Новини

Посмішка долі: працівники НАЗК збільшили свої доходи втричі за рік (інфографіка)

11143743-1406730259650145-3061403335986946781-o1.jpg
FacebookTwitterTelegram

Національне агентство із запобігання корупції нещодавно було скомпроментовано свідченнями екс-співробітниці Ганни Соломатіної. Втім, недовіра до цього органу існувала і раніше - через захмарні зарплатні при результативності близькій до нуля. Як змінилося матеріальне становище працівників НАЗК на новій службі - дивіться у свіжій інфографіці від проекту “Декларації”.

Робота у НАЗК стала дійсно щасливим квитком для тих, хто зумів туди потрапити. Якщо порівняти декларації його працівників за 2016-й із минулорічними, у яких вони звітувалися про статки до призначень на посади, виявляється, що на новій роботі їхні доходи збільшилися втричі. Також у 2016-му грошові активи членів НАЗК та їх сімей зросли майже на 6,7 млн гривень.

Найбільшу зарплатню у 2016 році задекларувала, звісно ж, голова агентства Наталія Корчак – понад 1,3 млн. А в 2015-му, до НАЗК, найкраще заробляв на юридичних хлібах уже колишній його член Руслан Рябошапка – понад 950 тисяч гривень.

Найбільші грошові активи у розмірі 350 тисяч доларів (8,4 млн гривень за курсом на 31.12.2015) минулого року мав керівник Департаменту з питань запобігання політичній корупції – Роман Смик. Але у 2016-му з лідерської позиції його потіснила своїми 18 мільйонами заощаджень головний спеціаліст відділу міжнародної співпраці Департаменту антикорупційної політики Наталя Костинчук, яка декларацію за 2015 рік не подавала.    

У загальному підсумку за 2016 року сукупний дохід всіх працівників НАЗК перевищив 63 млн гривень, а грошові заощадження склали близько 82 млн. Також у сумі вони задекларували 105 гектарів землі, близько 30 тисяч кв. м нерухомості і 158 транспортних засобів.

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Новини

      “Я ще не готова побачити цю братню могилу під тим, що було моїм будинком”: історія мешканок Ізюма, які вибралися з пекла

      “24 лютого, коли почали стріляти, ми були у Харкові. Вранці почалися вибухи, потім нам сказали, що на роботу не потрібно йти до окремого розпорядження. Ми вагалися - їхати в Ізюм чи залишатися в Харкові. Потім вирішили поїхати в Ізюм. По-перше, там своя квартира. По-друге, там батьки наші. Ми думали, що там нас омине. Ця квартира в Ізюмі… Це була наша віддушина. Ми жили цією квартирою, в нас там такий чудовий краєвид, хотіли в ній на пенсії жити”, - розповідає Анна (на її прохання ми змінили ім’я). Жінка каже, що ввечері 24 лютого в Ізюмі було набагато тихіше, ніж у Харкові. Тож родина вирішила залишитися тут, а Анна навіть почала кликати до себе колег. Але на початку березня ситуація різко змінилася.

      Новини

      “На службі пропаганди”: як церковники з Харківщини допомагали окупантам

      На початку вересня Збройні сили України звільнили майже всю Харківську область, частина якої півроку перебувала під російською окупацією. З моменту звільнення пройшло декілька тижнів, але досі чи не кожен день українці дізнаються про нові подробиці звірств окупантів. Окремі населені пункти Харківщини зараз знищені майже повністю. Серед них і Ізюм, де після деокупації було знайдено масові поховання вбитих росіянами цивільних. Ворог також "лишив в спадок" місту розбиті мости і будинки, де немає світла, газу і зв'язку. Росіяни старанно приховували злочини всі місяці окупації, прикриваючись пропагандистськими роликами про "визволителів" і створюючи ілюзію турботи про місцевих. 

      Новини

      Журналісти Стремоусова, прихильниця Шарія та учасник “Безсмертного полку”: хто з Енергодару підіграє пропагандистам, звинувачуючи ЗСУ в ударах по ЗАЕС

      Запорізька атомна електростанція, розташована в тимчасово окупованому Енергодарі, за півроку пережила дуже багато. Тут росіяни катували та вбивали працівників, розміщували свою техніку прямо в машинній залі, а ракетні комплекси - на території. Але найстрашнішим є той факт, що окупанти перетворили станцію на центр ядерного шантажу чи не усього світу, регулярно б’ючи по АЕС і звинувачуючи при цьому ЗСУ.