Новини

Президентський законопроект про скасування недоторканності має бути відхилений, – Кононенко

yurchenko-a1.jpg
kononenko
FacebookTwitterTelegram

28 червня 2017 року Президент нагадав депутатам про необхідність прийняти запропоновані ним зміни до Конституції щодо скасування депутатської недоторканності. Давній товариш і бізнес-партнер Петра Порошенка Ігор Кононенко говорить, що розглянути цей законопроект потрібно для того, щоб відхилити.

Про це йдеться в сюжеті Аліси Юрченко для програми «Наші гроші з Денисом Бігусом».

Понад два роки тому Петро Порошенко вніс у парламент законопроект, який передбачає радикальне скасування депутатської недоторканності. Президент запропонував лишити як виняток тільки неможливість притягнути депутата до юридичної відповідальності за голосування та політичні висловлювання. Цей проект закону отримав позитивний висновок Конституційного Суду, однак за понад два роки так і не був розглянутий.

«Мій проект змін до Конституції готовий. Вимагає він політичної волі від народних депутатів», – сказав Петро Порошенко на День Конституції.

Насправді, через юридичні тонкощі вносити цим законопроектом зміни до Конституції вже рік неможливо. Річ у тім, що президентський законопроект №1776 передбачає зміни до Основного Закону не лише в частині депутатської, а й суддівської недоторканності. Однак 2 червня 2016 року суддівську недоторканність вже обмежили іншими президентськими змінами до Конституції.

«Цей законопроект має бути відхилений, тоді президент внесе новий, – зазначив у коментарі програмі «Наші гроші з Денисом Бігусом» народний депутат від БПП Ігор Кононенко. – Ми наполягаємо, щоб це питання було в порядку денному. Зараз ці подання, які є, показують нагальність цього питання».

Разом з тим не всі експерти підтримують ідею радикального скасування депутатської недоторканності через високий ризик використання кримінальних проваджень для політичного тиску в країнах з хиткою демократією. «Недоторканність треба залишати. Треба обмежити очевидним фактом. Це затримка на місці вчинення злочину або одразу після нього», – вважає Юлія Кириченко, керівник проектів з конституційного права Центру політико-правових реформ.

Вона також підкреслює, що гарантії депутатської недоторканності, передбачені Конституцією, були значно розширені в Законі «Про статус народного депутата» і Кримінальному процесуальному кодексі. Конституція фактично передбачає необхідність згоди парламенту лише з моменту повідомлення депутату про підозру, а от КПК і Закон «Про статус нардепа» забороняють без згоди парламенту проводити навіть негласні слідчі дії щодо депутата. Експерт наголошує, що ці норми Закону і КПК також мають бути скасовані.

Як повідомляла програма «Наші гроші з Денисом Бігусом», через абсолютний депутатський імунітет частина доказів у «бурштиновій справі» Борислава Розенблата і Максима Полякова може бути визнана судом недопустимими.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Ми вплинули

      Морякам скасували іспити для підтвердження дипломів

      Володимир Зеленський підписав закон, яким суттєво спрощує процедуру поновлення документів для моряків. Раніше усі українські моряки, щоб поновити документи, мали проходити іспит кожні 5 років. Тепер його залишили тільки для тих, хто вперше отримує документи чи хоче підвищити кваліфікацію. Документи діючим морякам продовжуватимуть за наявності у них робочого стажу. 

      Новини

      Незаконна забудова від матері прокурорки: юрист проєкту “Свої Люди” допоміг журналістці отримати дані для розслідування

      Журналістка “Четвертої влади” Алла Максимчук та юрист проєкту “Свої Люди” Віталій Гусак добились розкриття інформації щодо плати за користування ділянкою матір’ю прокурорки. Отримати дані стосовно фігурантки скандальної забудови юристу і журналістці допомогло звернення до Омбудсмена. 

      Блоги

      Коментар VS інтерв’ю: в чому різниця і які правові ризики для журналістів

      Коментар та інтерв’ю – поширені форми спілкування з героями матеріалів як для розслідувачів, так і для журналістів з інших сфер. Та попри схожість за формою, з точки зору закону між цими поняттями є суттєва різниця. Юристки Bihus.Info Тетяна Дмитрюкова і Марія Музичка пояснюють правові нюанси і можливі наслідки для журналістів.