Понад 100 мільйонів з бюджету вже заплатили за утримання 4-х “ліквідованих” судів

Після запуску наприкінці 2017-го нового Верховного Суду розгляд справ припинили старий Верховний Суд України, а також три вищі спеціалізовані суди. Але вони досі остаточно не ліквідовані. А з початку 2018 року на їхнє фінансування з держбюджету витрачено майже 109 мільйонів гривень, більшість - на зарплати.

Про це йдеться в сюжеті Наталії Касяненко для програми “Наші гроші з Денисом Бігусом”.

Зокрема, з початку року до 17 серпня Верховний Суд України використав майже 41 мільйон гривень, Вищий адмінсуд – більше 27 мільйонів гривень, Вищий господарський – близько 24 мільйонів гривень, Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ – 16 мільйонів гривень. Такі дані надані у відповіді Державного казначейства на запит програми “Наші гроші з Денисом Бігусом”.

Понад 84% цих коштів пішли на зарплати суддям і працівникам апарату. Це випливає з відповіді телепрограмі від нового Верховного Суду. Так, фонд оплати праці (суддів і апарату) станом на 24 липня цього року становив для Верховного Суду України – понад 36 мільйонів гривень, Вищого адмінсуду – майже 23 мільйони гривень, Вищого господарського – близько 20 мільйонів гривень, Вищого спеціалізованого з розгляду цивільних і кримінальних справ – більше 13 мільйонів гривень.

Судді, які не здійснюють правосуддя, продовжують отримувати суддівську винагороду, але без різних доплат. Це близько 20 тисяч гривень щомісячного окладу на суддю. Найвищий оклад наразі у суддів неробочого Верховного Суду України – майже 23 тисячі гривень.

При цьому судді, які залишилися у Верховному Суді України, тобто не пройшли конкурс у новий Верховний, називають ліквідацію свого органу неконституційною, намагаються зупинити цей процес і бажають потрапити до нового Верховного Суду без конкурсу.

“Скільки процесуальних документів ми видали, куди ми зверталися. Це все робота. Вирішення ситуації дуже просте. Тобто, ми переливаємся у Верховний суд. Міняємо штампи у трудових книжках”, – зазначив в.о. голови ВСУ Василь Гуменюк.

Переходити в апеляційні суди, як рекомендувала Кваліфікаційна комісія, вони відмовляються. “Я є суддею. І просто так меня кожного разу направляти на конкурс не можна. Суддя діє до 65-ти років. Не можна суддю смикать з одного місця на інше”, – зазначила суддя ВСУ Галина Канигіна.

Загалом судді неробочих судів переважно запевняють, що на старому робочому місці займаються саморозвитком та вивченням законодавства. Дехто зізнається чесно: на роботі їм робити нічого. “Нічого й не робимо. Тому я більше двох місяців знаходився, спеціально знаходилися у відпустках без збереження, щоб не отримувати гроші ні за що”, – зауважив суддя ВГСУ Валерій Картере.