Блоги

«Раніше всі писали «у стіл»

bihusjpg1.jpg
FacebookTwitterTelegram

Денис Бігус на круглому столі журналістів-розслідувачів газети "День".

ranishe-vsi-pisali-u-stil/ журналістських розслідувань, «справу Гонгадзе» як тест для вітчизняних мас-медіа та коефіцієнт корисної дії від українських розслідувань після Євромайдану з журналістами «Дня» на круглому столі дискутували  Федір СИДОРУК, шеф-редактор «Слідство.info» на «Першому»; Леонід ФРОСЕВИЧ, перший заступник головного редактора газети «Час Київщини», журналіст-розслідувальник; Денис БІГУС, ведучий програми «Наші гроші» на каналі «ЗІК»; Максим СУХЕНКО, шеф-редактор програми «Гроші» на «1+1», та Максим САВЧУК, журналіст проекту «Радіо Свобода» та «Першого» — «Схеми».

 

«РАНІШЕ ВСІ ПИСАЛИ «У СТІЛ»

Денис БІГУС: — Функція держави — завжди приховувати інформацію. Якщо порівнювати з тими умовами, в яких доводилося працювати три роки тому, в нас зараз все казково. Хотілося б прихованої зйомки… Так, Закон «Про доступ до публічної інформації», звичайно, не ідеальній, але він хороший як інструмент. Якщо ставити правильні питання — ймовірність відповіді від чиновників на порядок вища, ніж була два-три роки тому. Тоді ми не отримували взагалі жодних відповідей на наші запити. Це була «чорна діра».

 

Суспільство має реагувати на виступи й публікації та  збирати по 15 тисяч під райвідділом, а воно цього не робить. Якщо виходити з того, що журналістське розслідування має обов’язково когось саджати, звільняти, щось скасовувати і т. ін., то можна збожеволіти, адже в 90% випадків цього не відбувається, і ми це прекрасно знаємо. А раніше не відбувалося в 99% випадків. Наші розслідування найчастіше не викликають навіть порушення кримінальної справи. Але давайте називати речі своїми іменами: сюжети спонукають до двох днів обурення в народі, після чого нове розслідування переключає на себе увагу. Благо нестачі в темах і розслідуваннях у нас на даний час не передбачається. Чи означає це, що журналістські розслідування не виконують своїх функцій? Ні, не означає. Після Євромайдану я й мої колеги давали свідчення в прокуратурі — це були готові кримінальні справи, ситуація зрушила з мертвої точки. Раніше всі писали «у стіл», тільки цим столом був Інтернет.

 — Сьогодні журналістам бракує послідовності і позиції, особливо коли їм протистоїть багато сил, які не хочуть розслідування тих чи інших справ. Можливо все-таки варто «вести і додавлювати» певні теми, особливо якщо вони резонансі? Ще один приклад. Влада долучила екс-президента Кучму до складу нинішньої Конституційної комісії. Хіба це допустимо? Хто про це написав?

Денис Бігус: — Не варто. У нас був лише один приклад, коли ми робили кілька матеріалів на певну тему. Третій з них подивилася лише третина глядачів від тих, які подивилися перший. «Додавлювати» нудно, ніхто не буде цього дивитися. Резонанс має обмежений термін дії. Можна або використати його швидко й отримати результат, або ж він «протухне»… Гадаю, всі хто робив «серіали», зустрічався з цією проблемою. «Додавлювати» тему — не робота журналіста. Це — робота громадських організацій. Завдання журналіста — «обуритися» темою. Проводити системну організаційну, юридичну роботу — завдання ГО. У нас є Центр протидії корупції, але це п’ять-шість людей. Хоча вони роблять більше, ніж 90% київських ГО разом. Такий функціональний розподіл — ефективний. Ви знайшли тему, виклали її, витратили певний час, забе��печили певну суспільну підтримку, короткотерміновий суспільний капітал. Далі мають з’явитися небайдужі люди, які візьмуть на себе наступні два-три роки організації та підтримки цього процесу. Доки такий шар не з’явиться, говорити про будь-яку системність немає сенсу. Глядач — інфантильний, він про все швидко забуває.

Якщо я захочу системно займатися питанням корупцією в правоохоронних органах і витрачати на це весь свій час, то я буду громадським діячем. Я не робитиму про це програму, не працюватиму над журналістським проектом, бо його ніхто не дивитиметься. Тому що жодна комерційна структура не оплачуватиме це, бо вона не матиме рейтингу.

Роман ГРИВІНСЬКИЙ: — Ви можете показати, що якийсь депутат вкрав землю або отримав хабар, але вже завтра цей депутат, як ні в чому не бувало, з’являється в ток-шоу або в новинах на вашому ж або якомусь іншому каналі і продовжує вчити жити інших. Чи не бачите ви в цьому проблеми солідарності між журналістами, в тому числі всередині одного каналу?

Денис Бігус: — Я говорив би про питання кваліфікації, адже це питання до гостьових редакторів та редакторів вечірніх ток-шоу та програм. Я ніяк не можу вплинути на цей процес — чому тим чи іншим політикам не ставлять певних запитань.

Детальніше читайте на сайті “Дня” у матеріалі “Як “дотиснути” тему”.
 

 

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

Хочеш закинути нам тему? Закинь!

Ми вплинули

Фармкомпанію, яка заявляла про можливість лікування коронавірусу спиртом з травами, оштрафували на 3 мільйони

Антимонопольний комітет України оштрафував фармкомпанію «Екофарм» за обман, що їхній препарат “Протефлазід” може попереджати та навіть лікувати коронавірус. Тепер за публічні заяви про непідтверджені властивості спиртової настоянки виробник має заплатити 3,2 мільйони гривень штрафу. Раніше  журналісти Bihus.Info вже розповідали про цей препарат в матеріалі про фейкові ліки від Covid-19.

Новини

Київська область на антиCOVID витратила найбільше – у 18 разів більше ніж Чернівецька, де почалась епідемія

У Київській області (включно з Києвом) з початку епідемії коронавірусу провели понад 4 тисячі закупівель на більш як півтора мільярди гривень. Тоді як Чернівецька область, де власне вперше було зафіксовано випадки інфікування та яка наразі на третьому місці по кількості хворих, на  боротьбу з COVID-19 витратила у 18 разів менше - трохи більше 82 мільйонів гривень. 

Новини

Супрун не ініціювала ліквідацію СЕС – фактчек Кузьміна

Народний депутат від “Опозиційної платформи – За життя” Ренат Кузьмін заявив, що під керівництвом ексочільниці Міністерства охорони здоров'я Уляни Супрун в Україні була ліквідована санітарно-епідеміологічна служба. Однак насправді реорганізація Держсанепідслужби розпочалася за кілька років до призначення Супрун, яке сталося у серпні 2016-го.