповідатиме за тендерні зобов”язання у 72 млн. грн.

У торгах на проектування і впровадження центральної бази даних взяли участь 6 фірм. Крім “Діалінку”, це ще українська дочка китайського телеком-гіганту “Хуавей” (пропозиція 26,9 млн.грн), “Ерікссон” (107,6 млн.грн), “Ес Ай Центр” (39,5 млн. грн), “Т4Б” (82, 2 млн. грн), ДП “Українські спеціальні системи” (89,2 млн. грн). 

“Хуавей”, “Ес Ай Центр” та ДП “УСС” відсіяли через низку причин: неправильно оформлені документи, фінансову неспроможність, брак досвіду у впровадженні mnp тощо.

Після того, як УДЦР оголосив “ДіаЛінк” переможцем у торгах, власник “Ес Ай Центру” Дмитро Зарахович заявив, що “платформа mnp не може коштувати більше 17 мільйонів гривень”, публічно відкривши кошторис своєї тендерної пропозиції. Згідно цього кошторису, прибуток “Ес Ай Центру”, складає 5 мільйонів гривень. А вартість всього рішення була б 39,5 мільйони.

У “ДіаЛінку” відкрити кошторис відмовилися, а ціну у 72 мільйони пояснили тим, що “врахували абсолютно все”.

Нині питання, хто саме впроваджуватиме mnp в Україні, не вирішене. 18 березня Антимонопольний комітет розглядатиме скаргу “Ес Ай Центру” на дії УДЦР. 

П.С. Ще до виходу програми керівництво УДЦРу на своєму сайті назвало її “однобокою і заангажованою“.