Росіяни викрадають проукраїнських блогерів у Херсоні

Після окупації Херсону російські злочинці почали тероризувати місцеве населення. Зокрема, викрадати людей. Так, у серпні російські військові забрали виховательку дитячого садочка Олену Наумову. Жінка вела Тік Ток-канал та з гумором розповідала про намагання росіян влаштувати у Херсоні “руський мир”. 

Журналісти поспілкувалися з родичами та друзями викраденої виховательки. Перше, що кожен з них говорить про Олену, це те, що вона відкрита людина з добрим почуттям гумору.

“Мама завжди на позитиві, любить смішити людей, несе їм добро й оптимізм. Ще до війни вона брала участь у “Розсміши коміка” (гумористичне телевізійне шоу – від ред.). І навіть зі своїми вихованцями готувала номери й з ними на цьому шоу виступала”, – каже син Олени Микола.

Олена Наумова з вихованцями Дімою Кривошия та Сашком Пушним на “Розсміши коміка” у 2014 році

До війни в Тік Тоці Олени були милі, смішні, гумористичні відео з дитячого садочка, де працює жінка. З початку весни була невеличка перерва – Олена зламала ногу і відео майже не викладала. А вже з травня її контент став патріотично направленим. У кожному своєму звернені до підписників жінка нагадувала, що Херсон – це Україна і щоб там не вигадували росіяни, нічого вони не змінять.

Проте 23 серпня в День Українського прапора, напередодні Дня Незалежності за Оленою прийшли окупанти.

“Об 11:00 приїхали люди в формі з автоматами і викрали мою маму з власного дому”, – говорить Микола.

Чоловік ще до початку війни виїхав за кордон на роботу. Про зникнення мами дізнався через добу від сусідів. Він звертався всюди: до Ірини Верещук, до поліції, до прокуратури, до волонтерів, які займаються звільненням цивільних з окупаційних катівень.

Через те, що син Олени не мав змоги самостійно шукати матір, на допомогу прийшла інша родичка Олени.

“В кінці серпня вона (інша родичка – від ред.) пішла до російської комендатури. Їй сказали, що якусь інформацію можуть надати в витверезнику, в районі, так званої в Херсоні, “Склотари”  – там розташовано російській підрозділ, який займається справами цивільних. В середину підрозділу родичку не пустили, через домофон їй сказали, що Олени Наумової в них немає”, – розповідає Микола.   

Також він зауважує, що за допомогою телефона Олени, окупанти заманюють інших проукраїнських херсонців.

“Мені написала незнайома жінка. Сказала, що її син, який живе в Херсоні, й ніби був у Олени модератором на стрімах, зник наступного дня – 24 серпня. За її словами, йому, з номера телефона моєї мами, прийшло повідомлення про зустріч. Він пішов і не повернувся. Я впевнений, що то 100% російські військові відправили смс-ку”, – каже чоловік.

Микола Наумов робить все, щоб повернути маму з полону

Через два тижні, 6 вересня, Олену відпустили. 

“Її відпустили, як вони сказали “під домашній арешт” з умовою, що вона не буде ні з ким спілкуватись. Пообіцяли, що вона зможе виїхати з окупації. При цьому всі документи в неї забрали”, – каже Микола.

На той час жінка заради безпеки себе та інших перебувала не вдома, а в іншому місті. Майже кожного дня до неї навідувались куратори.  

Через два тижні – 19 вересня Олена мала виїхати.

“19-го “куратори” запитали чи готова Олена для виїзду? Вона відповіла – так. Десь в цей період на її Тік Тоці з’явилось відео, в якому вона, ніби, просить вибачення у росіян і каже, що Херсон – то Росія. З того часу вона не виходить на зв’язок, її не має в тому місці, де вона жила. Речі її на місці, а мами нема”, – каже син викраденої виховательки.

Олена до викрадення й після

На відео з вибаченням Олена виглядає як закатована ворогом жінка з синцями під очима і дуже втомлена.

Відео з майже ідентичним текстом і на тому самому фоні вийшли від двох інших херсонських блогерів “Олегівни” та “Кошмаріка”, які зникли в той самий період, що і Олена.

“Ці відео з вибаченням від “Олегівни” й “Кошмаріка” вийшли майже в один час з відео від мами. А потім їх всі видалили. Я встиг зберегти лише відео з мамою”, – каже чоловік.

Зникли блогери з Херсону: Олегівна, Олена Наумова та Кошмарік

Наразі інформації про Олену немає. Микола продовжує пошуки матері й закликає всіх її підписників, всіх українців допомогти йому у цьому.

“Я вдячний всім за підтримку і допомогу в розповсюдженні інформації про маму. Її визволення після першого полону, то спільна перемога (не перша і не остання)”, – впевнений чоловік.

Олеся Ланцман

Цей матеріал було створено Bihus.Info у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст статті є виключною відповідальністю Bihus.Info і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.