Важливо
Новини

Помста “Злому городу”: Як російська армія щоденно знищує Гуляйполе

FacebookTwitterTelegram

Гуляйполе – легендарне містечко в Запорізькій області – нині знаходиться під постійними обстрілами окупаційної армії. Населений пункт, за повідомленням різних держорганів, “криють” крилатими ракетами, “Градами” і навіть фосфорними бомбами. Більшість мешканців Гуляйполя сьогодні залишилися без даху над головою, люди змушені виїжджати в сусіднє Запоріжжя. Ті ж, хто залишився, живуть по суті в підвалах, не маючи ні світла, ні води, ні газу.

Нам вдалося поговорити з кількома місцевими – свідками і постраждалими.

Війна з мирними жителями

Гуляйполе нині є своєрідним форпостом, що стримує окупаційну армію з початку весни. Його розташування можна вважати стратегічним, адже стоїть місто на межі аж трьох областей – Дніпропетровської, Донецької і Запорізької. Росіяни вже прозвали Гуляйполе “злым городом” – через значні втрати і неможливість взяти місто. Власне, це також може бути причиною і нескінченних ракетних обстрілів. Раніше Запорізька обласна військова адміністрація повідомляла про використання окупантами і заборонених фосфорних бомб, які призводять до складних пожеж.

Світло, а потім і вода в місті зникли ще 2 березня. Електрики в Гуляйполі немає досі, питну воду потрібно постійно підвозити. Щоб підтримувати зв’язок з рідними, місцеві використовують генератори, за допомогою генераторів підтримують і роботу лікарні. 

Аліна, місцева мешканка, змогла виїхати в Запоріжжя. Каже, що після початку постійних обстрілів тиша просто не наступала.

“Коли повномасштабний наступ розпочався, то в місті було спочатку тихо. Потім на початку березня пропали світло і вода, яких в Гуляйполі немає й досі. В перші 2 дні, коли почалися обстріли, не було мобільного зв’язку, подзвонити рідним було неможливо, а виїхати з міста – дуже небезпечно. Як тільки почалися обстріли по будинках і інфраструктурі, то не було ні одного тихого дня. Прилітало щодня” – розповідає Аліна. 

Дівчина додає – більшість домівок зруйновані, як і дороги містечка: “Можна порахувати на пальцях ті будинки, які вціліли. Навіть інфраструктура більше вціліла, ніж житла людей”.

16 квітня в Гуляйполі був один з наймасштабніших обстрілів. Найбільше постраждали будинки і об’єкти соціальної сфери, про що тоді ж повідомив Сергій Ярмак, голова Гуляйпільської міської громади. Того ж дня атака повторилась, в результаті було зруйновано ще 5 будинків. 


джерело: Національна поліція Запорізької області

Одна з ракет “прилетіла” в будинок сім’ї Ковтун, тут проживали 85-річні Іван і Тамара. Їхня онука і волонтерка Альона каже – дідусь з бабусею в цей момент відпочивали: 

“Дідусь лежав на дивані, читав книгу, а бабуся дрімала. За словами дідуся, він нічого не зрозумів. Спочатку був дуже гучний звук, він відкрив очі, прийшов до тями, на ньому лежало вікно, шибки, уламки, книги. На їхню вулицю кинули ракету. Це звичайна житлова вулиця, де насправді крім будинків нічого немає. Знищено близько 5 будинків, понад 20 будинків побило дуже сильно, вся вулиця була в уламках. Уламки летіли на кілометр точно. Дідуся поранило, бабусю легко контузило. Їм надали допомогу в лікарні Запоріжжя. Тепер вони залишилися без дому. При цьому, з ними проживала моя тітка з інвалідністю. А в сусідньому будинку також бабуся та жінка з інвалідністю. Всі вони залишилися без даху над головою”.


За цим фактом вже розпочато кримінальне провадження за ст. 438 КК України “Порушення законів та звичаїв війни”. 

Альона каже, що дідусь переживав за кожен будинок, бо свого часу саме він їх і проектував: “Мій дідусь збудував півміста. У нього так душа боліла за всі будинки, які вони спроектували. Його останнім об’єктом перед пенсією була 3 школа. У яку кинули ракету, обвалилися поверхи, постраждали хлопці. Він був дуже засмучений”.



Джерело: Анна Сакун 

На цих фото – та сама спеціалізована загальноосвітня школа, яка і була зруйнована внаслідок обстрілу. 

А на цих – територія біля ще одного цивільного об’єкта. 26 квітня окупанти здійснили обстріл будинків з важкої артилерії. В результаті постраждали ще троє людей.

джерело: Національна поліція Запорізької області

Вероніка Хорольська

Revenge on the “Evil City.” How the Russian army devastates Huliaipole on a daily basis

Huliaipole, a legendary town in the Zaporizhzhia Oblast, is now under constant bombardment by the invading Russian army. According to reports from various government agencies, the settlement is being attacked with cruise missiles, Grads, and even white phosphorus munitions. Most of the residents of Huliaipole are now left homeless, people are forced to flee to the nearby city of Zaporizhzhia. People who remain essentially live in basements with no electricity, water, or gas.

We managed to talk to several local witnesses and survivors.

War on civilians

Huliaipole is now an bulwark of sorts, holding back the invading army since the beginning of spring. Its location can be considered strategic, because the city stands on the border of three oblasts, the Dnipropetrovsk, Donetsk, and Zaporizhzhia. The Russians have already nicknamed Huliaipole “the evil city” for the significant losses they suffered during their unsuccessfull attempts to take the city. In fact, it may also be the reason for the endless missile attacks. Previously, the Zaporizhzhia Oblast Military Administration reported the occupiers’ use of banned white phosphorus munitions, that had triggered to difficult fires.

At first electricity, and then water supply were cut off in the city back on March 2. There is still no electricity in Huliaipole, and drinking water has to be constantly brought in. To keep in touch with their relatives, the locals use generators, and the hospital runs on generators as well.

Alina, a local resident, was able to get away to Zaporizhzhia. She says that once the constant shelling started, there hasn’t been any silence.

When the full-scale invasion began, it was quiet in the city at first. Then at the beginning of March, power and water were cut off, and Huliaipolye still doesn’t have it. In the first two days, when the shelling began, there was no cell phone service, it was impossible to call your relatives, and it was very dangerous to leave the city. Once the shelling of houses and infrastructure started, there was not a single quiet day. There were impacts every day,” says Alina.

The woman adds that most of the houses have been destroyed, and so were the roads in the town: “You can count on the fingers of one hand the houses that have survived. Even the infrastructure is more intact than the residential houses”, Alina says

On April 16, Huliaipole suffered one of the heaviest episodes of shelling. Houses and social facilities suffered the most, as reported by Serhiy Yarmak, chairman of the Huliaipole city community at the time. On the same day, the attack was repeated, resulting in the destruction of five more houses.


source: National Police of the Zaporizhzhia Oblast

One of the missiles hit the house of the Kovtuns family. The house was home to Ivan and Tamara, both 85 years old. Their granddaughter, the volunteer Aliona says that her grandparents were relaxing at that moment:

“Granddad was reading a book on the couch, and grandma was napping. According to granddad, he didn’t understand anything. At first, there was this very loud noise, he opened his eyes, gathered his wits, he was lying under the window, its frame, rubble, and books. They fired a missile on their street. It was an ordinary residential street, there’s nothing there except for houses. Around 5 houses were destroyed, over 20 were severely damaged, the entire street was covered in rubble. Fragments were thrown a kilometer away at the least. My granddad got injured, my grandma got a light concussion. They got assistance in a hospital in Zaporizhzhia. They’ve lost their home now. At the same time, my aunt with a disability was living with them. There was also an old woman and a woman with a disability living in the neighboring house. They are all left without a roof over their heads.”

Criminal proceedings have already been initiated under Article 438 of the Criminal Code of Ukraine, Violation of laws and customs of war. 

Aliona says that her grandfather was worried about every house because he was the one who designed them: “My grandfather built half the city. He cared so much for all the houses they designed. His last site before he retired was School №3. Which was hit by a rocket, the floors collapsed, boys got hurt. He was very upset.”


Source: Anna Sakun

These photos show that specialized general school which was destroyed as a result of the shelling.

Now, these pictures show the territory of another civilian facility. On April 26, the invaders shelled the houses using heavy artillery. Three more people were injured.

source: National Police of the Zaporizhzhia Oblast

Veronika Khorolska

Будь як СБУ! Слідкуй за нами :)

Підписуйся на нашу розсилку. Лише найлютіше. Лише раз на тиждень!

І не забудь підписатись на наш YouTube та Телеграм

Маєш, що додати? Додай!

    Хочеш закинути нам тему? Закинь!

      Ми вплинули

      Верховний суд остаточно вирішив стягнути “жомовий мільйон” Киви в дохід держави

      Рішенням Касаційного цивільного суду ВС активи Киви визнали “незаконно набутими”, а отже такими, що мають бути стягнені в дохід держави. Це – перше подібне рішення КЦС ВС у справах конфіскації необгрунтованих активів в історії України.

      Новини

      ВРАЖА ТЕХНІКА #6: як розпізнати окупантські ППО і АРТУ

      За ці два місяці ми звикли говорити “ППО” в позитивному ключі. Наше ППО збило російський літак. Наше ППО захистило місто від російських ракет. Але російської армії теж є ППО - і це загроза для наших літаків і перешкода для наших ракет. А тому ворожі комплекси протиповітряної оборони мають бути знайдені і знешкоджені, так само як танки, бтри/, РЗСО та решта техніки окупанта.