Новини

Ректори за оренду не платять: як КПІ втратив 10 мільйонів гривень

FacebookTwitterTelegram

Організації, пов`язані з ректором Київського політехнічного інституту Михайлом Згуровським, роками орендували приміщення цього ж вишу за заниженими ставками і недоплатили біля 10 мільйонів гривень державі. А столичний Фонд держмайна, який мав би запобігти маніпуляціям з орендою, очолює бізнес-партнер того ж Згуровського.

Київський політехнічний інститут – найбільший технічний університет України. Поблизу центру Києва, на території КПІ, прихистилися 33 навчальні корпуси, 20 гуртожитків на 10 тисяч студентів, кілька парків, музей, бібліотека і один з найбільших у Києві концертних залів.

Уже 27 років ними незмінно керує Михайло Згуровський. Нещодавно його обрали ректором уп`яте. Але у фінансовому плані політехнічний інститут не такий успішний, як сам ректор.

За час свого ректорства Згуровський розбудовував власний бізнес: був засновником кількох приватних університетів, власником будівельної компанії у Чорногорії та монополістом з друку студентських квитків і дипломів для всієї України.

Минулі 15 років керівництва Згуровського кількість студентів КПІ поступово зменшувалася, а кількість порожніх приміщень – зростала. Але замість передачі вільних приміщень в оренду на загальних умовах, ректор почав передавати їх пов’язаними організаціям. Через маніпуляції з договорами оренди КПІ щороку недоотримує близько 900 тисяч гривень. Це недоплата за всіма договорами оренди. Але найбільше – 600 тисяч на рік – недоплачують три компанії, пов’язані зі Згуровським.

Зазвичай державні структури здають в оренду свої приміщення погодинно або ж помісячно. Якщо оренда погодинна —  орендар веде облік годин користування та має щоразу здавати приміщення власнику в незмінному стані.

“Ти прийшов, скористався (ред. – приміщенням), лекцію прочитав і пішов. Вони повинні прибирати свої речі”, – пояснює Світлана Вдовіченко, заступник голови відділу оренди Фонду держмайна у м. Києві.

Саме на таких умовах КПІ дав приміщення трьом компаніям, пов`язаним зі Згуровським. Насправді ж вони займали приміщення без жодних обмежень. Але Фонд держмайна, за словами Вдовіченко, не може проконтролювати кількість годин фактичної оренди, тому це має робити сам університет. Це підтвердив і проектний менеджер Prozorro.Продажі Олексій Мовчан. Також він розповів журналістам, що зазвичай погодинно орендують виставкові центри, івент-холи, а не аудиторії вишів для фактично щоденного навчання студентів.

У 2005 році ціле крило першого корпусу КПІ передали приватному «Міжнародному університету фінансів» (МУФ). На той час цей приватний виш належав самому Згуровському та першому проректору КПІ Юрію Якименку. Власники змінились лише у 2016 році: перед подачею декларацій, Згуровський та Якименко вийшли зі складу засновників. Замість них власниками стали родич ректора Назар Гусак та Володимир Тимофєєв — підлеглий Якименка.

«Ми хотіли, щоб він (приватний виш – ред.)продовжував своє життя, тому стали його засновниками. А потім, коли він почав працювати, то були інші засновники. Вони пов’язані з КПІ? Звичайно. КПІ не хотів, щоб ця ідея загинула», — прокоментував Юрій Якименко.

Адміністрація КПІ не просто не хотіла, щоб їхня ідея загинула, а й віддала приватному МУФу державні приміщення. Він оплачує всього 30-60 годин оренди в місяць. Але встигає навчати у дві зміни 240 студентів за більш як 15 освітніми напрямами. Співробітники КПІ пояснили журналістам, як у МУФу це виходить. Нібито виш зробив собі дублікат ключів, тому політехнічний інститут не може контролювати використання своїх же приміщень.

“Там навіть охорони немає. Ви кажете: мають бути журнали оренди. А я про це не знаю. Виходить треба їх терміново завести”, – розповідає один зі співробітників постової охорони КПІ.

У приміщенні МУФ вже зробив ремонт і встановив свою техніку й меблі. Тож приватний виш мав би сплачувати державникам не за погодинною ставкою – 235 тисяч на рік, а за помісячною – у чотири рази більше – 915 тисяч. Загалом таким чином цей приватний виш за весь час сплатив до бюджету на 6 мільйонів гривень менше, ніж мав би.

У 2014 році за такою ж схемою приміщення отримала компанія «Технології природи». За рік її співвласником став помічник Згуровського, Віктор Камаєв. Компанія розмістила там лабораторію та цех з очистки води, але оплатила за оренду в 17 разів менше фактичного часу користування — 19 тисяч замість 314 тисяч на рік. А за чотири роки державний КПІ недоотримав від фірми Камаєва понад мільйон гривень.

Орендарі, пов`язані з ректором КПІ, використовували і так звану схему підміни орендних ставок. Схема працює, тому що для громадських об’єднань орендна ставка – 7%, а, наприклад, для спортивного клубу – 17%. Тому за договором оренди у приміщенні КПІ мав би розміститися офіс ГО «Федерація рукопашного бою». Але фактично там працює і заробляє спортивний клуб «Рукбо». І засновник клубу, і голова федерації – одна людина, Юрій Радченко. А почесним президентом федерації був сам ректор КПІ Згуровський.

Місячний абонемент у спортклубі «Рукбо» коштує близько 1600 гривень на дитину. За ці гроші, як розповідає керівник клубу Андрій Радченко, група з півтора десятка дітей займається близько 12 годин на місяць: “Тут дорослі не займаються. Він теплий, він повністю в нашій оренді, тут масовості нема”. А працівники вахти розповіли нам, що ці заняття відбуваються постійно.

Як ми підрахували, за дев`ять років оренди, поки «Рукбо» заробляв, спортклуб недоплатив державі більше 3 мільйонів гривень. У «федерації» ж таку схему оренди спробували пояснити тим, що взимку та влітку приміщення не використовується.

«Зал у зимовий час фактично не опалюється. Взимку, скажу так, тут перебувати неможливо. Влітку теж. І нам порівну розбили цей час», — заявив президент Федерації Рукопашного Бою Юрій Радченко.  

Тож, за нашими підрахунками, ці три структури, пов’язані зі Згуровським, недоплатили за оренду державного Київського політехнічного інституту 10 мільйонів гривень. Сам Згуровський відкидає закиди у мінімізації плати за оренду. Але працівники Фонду державного майна, який контролює цей ринок оренди, кажуть, що можна говорити про зловживання, які мають перевірити правоохоронці.

Ми звернулися до керівника столичного відділення фонду – Максима Меденцева, теж пов`язаного з ректором КПІ Михайлом Згуровським. Вони – бізнес-партнери. На двох володіють 80% приватного “Міжнародного екологічного університету”, який зареєстрований у одному з корпусів КПІ.

Меденцев не заперечує знайомство зі Згуровським, але, каже, ці зв’язки не могли вплинути на діяльність Фонду. Він нібито виступив лише реєстратором МЕУ та одразу поступився своєю часткою. Хоча в офіційному реєстрі він досі зазначений власником найбільшої частки приватного університету.  

«Хто це, я знаю, але якихось дружніх стосунків не підтримуємо. Це формальність, — сказав Меденцев — Не обов’язково, якщо ти плануєш запустити власний бізнес, що ти з людиною знайомий. Університет зареєстрували, але він так і не запустився».

Михайло Згуровський взагалі нібито насилу згадує знайомство з Меденцевим: «Колись ми зустрічались з керівництвом Фонду держмайна, де було декілька людей, — сказав він. — Можливо серед них був і цей чоловік. Але це було досить давно».

На договорах оренди приміщень КПІ стоять підписи Меденцева, як представника Фонду держмайна, чого він сам не згадав при спілкуванні з журналістами.

Мінімізувати корупцію на оренді державного майна через публічну конкуренцію могла б нова система публічних аукціонів. Олексій Мовчан, який працює в Prozorro.Продажі, каже, що якби договори були публічні, всі б знали – цей приватний виш виграв аукціон на погодинну оренду приміщення державного вишу, а перебуває там постійно. За його словами, система спростить процедуру, яка на сьогодні триває до 5-8 місяців, та підвищить конкуренцію. Це б  допомогло збільшити доходи освітян, яких їм, за словами ректора КПІ Михайла Згуровського, так не вистачає.

Над текстом працювали: Ярильченко Олексій, Олександр Волошин.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

Хочеш закинути нам тему? Закинь!

Новини

Оточення “смотрящого” за Києвом планувало забудувати два гектари під кіностудією на Печерську

Оточення соратника ексмера Києва Леоніда Черновецького та так званого “смотрящого” за містом Дениса Комарницького планує звести житловий комплекс на Печерську - на ділянці під підприємством “Укркінохроніка”. Про це йдеться в сюжеті Bihus.Info.

Новини

Від погроз фігурантів до суду з президентом: як юристи допомагають журналістам не втрапити у пригоди

Перевірити факти з розслідування, виправити неточності, змусити поліцію відкрити провадження та захиститись від фігурантів - далеко не повний перелік ситуацій, коли журналістам потрібна допомога юристів. Саме таку допомогу надають правники з платформи “Свої Люди”, створеної командою Bihus.Info, щоб поєднати юристів, які готові допомагати журналістам і активістам, з тими, хто цієї допомоги потребує.

Новини

Поліція відкрила справу через перешкоджання журналістській діяльності на Одещині – Свої Люди

Після звернення юриста проекту «Свої Люди» (Bihus.Info) Національна поліція розслідує справу щодо перешкоджання журналістській діяльності з боку депутатів Авангардівської сільради, які не пустили знімальну групу на засідання.