Підсумки дна: намахані судом

2 роки обіцянок і закон про антикор-суд прийнято. І нічо, що трохи "з намахуванням" і через одну правку Мартиненко з Насіровим (і ще з півсотні корупціонерів) уникнуть відповідальності...ну то так вийшло. Хотіли закон? Тримайте і не подавіться.
Підсумки дна: намахані судом

ДЕНИС

БІГУС

Всі тексти автора

Два роки. Два роки величезна купа різної чиновницької наволочі просто знущалась над всією країною з цим судом. Я б навіть сказав, тролили, якби вірив у те що цим хтонічним створінням притаманне почуття гумору. Тому ні – знущались.

Вкрали два роки життя, два роки перспектив і розвитку у кожного з нас. Втирали весь цей час про те, що вимоги створення Антикорупційного суду є ознакою мало не зовнішнього управління країною. Буботіли про неприпустимість зазіхати на нашу солов'їну аутентичну виплекану корупцію, бо то є наш особливий національний шлях. І взагалі, того суду немає в цивілізованих країнах, тіко по "зімбабвах", а ми не Зімбабва…

Щоб нарешті витративши на оце борсання два роки, по-перше, вхезатись від прямої загрози не отримати гроші. Дати задню на радість всім, прийняти закон, але внести в нього по-тихому правку, яка врятує від Антикорупційного суду фігурантів нинішніх справ Національного антикорупційного бюро. Правку від якої зараз тихо офігівають "шановні західні партнери", а я просто волаю від нерозуміння.

Навіщо? Як можна було догріти ситуацію до прямої заяви "фіг вам, а не транш МВФ, якщо не буде суду", зробити суд вже не продуктом партнерства і здорового глузду заради розвитку, як це було б два роки тому, а "поступкою", щоб не сердити умовний МВФ, і все одно всіх вибісити? В чому логіка? Щоб що? Щоб справа Насірова або Мартиненка, Розенблата або Труханова, або ще трьох десятків високих фігурантів не потрапила до Антикорсуду? Це вартує публічного приниження?

Або, можливо, це була принципова позиція? Ну, щоб запхати туди бодай щось, але показати цим західним бюрократам, що українська корупція так просто не здається. І наостанок тицьне їм маленького, але гордого. Я не знаю як це назвати в телеверсії. Ну, ви зрозуміли.

Типу: як тобі таке ілонмоск? Що, к*рви, хотіли нам тут дати шанс на нормальний суд? Знаєтесь на правосудді і законах? Лохи, доки ви вчились демократії та колонізації марсу, ми вчились намахувати увесь світ собі на гірше! Це наше айкідо! Не те, де використовують силу суперника собі на користь. Ні. Ми використовуємо добро партнерів собі на шкоду. І в нас в цьому мистецтві чорний пояс. Чорна краватка. І чорний рейндж ровер.

Це якась логіка дитини, яку цілий день вмовляли вилізти зі свинячого багна, врешті пригрозили залишити без вечері, і вона вилізла, але наостанок троха нажерлася. На знак протесту. Шоб знали, як силою робити їй краще. Вони як і раніше розводять кошенят. Тільки це розведення вже досягло якихось гомеопатичних пропорцій. Звідки з'явилась ця правка? Вона була завжди. Ну що ви, ось же вона є, в кінці, дрібним шрифтом.

Вона не дуже помітна, ну і про неї не встигли поговорити, її ніхто не озвучив на комітеті, але це виключно через брак часу. І взагалі, ви хотіли закон про Антикорупційний суд – ось він. Якщо ви хотіли хороший закон про Антикорупційний суд, ефективний закон – ну-у-у, про це потрібно було якось зазначити… Це ж різні речі. Зараз, мабуть у МВФ, прикольно. Вони обіцяли гроші за закон про Атикорупційний суд. Закон є, але трохи з намахуванням. Що має бути. Трохи фальшиві долари у транші?

Гройсман, який обіцяв звільнитись, якщо не буде закону про Антикорупційний суд. Круто. Тепер в нас є закон, який трохи нас намахує. І залишається Гройсман, який намахує нас в значно більших масштабах. Чи з таким законом Володимир Борисович залишиться на посаді, але буде інколи прогулювати?

Коли прийняли Антикорупційний суд, але до того, як стало відомо про цю правку, мені попри всю радість, здавалось правильним поговорити про ті роки, які ми втратили на його прийняття. Про те, що цей суд точно не буде панацеєю, він лише шанс. Лише початок якогось шляху. І витратити два роки тільки на те, щоб вийти на стартову точку – це злочин з боку всіх, хто затягнув цей процес. Що шанси потрібно реалізовувати швидко, і ці роки у нас просто вкрали. І їх не повернути. Тепер виявляється, що не вкрали. А крадуть і далі.